Новорічні удари дронів по НПЗ РФ: Ільський, Татарстан і 10 цілей «Птахів Мадяра»

Ніч, після якої російська нафта виглядає вразливою.

Поки російське керівництво записувало святкові звернення, для його воєнної машини настали години, далекі від урочистих: Сили оборони України підтвердили ураження Ільського нафтопереробного заводу в Краснодарському краї, нафтогазових установок у Татарстані та низки цілей на окупованій Донеччині^{1 2} . Паралельно командир Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт «Мадяр» Бровді заявив про серію з десяти влучань по російських НПЗ, нафтобазах і військових об’єктах «у переддень нового року» — із оприлюдненими відео палаючих резервуарів і детонацій на складах³ . Ця хвиля атак стала продовженням грудневої кампанії проти енергетичної інфраструктури РФ, яку агентство Bloomberg вже назвало рекордною за кількістю ударів по НПЗ та нафтотерміналах Росії⁴ .

Удар по Ільському НПЗ: що підтвердив Генштаб

За офіційним повідомленням Генерального штабу ЗСУ, у новорічну ніч оборонці вдарили по Ільському нафтопереробному заводу в Краснодарському краї — одному з ключових постачальників пального для російського південного угруповання військ^{1 2} . Зафіксовано влучання ударних безпілотників по території об’єкта з подальшою масштабною пожежею: на поширених відео видно потужне полум’я та стовп диму над проммайданчиком^{1 5} . У Генштабі наголосили, що операцію проводили в межах стратегії зі зниження військово-економічного потенціалу держави-агресора² .

Ільський НПЗ не вперше з’являється в українських і міжнародних зведеннях: у липні та вересні 2025 року по ньому також завдавали ударів дронами, пошкоджуючи установки первинної переробки нафти, зокрема ЕЛОУ‑АТ‑6⁵ . За даними відкритих джерел, проєктна потужність заводу сягає близько 6 млн тонн нафти на рік, що робить його помітним регіональним хабом постачання бензину й дизелю, у тому числі для військової техніки РФ⁵ .

Татарстан: удари по нафтогазових установках у глибинному тилу

Той самий звіт Генштабу згадує про ураження «нафтогазових установок» у Татарстані, регіоні, який тривалий час вважали глибоким тилом російської енергетики^{1 2} . Деталі щодо конкретних об’єктів не розкриваються з міркувань безпеки, але контекст промовистий: Татарстан є одним із центрів видобутку та переробки нафти РФ, де працюють великі нафтобази, перекачувальні станції та пов’язані виробництва⁴ . Удари такої глибини демонструють нарощування дальності і точності українських безпілотних систем⁴ .

Deutsche Welle, аналізуючи паралельні атаки по Альметьєвську та НПЗ на Кубані, підкреслює: удари по Татарстану мають подвійний ефект — безпосередньо порушують логістику пального й психологічно показують російському суспільству, що війна більше не обмежується прикордонними областями⁶ . Для України це також сигнал партнерам: вкладення в далекобійні безпілотники дають відчутний результат у вигляді влучань по об’єктах, які ще недавно вважалися недосяжними⁴ .

Донеччина: склад БпЛА, ЗРК «Тор‑М2» і ворожі позиції

Окремим блоком у повідомленні Генштабу йдеться про удари по тимчасово окупованій частині Донецької області: в районі Донецька уражено склад зберігання безпілотників, а поблизу населеного пункту Шевченко — зенітний ракетний комплекс «Тор‑М2»^{1 2} . Знищення складу БпЛА означає не лише втрату певної кількості дронів, а й удар по логістичному ланцюгу їх зберігання, технічного обслуговування та розподілу між підрозділами окупантів² . Ліквідація «Тора‑М2» — сучасної російської системи протиповітряної оборони ближньої дії — послаблює здатність ворога прикривати свої позиції від українських ударних дронів на цьому напрямку² .

Генштаб уточнив, що в операціях на Донеччині брали участь підрозділи Сил спеціальних операцій, які оприлюднили відео влучань по цілях^{1 7} . Такий комбінований формат — розвідка, ССО й БпЛА — стає стандартом для ураження важливих точкових об’єктів на окупованих територіях⁷ .

«Птахи Мадяра»: 10 уражень за ніч і «перший НПЗ‑2026»

Паралельно з офіційними зведеннями Генштабу командир Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт «Мадяр» Бровді оприлюднив власне зведення: за його словами, в ніч на Новий рік підрозділи «Птахів Мадяра» досягли десяти уражень російських НПЗ, нафтобаз та військових об’єктів³ . Він зазначив, що «перший НПЗ‑2026» спалахнув буквально за хвилину до півночі, а вже за кілька хвилин загорілася перша нафтобаза; на оприлюднених відео видно послідовні влучання та наростання пожеж на різних локаціях^{3 8} . Йдеться про спільну роботу 1‑го окремого центру безпілотних систем, 9‑го батальйону «Kairos» та інших підрозділів бригади «Птахів Мадяра» у взаємодії з ГУР МОУ³ .

Раніше «Птахи Мадяра» вже заявляли про свою причетність до ударів по Рязанському НПЗ та Алчевському металургійному комбінату, де виготовляли корпуси снарядів для російської армії⁸ . Зараз, судячи з нових відеоматеріалів, до переліку цілей додалися свіжі об’єкти паливної логістики РФ, що свідчить про розширення географії та номенклатури уражень^{3 8} .

