Новорічна комедія. Мій дідусь – Дід Мороз. Ексклюзив
30.12.2021Режисер Сергій Шляхтюк. Актори: Наталя Бадер, Лев Пічахчі, Діана Глостер, Микита Вакулюк, Дядя Жора, Дар’я Дубровська, Ірина Кудяшова.
Фільм знято в Україні. 85 хв. Дата виходу: 2 грудня 2021 року.
Синопсис: Дев’ятирічний хлопчик Максим, у святковий вечір останнього дня року, вирушає на пошуки власного дідуся, фотозображення якого він побачив у родинному альбомі на старому знімку. Діда там було вдягнуто як справжнього Діда Мороза, тому Максим і вирішив зустрітися з ним. А хто б не захотів!
Батькам час уже повідомити своїм дітям, що Дід Мороз — то Святий Микола.
Просто тоді він виступав під псевдонімом Дід Мороз. Бо на Святого Миколу комуністи полювали, намагаючись заборонити виконувати його прості, зрозумілі та природні обов’язки — приносити дітям подарунки. Тобто — радість.
Отак ми тоді й мусили жити, дітки. Важко було.
Ох, це вже наше радянське минуле… Від нього, поки що, ще важко відхреститися.
Отже, хлопчик Максим, таємно від мами, навіть не попередивши своєї сестри, самостійно вирушає до Києва, де зустрічає безліч цікавих особистостей, яким Макс допомагає своїми мудрими порадами, та потрапляє у вир карколомних подій. Одначе, на шляху хлопчикові зустрічаються й вороги, рішуче налаштовані не допустити цієї зустрічі. Та марно! Добро перемагає зло. Про це ще у Біблії написано. Тому і цей фільм, як і всі інші, розповідає про те, як могло би бути. Або про те, як щасливо усе закінчиться, коли активно брати участь у плині життя, а не чекати, поки за тебе хтось вирішить, чи тебе кудись покличуть. Це називається: активна життєва позиція.
Макс не знає, а його мама вже героїчно летить за ним, зрозумівши, що той поїхав до діда.
Щиро кажучи, український кінофільм «Мій дідусь — Дід Мороз» — то співмірна, адекватна відповідь українського кінематографа на американський новорічний фільм «Один удома — 1,2 3», лише коротший, дешевший, і — наш. Наш — бо там грають наші люди, з їхніми, знайомими нам типажами, наш — бо події відбуваються у нашій столиці, місті Київ, наш — бо обставини, до яких потрапляють герої фільму, то цілком наші обставини, та ще й зафільмовані у наших, знайомих нам локакціях!
Приємно, що виховне завдання сценаристи фільму поставили на чільне місце.
Причому, там не лише батьки виховують дітей, а й діти ненав’язливо виховують власних батьків, або й зовсім сторонніх людей, з якими взаємодіють. Бо як мудра дитина, то чому б і не допомогти дорослим вирішити їхні дорослі проблеми? Тим більше, що від проблем дорослих, найперше страждають діти, а вони знають про дорослих таке, чого самі дорослі не помічають, і тому, знову й знову допускаються помилок. Хіба ж можуть діти мовчати у цих випадках? Ні! Нехай говорять, докладаючи й своїх зусиль до встановлення миру в родинах.
Щасливий кінець (Happy End) теж присутній у цьому фільмі.
Правда, його показано дуже стисло, і без обличчя. Та хто ж сперечатиметься, коли Тато нарешті повернувся з фронту живим, і застав усю свою родину, разом злюбими друзями, у своєму власному домі за Новорічним столом. Головне, що на весь екран було показано мужні груди фронтового героя, з військовими відзнаками, у польовій формі, з написом на серці «Україна».
А коли вже без обличчя показали, може так і краще?
Знаючи, як важко подорожував до Києва, а звідти — назад додому, його син Максим, можна лише уявити, де тільки міг побувати сам Тато Максима.
А у які халепи він міг потрапити, на шляху додому, яких бюрократів мусив здолати, щоб отримати короткострокову відпустку саме на Новий Рік, і з якими волонтерами він те щастя обмивав, ми собі можемо ясно уявити. Тому, не чіпайте тата. Штрафну йому — і в люлю.
Комедію «Мій дідусь — Дід Мороз» знято спільно кінокомпаніями SHL Production та BAD KARMA Production.
Посилання на фільм «Мій дідусь — Дід Мороз» українською мовою: тут.
Існування фільму «Мій дідусь — Дід Мороз» доводить, що ми таки можемо.
Залишається лише закріпити цей успіх, і знімати, принаймні, по одному Новорічному (а бажано б і по одному Різдвяному) фільму на рік.
Проблема лише у фінансуванні.
Екзотичних пейзажів в Україні стільки, що й ми самі ще не бачили усіх. Карпати — гори, сніг, луки та верховини улітку!Полісся — мальовничість майже не потривоженої природи. Міста, села, хутори — на вибір, від фольклорної автентики — до космічних декорацій, з такими ж космічними героями!Степи, і навіть пустеля — у Херсонській та Миколаївській областях. Моря, озера й ріки. А Південь України — то зона, майже безперервної сонячної погоди!Місця техногенних катастроф — Чорнобиль, гірничо-видобувні ландшафти, зони напруги! Фронт, війна за незалежність, проти агресивної Росії, Українська Залізниця, врешті-решт, з її заплутаними коліями та веселими провідницями! А скільки в Україні середньовічних замків та давніх фортець! Творчих сил — неміряно: циркові училища, інститути мистецтв, театральний університет імені Івана Карпенка-Карого, з його кіноінститутом!Історій для сюжетів стільки, що їх навіть видумувати не треба — порозмовляй з будь-яким українцем, і ти зможеш написати, хоч і три кіносценарії одразу!Технічна база для зйомок фільмів — чудова. Узяти хоча б до уваги, що українська компанія PATRIOT забезпечує обладнанням для рухомих зйомок Європейські кіностудії та, навіть, Голлівуд!
Побажаємо ж нашим кінематографістам втілення їхніх мрій, які втіляться у кінофільми, які полюбимо й ми, сучасні українські кіномани, а по-старому — кіноглядачі!
Володимир Сердюк,
винятково для Newssky.com.ua
