Нічний щит України: ППО відбила атаку 155 дронів, знищивши 136 повітряних цілей

Під покровом ночі українське небо перетворилося на арену жорстокого протистояння інтелекту та грубої сили. Масований наліт безпілотників, що мав на меті паралізувати енергосистему та посіяти паніку, зустрів залізний опір. Кожна збита ціль — це врятована квартира, працююча лікарня та збережене людське життя. Сьогодні ми бачимо не просто статистику Повітряних сил, а доказ того, що українська система оборони еволюціонує швидше, ніж ворог встигає масштабувати свій терор.

За офіційними даними командування Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 5 березня 2026 року агресор застосував рекордну кількість ударних БПЛА типу «Shahed» та дронів невстановленого типу. Загалом було зафіксовано пуски 155 безпілотників із районів Приморсько-Ахтарська та окупованого Криму. Завдяки злагодженій роботі зенітних ракетних військ, мобільних вогневих груп та засобів радіоелектронної боротьби вдалося нейтралізувати 136 одиниць ворожої техніки.¹ Це одна з найскладніших операцій за останній квартал, яка підкреслює критичну важливість безперервного постачання західних систем перехоплення.

Анатомія атаки: тактика «виснаження» та нові типи БПЛА

Нічний наліт не був хаотичним. Російські війська застосували тактику «багатошарового прориву», запускаючи дрони хвилями з різних напрямків, щоб максимально заплутати та виснажити українські розрахунки ППО. Окрім звичних іранських розробок, зафіксовано використання дешевших аналогів із фанери та пінопласту, що мають на меті виступати фальшивими цілями. Це створює серйозний виклик для радіолокаційних систем, які змушені фільтрувати об’єкти в реальному часі.²

Важливим аспектом стало використання Росією терміналів супутникового зв’язку на деяких апаратах, що дозволяє їм змінювати маршрут безпосередньо в польоті. Проте українські підрозділи РЕБ (радіоелектронної боротьби) успішно застосували методику «спуфінгу» — підміни координат, через що 12 дронів «локаційно втрачено», тобто вони або впали в безлюдних місцях, або повернулися на територію РФ. Це свідчить про високу адаптивність української інженерної думки до нових загроз.^{1 2}

Географія терору: куди цілив ворог

Основний удар був спрямований на центральні та південні регіони України. Особливу увагу окупанти приділили об’єктам енергетичної інфраструктури, намагаючись спричинити каскадні відключення в умовах весняного піку споживання. Протиповітряна оборона працювала у Київській, Черкаській, Одеській та Миколаївській областях. У столичному регіоні всі безпілотники, що загрожували місту, були знищені на підступах, що підтверджує ефективність «парасольки» навколо ключових адміністративних центрів.³

Водночас, падіння уламків спричинило загоряння на декількох відкритих територіях та пошкодження приватних будинків у передмістях. Попри високий відсоток збиття (майже 88%), решта 19 дронів, які не вдалося перехопити, влучили переважно в нежитлові об’єкти або спричинили руйнування через уламки. Це підкреслює аксіому сучасної війни: жодна система ППО не може гарантувати 100% захисту при такій інтенсивності нападів, але кожна додаткова батарея Patriot чи NASAMS критично підвищує цей поріг.^{1 3}

OSINT-дослідження: логістика та виснаження запасів РФ

Аналіз відкритих даних (OSINT) та супутникових знімків вказує на те, що РФ продовжує нарощувати темпи збірки дронів на заводі в «Алабузі». Проте остання атака 155 апаратами демонструє певну «стелю» одномоментного пуску. Це пов’язано з обмеженістю пускових установок та логістичними труднощами підвозу боєкомплекту до прикордонних зон під постійним наглядом української розвідки.⁴

Міжнародні аналітики зазначають, що вартість такого нальоту для бюджету РФ становить приблизно 4,5–6 мільйонів доларів США (враховуючи складніші модифікації з ШІ-камерами). Для порівняння: українська відповідь мобільними групами, озброєними великокаліберними кулеметами та прожекторами, обходиться в десятки разів дешевше. Це війна економік, де Україна майстерно використовує асиметричні методи захисту, зберігаючи дорогі зенітні ракети для перехоплення крилатих та балістичних засобів ворога.^{2 4}

Військово-політичний резонанс: заклик до союзників

Успішне відбиття такої масштабної атаки стало темою обговорення в провідних західних виданнях. Репортери наголошують, що Україна перетворилася на найбільший у світі випробувальний полігон для антидронових технологій. Проте Генеральний штаб ЗСУ попереджає: запаси ракет для систем середнього та великого радіусу дії потребують негайного поповнення, оскільки Росія готує нові комбіновані удари із залученням ракетного озброєння.^{1 5}

Згідно з повідомленнями дипломатичних джерел, Київ наразі веде перемовини про передачу додаткових систем Gepard та новітніх комплексів Skynex, які спеціалізуються на знищенні саме «ройових» атак. Події 5 березня стали ще одним аргументом для Вашингтона та Берліна щодо прискорення поставок. Безпека українського неба сьогодні — це запорука стабільності всього східного флангу Європи.^{4 5}

Висновки: стійкість як нова норма

Майже дев’ять із десяти випущених дронів не досягли своєї мети. Це перемога не лише військових, а й інженерів, зв’язківців та цивільних, які забезпечують роботу тилу. Україна демонструє світу феноменальну життєздатність. Але ми маємо пам’ятати: за кожною цифрою в інфографіці стоїть безсонна ніч розрахунку ППО та титанічна праця людей, які тримають небо над нашими головами.¹

Джерела

1. Censor.net: ППО знешкодила 136 із 155 випущених росіянами БПЛА, – Повітряні сили. ІНФОГРАФІКА
2. Institute for the Study of War: Russian Offensive Campaign Assessment — Air and Missile Campaign Update
3. BBC News: Ukraine air defense repels major drone attack on energy infrastructure
4. Defense Express: Аналіз тактики нічних ударів РФ та ефективність мобільних вогневих груп
5. Ukraine’s Ministry of Defense: Official briefing on March 5 air defense operations