Грудень як рекордний місяць ударів по енергетиці РФ

За підрахунками Bloomberg, які наводить агентство UNN, у грудні 2025 року Україна здійснила щонайменше 24 атаки на російські нафтопереробні заводи, нафтотанкери й елементи трубопровідної інфраструктури — це найбільший показник із початку повномасштабної війни^{4 9} . Удар по Ільському НПЗ та новорічна серія БпЛА «Птахів Мадяра» фактично завершили цей місяць, закріпивши тренд: російська нафтова інфраструктура перестала бути недоторканною навіть далеко від українського кордону⁴ .

Українські медіа та міжнародні ЗМІ фіксували, як після таких атак на окремих НПЗ РФ спалахували великі пожежі, зупинялися технологічні лінії й виникали перебої в роботі експортних терміналів^{6 10} . Для Москви це означає не лише прямі витрати на ремонт, а й потребу перекидати системи ППО, змінювати логістику постачання й фактично визнавати: «глибокого тилу» в енергетичному секторі більше немає^{9 10} .

Стратегія ударів: чому саме НПЗ, нафтобази й склади БпЛА

Вибір цілей є показовим: НПЗ, нафтобази й склади паливно-мастильних матеріалів — кровоносна система російської армії, без якої не рухається бронетехніка й не літає авіація^{4 9} . Удари по таких об’єктах мають подвійний ефект: одразу ускладнюють забезпечення військ на конкретних напрямках і водночас знижують експортний потенціал РФ, урізаючи «нафтові» доходи, із яких фінансується війна⁹ . Удар по складам БпЛА та техніки, як на окупованій Донеччині, б’є вже по інструментах, якими російська армія атакує українські міста та позиції² .

Попередні зведення Генштабу про ураження Саратовського НПЗ та морського нафтотерміналу у Феодосії прямо підкреслювали: ці об’єкти беруть участь у забезпеченні російського угруповання, а тому є законними військовими цілями⁷ . Новорічні удари по Ільському НПЗ, цілях у Татарстані й на Донеччині лягають у цю ж стратегію системного послаблення воєнно-економічної бази РФ^{1 2} .

Психологічний і внутрішньополітичний ефект для Росії

Є й психологічний вимір: коли в новорічну ніч замість салютів над промзонами Краснодарського краю й Татарстану палають резервуари з пальним, картинка «стабільної Росії» тріскається навіть у віддалених регіонах⁶ . Місцева влада змушена оголошувати «загрозу безпілотників», перекривати дороги й пояснювати, чому ППО не захистила стратегічні об’єкти, попри мільярдні витрати на «захист неба»^{6 10} . Для Кремля, який вибудовує легітимність на образі контролю й сили, це серйозний виклик.

Всередині силового блоку такі удари підсилюють конкуренцію між відомствами: кожне відповідає за свою ділянку «прикриття» — від Міноборони до Росгвардії та ФСБ — а кожен успішний проліт українських дронів ставить під сумнів їхню дієздатність⁹ . Для України це непрямий, але важливий ефект: кожна нова пожежа на НПЗ чи нафтобазі додає нервозності в систему ухвалення рішень у Москві⁴ .

Що означають ці удари для війни у 2026 році

Серія атак на Ільський НПЗ, об’єкти в Татарстані та Донеччині в новорічну ніч демонструє, з яким багажем РФ входить у 2026‑й: війна дедалі глибше заходить в її енергетичний тил, а українські безпілотні спроможності перетворюються на постійний інструмент тиску, а не одиничні акції відплати^{4 9} . Для України це можливість частково компенсувати брак далекобійних ракет за рахунок ударних дронів, змушуючи Росію розтягувати ППО на сотні об’єктів і витрачати ресурси на оборону, а не лише на наступальні дії^{9 10} .

Глибина впливу цієї стратегії на російську воєнну машину залежатиме від двох чинників: здатності України нарощувати парк дронів великої дальності та готовності партнерів підтримувати такі операції технологічно й політично⁴ . Уже зараз очевидно: новорічні «феєрверки» над НПЗ і нафтобазами РФ — це не символічний жест, а елемент довгої кампанії, у якій кожна точна атака конвертується в додатковий тиск на російську економіку, логістику та політичні еліти^{1 2 9} .

Джерела

1. Censor.NET: «Поражены Ильский НПЗ, нефтяные установки в Татарстане и ряд целей врага на оккупированной Донецкой области, – Генштаб»
2. Українська правда / ЛІГА.net: повідомлення Генштабу ЗСУ про ураження Ільського НПЗ та цілей на тимчасово окупованій території Донецької області
3. Censor.NET: «“Птахи Мадяра” сообщили о 10 поражениях НПЗ и военных объектов РФ»
4. UNN: «Ukraine set a record for attacks on Russian energy infrastructure in December 2025 – Bloomberg»
5. Dialog.ua: матеріали про удари по Ільському НПЗ та його роль у забезпеченні російської армії пальним
6. DW: «Дроны ВСУ атаковали нефтебазу в Альметьевске и НПЗ на Кубани» – про паралельні удари по НПЗ і нафтобазах РФ
7. ДСnews та інші українські ЗМІ: огляди ударів по НПЗ та складах ПММ РФ у листопаді–грудні 2025 року
8. Українська правда (англомовна версія): публікації Magyar про удари «Птахів Мадяра» по Рязанському НПЗ і Алчевському металургійному комбінату
9. RBC-Ukraine (англомовна служба): «Ukrainian strikes on Russian energy targets hit record levels»
10. Укрінформ та міжнародні огляди: матеріали про наслідки атак БпЛА по російських НПЗ і нафтотерміналах у 2025 році