Окупанти грабують музеї півдня України: що вивезли і як його повернути?

04.05.2022 0 Редакция NS.Writer

Які музейні експонати росія вивезла з Маріуполя та інших міст окупованої частини півдня України? Чи були спроби евакуації культурної спадщини до інших українських регіонів? Що може зробити Україна для повернення культурних цінностей, а також для зберігання того, що залишається під загрозою, з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я», пише sprotyv.info.

Маріуполь: «передали експонати в руки окупантів»

Російські військові вивезли з Музею краєзнавства та Художнього музею у Маріуполі всі цінні експонати, повідомив 27 квітня радник мера міста Петро Андрющенко. Він стверджує, що «за попередньою інформацією, були передані окупантам директором Маріупольського краєзнавчого музею Наталією Капусниковою, яка знала точне місце таємного зберігання шедеврів та особисто передала все з рук у руки».

За інформацією радника мера Маріуполя, серед вивезених експонатів — оригінали трьох картин Архіпа Куїнджі: «Червоний захід сонця», «Осінь» та «Ельбрус». Також Андрющенко повідомив, що російські військові вивезли оригінал картини Івана Айвазовського «Біля берегів Кавказу», картини Миколи Дубовського, три унікальні ікони та погруддя Куїнджі роботи скульптора Володимира Беклемішева.

Андрющенко зазначив, що йому відомо про намір російських військових вивезти всі експонати до Донецька, а потім, після оцінювання, відправити найбільш цінні експонати на експозицію до росії.

Художній музей імені Архипа Куїнджі було відкрито в Маріуполі 29 жовтня 2010 року. 21 березня цього року повідомлялося, що будівля музею знищена російською авіабомбою.

Міністр культури і інформаційної політики Олександр Ткаченко стверджує, що «влада і керівники музеїв Маріуполя не погоджувались евакуювати експозиції, поки це було можливо». Про це він заявив в ефірі національного телемарафону 30 квітня (гіперпосилання). Ткаченко пояснив, що «влада виконує роботу для збереження музейних і культурних цінностей за певним протоколом». За його словами, таку роботу «провели, де було можливо», однак це не стосується міст, які швидко захопили.

Водночас працівники музеїв за кілька днів до війни розповідали виданню «Українська правда», що зверталися до Мінкульту стосовно евакуації експонатів, однак конкретних вказівок чи інструкцій не отримали.

Редакція проєкту «Новини Приазов’я» також звернулася до Міністерства культури і інформаційної політики України з запитом прокоментувати ситуацію, яка сталася з культурною спадщиною України на тимчасово окупованих територіях південного регіону, втім відповіді ми поки що не отримали.

Разом з тим головна редакторка маріупольського видання 0629 Анна Романенко зазначила, що російські військові вивезли з маріупольських музеїв щонайменше 2 тисячі експонатів.

«Ми знаємо, що їх дві тисячі саме з повідомлень окупаційної влади Донецька з так званої самопроголошеної „ДНР“, але насправді скільки тих експонатів було вивезено з міста, ми не знаємо. Тому що не виключаємо, що були експонати, які просто були викрадені ще до того, як з’явилися камери пропагандистів російських, і дуже важко взагалі відстежити долю експонатів, бо в музеї була сильна пожежа, яка майже повністю знищила все, що там було всередині. Під цю пожежу, як розумієте, можна списати будь-які грабежі цих цінностей взагалі. Тож ситуація виглядає так, що ми можемо втратити більшу частину дійсно унікальних експонатів, які зберігалися у Маріуполі», — каже Романенко.

Вона не виключає, що частина музейних експонатів може бути втрачена назавжди.

«Я спілкувалася з працівником музею, він каже, що нам насправді треба хвилюватися не за ті дві тисячі експонатів, які показали донецькі пропагандисти, що от вони там у Донецьку, самі ці експонати ми зможемо повернути. Нам треба хвилюватися про ті експонати, які значаться як пошкоджені, знищені, спалені. От ці, ми думаємо, вже втратили назавжди», — переказала розмову редакторка видання.

