Об’єднавчий рух: Хто розпочне?

Реалізувати досі декларативну норму Конституції про народ, як єдине джерело влади (ст.5), пропонує юридична новація «персональний мандат». Фактично, це правовий примус до відповідальності всіх обраних осіб, і перспектива примусу викликає жорсткий спротив з боку політикуму. Проте, впровадити новацію можливо: за сталого громадянського тиску, який здатна забезпечити об’єднавча платформа/рух. На жаль, стартової умови відкритості і прозорості такої платформи не здатні дотриматися системні політики і активісти, які звикли не єднати, а роз’єднувати суспільство: шляхом творення партій (party — частина).

На щастя, до громадсько-політичного простору заходить все більше осіб нового часу, які розуміють і відчувають вимоги нового, Інформаційного стану суспільства. Якщо не вистачає відкритості і прозорості — не буде довіри, не буде довіри — не постане масовий рух. Поки що нових активістів малувато, та й їхня гальмується, зокрема, і внаслідок нестачі специфічних знань та досвіду. Тим часом, деякі сучасні рекомендації вже напрацьовані методом драматичної соціології: тривалим зануренням до процесу і активної участі в ньому.

СТРАТЕГІЯ і ТАКТИКА

Несподівана для більшості ініціаторів проблема полягає в тому, що визначати структуру руху можливо лише ПАРАЛЕЛЬНО з розв’язанням програмних питань. Перш розпочати організацію, активісти мають уявляти куди і яким чином будуть прямувати: уявити в загальних рисах Візію і Дорожню карту. Вони мають тримати в полі зору ОДНОЧАСНО минуле, сьогодення і майбутнє, аби, «пересуваючись між часами», вносити взаємопов’язані зміни в двоєдиний процес. Практичною ІЛЮСТРАЦІЄЮ такого процесу «снування між часами» може бути група Спільний Проект.

Під час першої зустрічі експерти погодили стартову аксіому: Україна потребує кардинальної модернізації (оновлення).

Аксіома потягла запитання: хто здатен реалізувати проект такого масштабу?

Відповідь (до Статуту прийдешнього руху) була очевидною: масова позапартійна платформа (рух). Масова — тому що масштаб вимагає, позапартійна тому що партії (тим більше — українські) розривають будь-який блок.

Запитання: якою програмою можна залучити маси громадян на підтримку такого руху?

Відповідь (до Програми прийдешнього руху) була сформульована так: програма має принести моральне задоволення і матеріальні вигоди більшій частині українців: 2/3, а краще ¾. Це можливо за умови демонополізації економіки, політики, мас-медіа, створення чистої судової системи, підконтрольних суспільству правоохоронних і силових структур.

Запитання: хто і яким чином може сформувати подібну програму?

Відповідь (до Статуту): структура і принципи діяльності Руху мають нести у згорнутому вигляді модель Нової держави. Ключові риси: рух мережаного типу на принципах прозорості, відповідальності та спільної координації роботи.

Запитання: яким чином можна об’єднати масу раніше не знайомих осіб без наявності традиційних керівних органів?

Відповідь (до Програми): роль координатора Руху має виконувати, переважно, стратегічна програма (Мета, принципи і засоби її досягнення). На реалізацію тактичних поточних проектів керівників має затверджувати спільнота на конкурсних засадах.

Запитання: яким вимогам має відповідати Візія, аби отримати шанс бути втіленою?

Відповідь (до Програми): Візія, в єдності комплексності і цілісності, має пропонувати принципові відповіді на всі ключові виклики сучасності: від Мети до Дорожньої карти і перших кроків реалізації.

В режимі такого внутрішнього діалогу були визначені ключові РЕПЕРИ об’єднавчої платформи/руху.

ДОВІРА

Визначальна роль і деякі засоби забезпечення взаємодовіри на стартовому етапі ініціативи були розглянуті в попередньому дописі, а для поточної роботи можна користуватися рекомендаціями Artem Dugin: «Коли генеза рішення зрозуміла, запротокольована в дереві дискурсів (з подальшим вільним доступом без права втручання але з можливістю перегляду, „апеляції“ будь якого рішення), кожний з яких має верхів’я (наприклад статті „ідеальної“ Конституції). Такий інструмент має поєднати експертів через два принципи — кооперацію (роботу над спільним проектом), через конкуренцію (складну дискусійну взаємодію експертів, в ході якої експерти „качають“ свої професійні рейтинги, а значить „вагу“ свого власного голосу), за різними алгоритмами прийняття рішень (що влаштовані в інструмент як опції, модулі. Тобто: спочатку обирається технічний формат прийняття рішення: конструкт з дискусійних модулів. А потім починається дискусійна гра. Не тільки „експертна“ а й технічна операційна діяльність в інструменті оцінюється у відповідному рейтингу, звідси — висвітлення дискурсів у сторонніх мережах, ЗМІ, публічні акції. Така робота надасть легітимність. Легітимність через масовість і вибори призведе до легальності.»