«Це картини Яблонської, це унікальна кольчуга 19 століття, одна з кольчуг вціліла, інша кольчуга не вціліла. Це унікальні речі, пов’язані з греками-переселенцями, ікони унікальні, дуже вартісні. Всі ці речі можуть бути знищені», — додала вона.

Журналістка також зауважила, що за її інформацією, «у Маріуполі не було здійснено жодних спроб евакуації культурних цінностей».

«Евакуація не була організована і навіть не було спроб евакуації. Я досліджувала це питання детально, бо це точно вже мій журналістський профіль. І що мені вдалося з’ясувати: по-перше, що кожна установа, кожен музей в Україні отримав розпорядження Верховної Ради, можливо не розпорядження, а наказ, який нормалізує, хто і як має діяти у випадку надзвичайної ситуації або військової загрози», — повідомила Романенко

Вона переказала зазначений в цьому документі порядок дій:

керівник музею повинен надати розпорядження керівнику фондів (це окрема людина), яка має підготувати цінні експонати до евакуації;
цей же керівник музею має звернутися до керівництва місцевої влади, яка має допомогти в технічному плані надати транспорт, якщо необхідно — надати допомогу для евакуації експонатів у безпечне місце.

За словами Анни Романенко, керівництво музею лише подбало про те, щоб перемістити найцінніші експонати до приміщення на цокольному поверсі для подальшого збереження.

«Ключ від цього сховища знаходився у пані Наталі Капуснікової. Як виявилося, вона не залишила місто, вона залишається в Маріуполі, зараз з нею немає зв’язку, я намагалася зв’язатися різними способами. Можливо в Маріуполі дійсно досі немає нормального зв’язку. Але нам відомо, що вона власноруч відкрила ці фонди, запустила туди росіян і допомагала їм вивезти все, що залишилося, на територію окупованого Донецька. Це нам відомо і ми це теж бачили з відео, яке було розповсюджено пропагандистськими каналами», — стверджує редакторка.

Редакція «Новин Приазов’я» намагалася отримати від влади Маріуполя нові дані стосовно музейних експонатів, та дізнатися про дії влади щодо збереження культурних цінностей, але нам відмовились коментувати тему.

Херсонщина: «музейники готуються до 9 травня»

У Херсонській області військові росії знищують кургани, які розташовані вздовж автомобільних шляхів, повідомили у Херсонській обласній інспекції з охорони пам’яток історії та культури.

Протягом 30 квітня та 1 травня фахівці провели моніторингове обстеження об’єктів культурної спадщини на території області — від кордону з Запорізькою областю — у селі Дружбівка — до кордону з Миколаївською областю — у селі Давидів Брід. «Пам’ятники військової історії, крім зон активних бойових дій, не постраждали. Пам’ятники археології (кургани), розташовані вздовж автодоріг, активно знищуються окупантами (обладнання вогневих позицій)», — йдеться в повідомленні.

Журналіст із Каховки Херсонської області Олег Батурін розповів, що музейний фонд регіону опинився під контролем російської армії відразу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. На думку журналіста, культурні цінності музеїв вивезти оперативно можливості не було. Зараз, за інформацією Батуріна, російські пабліки в соціальних мережах використовують музейні експонати з Нової Каховки у пропагандистських цілях.

«У Новій Каховці є два музеї — музей історії Нової Каховки, комунальний, який належить міській раді, і музей історії заводу „Таврія“, який є найбільш цікавий. Також в Новій Каховці є картинна галерея імені Альбіна Ґавдзінського з досить дійсно справді цікавим фондом, там чимало картин зберігається, й теж можна припустити, що росіяни там все, що тільки можна з цінного відвезуть, заберуть, як це було в Маріуполі», — припускає Батурін.

За даними журналіста, працівники музею історії Каховки «почали співпрацювати з російськими окупаційними силами і зараз беруть участь у підготовці до заходів 9-го травня».

«В Каховці музей історії є філією Херсонського обласного краєзнавчого музею. Це один із найцікавіших музеїв на Херсонщині, в якому зібрано дуже багато справді цінних експонатів, історичних, архівних документів, матеріалів, фотографій і тому подібне», — зазначає Батурін.