УЧАСНИКИ

Об’єднавча платформа (рух) має закладатися на суто громадянській основі: поза владою і поза участю наявних партій і громадських організацій. Члени цих організацій будуть брати участь на індивідуальній основі. Якщо програма партії чи ГО учасника суперечить програмним засадам Об’єднавчого руху, активіст має обрати одне з двох.

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПРИНЦИП

Платформа має бути динамічним мереживом. Воно забезпечує вироблення, ухвалення і контроль рішень за загальної участі, а виконання кожного локального проекту — під керівництвом призначеного за відкритим конкурсом лідера. Вся поточна робота тимчасової виконавчої структури контролюється всіма учасниками руху на основі повної прозорості, що забезпечить зчеплення громадської думки з механізмом прийняття рішень. Робочі групи розпускаються після виконання завдання, або достроково — за рішенням загалу. За основу можна взяти «Динамічні мережі. Теорія та технологія.»

МЕНЕДЖЕРИ

Випробуванням учасників на здатність до самоорганізації може стати їхня участь у створенні структур місцевого самоврядування, зокрема — територіальних громад: на принципах довіри, взаємодопомоги, відповідальності.

Треба готувати нових менеджерів державного і місцевого управління, які не отруєні вірусом корупції. Вони будуть виявлятися природним чином: в процесі розгортання організації. В ідеалі варто прагнути консолідувати достатньо нових менеджерів для майбутньої одномоментної заміни всіх керівної ланок управління: по територіях і в центральних органах влади.

Нові керівники (від Платформи) пропонуються на обмежений час: для законодавчого і практичного забезпечення поточного зворотного зв’язку кожного обранця з кожним виборцем.

Після реалізації тактичної Мети управлінці мають подати у відставку і можуть претендувати на постійні посади в оновленій структурі держави лише на загальних підставах — відповідно до дійсно прозорих (не імітаційних) конкурсів за участі і під контролем громадян взагалі і учасників руху зокрема.

ПАРАСОЛЬКА

Оскільки часу на поступове розгортання Платформи обмаль, структуру краще одразу закласти парасольковою: центральний стрижень на індивідуальні основі + союзні місцеві та загальнонаціональні спільноти, які зберігають повну самостійність. Вони можуть укласти із «стрижнем» і між собою угоду про взаємний ненапад і право відмови від участі в загальнонаціональних акціях, які будуть періодично ініціюватися Координаційною радою з двох палат.

Одну з палат можуть складати союзні спільноти, другу — представники «стрижня» парасольки, які мають виробляти «живу програму»: пропозиції з корегування стратегії і тактичних планів. Поточний контроль за усіма органами і уповноваженими особами мають здійснювати всі учасники Платформи/руху цифровими засобами, як передбачає і Персональний мандат.

ПРОГРАМА

Фахівці відповідних профілів, що гуртуються в соціальних мережах, на запрошення ініціаторів платформи будуть поступово складати робочі групи і групи експертів з конкретних напрямків Програми. Алгоритмом спільної роботи над документами, а також формування осередків (галузевих і регіональних) може стати вікітехнологія. Активісти руху мають аналізувати роботу «підконтрольних» органів влади в поточному режимі і пропонувати альтернативні рішення, набуваючи відповідну кваліфікацію, освіту і досвід.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Вимога відповідальності і щирості політикуму отримає громадську підтримку, що стане засобом поточного м’якого тиску на систему. У відповідь влада змушена буде робити певні поступки, щоби уникнути кампанії громадянської непокори.

В рамках реалізації програми Очищення все більшу роль у громадсько-політичному житті країни стануть отримувати оновлені партійні і громадські структури, які будуть відповідати критеріям відкритості і прозорості (перш за все — фінансової).

Після впровадження реальної відповідальності обраних осіб перед виборцями і позачергових виборів Платформа має продовжити поточний контроль за роботою органів влади, новопризначених керівників і партій. У співпраці з новими партіями і громадськими організаціями Платформа розпочне другий етап реалізації Спільного національного Проекту — трансформацію в державу мережаної демократії, що очолить оновлення Європи: бо, на думку деяких західних інтелектуалів, «відтепер Ідею Європи несе в собі Україна».

Наступне питання логічного ланцюжка до майбутнього: які цінності та інтереси єднають нових активістів, чого прагнуть зараз, де і як гуртуються?

Пошукаємо разом?

Олександр ТЕРТИЧНИЙ,

консультант з питань публічної соціології,

координатор групи незалежних дослідників Спільний Проект