«Я можу сказати те, що керівництво цього Каховського історичного музею практично з початку військового російського перевороту у місті Каховка, яке сталося першого квітня, воно почало співпрацювати з місцевими колаборантами і російськими загарбниками. Це вже не приховують і самі окупанти, які заявили про те, що до 9 травня в Каховці готують величезний якийсь парад, карнавал, веселе свято і сценаристами цього заходу виступають в тому числі і представники музею. За моєю інформацією, представники музею готують і стенди, інсталяції для того, щоб їх використовувати на потреби окупантів», — додав він.

Редакція не змогла отримати коментар каховських так херсонських музейників через проблеми зі зв’язком — окупанти, за даними Держспецзв’язку, 1 травня відрізали від українського мобільного та інтернет-зв’язку Херсонську та частину Запорізької області.

Запорізька область: «доля скіфського золота невідома»

30 квітня мер Мелітополя Іван Федоров заявив про пограбування російськими військовими Мелітопольського краєзнавчого музею, до фондів якого належать золоті експонати скіфської доби. Мер Мелітополя зазначив, що існує загроза вивезення скіфського золота до окупованого Росією Криму.

За даними Запорізької обласної військової адміністрації, йдеться про 275 золотих предметів скіфського, сарматського і гунського походження, які після початку російського вторгнення були сховані керівництвом Мелітопольського краєзнавчого музею. Перед цим, 29 квітня, Федоров в ефірі телемарафону також заявляв, що російські військові отримали доступ до скіфського золота, і доля експонатів є невідомою. За словами чиновника, це одна з найбільших і найдорожчих колекцій, яка була в Україні.

29 квітня голова Запорізької ОВА Олександр Старух спростував поширену інформацію про викрадення скіфського золота із краєзнавчого музею в Мелітополі. Він заявив в ефірі телемарафону, що «у березні найцінніше із Запорізької області було вивезено в інші регіони України».

Втім, вже того ж дня керівник Запорізької області в ефірі того ж самого телемарафону підтвердив інформацію про пограбування російськими військовими фондів мелітопольського музею. За словами Старуха, в одному з краєзнавчих музеїв деякі цінності залишилися. За даними чиновника, йшлося не про скіфське золото, а скоріш за все, про невеликі гунські скарби, які теж є культурною спадщиною, зазначив голова Запорізької ОВА.

За інформацією Кримськотатарського Ресурсного Центру, скіфське золото «було заховане у надійному місці» ще у лютому цього року. В КРЦ повідомляють, що 10 березня окупанти провели обшук у музеї, проте тоді нічого не змогли знайти. Директорка музею Лєйла Ібрагімова, яку вранці того ж дня викрали з власного будинку, каже, що «зробила все можливе задля того, щоб зберегти золоту колекцію».

«Пошуками золота Мелітопольського кургану займався новопризначений „директор“ музею, колаборант Євген Горлачов разом з російськими військовими, щоб начебто його „врятувати“. Протягом майже двох місяців вони влаштовували допити співробітникам музею, проводили обшуки у їх домівках, але так і не змогли встановити місцеперебування золота. Мало того, співробітники музею не могли розповісти, де воно заховане, тому що не володіли такою інформацією», — розповідають в КРЦ.

В Запорізький ОВА відмовилися коментувати редакції ситуацію з музейними експонатами регіону.

Допомога світу і покарання колаборантів

Завідувач кафедри історії та філософії Бердянського державного педагогічного університету Ігор Лиман розповів, що науковці з низки західних країн підтримують українські музеї та допомагають у створенні бази даних культурних цінностей, які можуть бути втрачені внаслідок бойових дій або на окупованих російськими військами територіях.

«Свобода слова, вона дуже важлива. Але в ситуації воєнній і тим більше коли мова йде про окуповані території краще коли про це менше кажуть або взагалі не кажуть, щоб це не нашкодило самим експонатам. Я вам скажу трішки про інше і воно глобальніше оскільки виходить за межі виключно Бердянська, виключно навіть Північного Приазов’я. Світові культурні центри, наукові центри теж дивляться на нашу ситуацію і здригаються від того, якій небезпеці піддається культурна спадщина на території ведення бойових дій і на території окупованій. Тому з самого початку війни виникла ціла низка ініціатив із допомоги музеям, бібліотекам, культурним закладам саме на цій території. І північне Приазов’я, південна Україна, теж цілком підпадають під цей регіон», — сказав Лиман.

За його інформацією, 5-го травня відбудеться захід «SOS: українська культурна спадщина під час війни. Збитки, порятунок, збереження». І організується це Інститутом центрально-східної Європи ім. Гердера і такою поважною німецько-українською комісією істориків.

«Одна складова цього заходу буде саме почути ситуацію з самих регіонів, почути як зараз справи з пам’ятками культури, архівами, бібліотеками, музеями, які стають жертвами воєнних дій, а з іншого боку звести от культурні заклади — музеї, бібліотеки з тими фондами, які готові надавати організаційну чи іншу допомогу для такого збереження», — зазначає Лиман.

«Оскільки мова йде з одного боку про фізичне збереження експонатів, але зараз мало кажуть, що інша складова дуже важлива — саме про бази даних на сайтах, на жорстких дисках. Оскільки знаєте, що музеї сканували свого часу, музеї, бібліотеки, але ці матеріали через сервери які частково розташовані в тих містах, які вже окуповані, частина в тих містах, які розбомблені», — додав він.

Історик вказує на те, що через це виникає небезпека і низка такої інформації вже втрачена. Тому, за його словами, Канадський інститут українських студій, низка Європейських ініціатив останні 2 місяці займалися тим, що переносили на інші носії, на хмари інформацію, яка була вже відсканована в цих музеях, бібліотеках і так далі.

Ігор Лиман зазначив, що Україні потрібно буде працювати над поверненням вивезених Росією культурних цінностей.

«Якщо проаналізувати, то тут можна мати картини, які дуже невтішні і знову ж таки, на якій лінії закінчиться цей російський наступ. До куди дійдуть, де їх зможуть зупинити, що вони встигнуть зробити на вже окупованих територіях, ну відомо, що з Маріуполя вже вивозять, частина експонатів знищена бомбардуванням. Я б хотів висловити таке оптимістичне побажання, мрію, щоб все ж таки Україна не просто зупинила цей наступ, а Україна повернулась на усі території, які зараз окуповані і потім могла вже фактично не просто відновлювати, а отримати те, що вивезене в попередні 10-річчя до російських музеїв і що музейники безуспішно вимагають повернути в українську архівосховища», — підкреслив історик.

Колишній постійний представник президента в Автономній Республіці Крим, юрист-міжнародник Антон Кориневич зауважив, що для подальшої роботи над поверненням культурної спадщини необхідно документувати всі випадки незаконного вивезення цінностей.

«Ми маємо робити все для того, щоб сама держава-окупант, держава-агресор — Росія, сама повернула ці культурні цінності Україні. Безумовно, це може бути і предметом ширших домовленостей і певних домовленостей між державами. Але важливо все це фіксувати, документувати і, звичайно, слідкувати уважно, як у випадку зі скіфським золотом, слідкувати за долею цих цінностей і звичайно, у разі потрапляння їх до третіх держав, у межах третьої юрисдикції, максимально швидко реагувати з метою захисту наших національних інтересів», — сказав Кориневич.

Він вважає, що якщо ж музейні експонати перебуватимуть в росії або на території окупованого Донбасу, Україна має чинити тиск на РФ і залучати до розв’язання цього питання міжнародні організації. Для цього потрібна тісна співпраця і комунікація з ЮНЕСКО, Міжнародною радою музеїв та рештою організацій.

Антон Кориневич звернув увагу на те, що колаборанти російських окупаційних сил теж мають бути притягнуті до відповідальності за добровільну передачу російським військовим культурної спадщини українських музеїв.

Читайте також на Newssky «Міністр закордонних справ України дав інтерв’ю китайському інформагентству „Сіньхуа“» та дивіться на YouTube-каналі «Нудний Пенс» «Маріуполя більше немає. А люди є».


Поделиться статьей:

                               

Подписаться на новости:




В тему: