Нічна атака 90 дронів по Україні: 76 збито, влучання у 9 локаціях

Поки частина країни ще прокидалася, небо над Україною вже було заповнене «Шахедами» та іншими ударними дронами. Сили оборони збили більшість із них, але кількох десятків було достатньо, щоб знову нагадати: масовані нічні атаки стали для Росії рутинним інструментом терору й виснаження.

У ніч на 1 лютого 2026 року Росія атакувала Україну 90 ударними безпілотниками кількох типів – іранськими Shahed, а також дронами «Герань»/«Гербера», «Італмас» та іншими модифікаціями однієї лінійки¹ . За даними Командування Повітряних сил, оприлюдненими зранку, українська протиповітряна оборона змогла збити або придушити 76 ворожих БПЛА над північними та східними регіонами, але частина дронів досягла цілей¹ . Зафіксовано 14 влучань у 9 різних локаціях, а також падіння уламків збитих апаратів ще у двох місцях – відновлювальні роботи тривають, інформація про наслідки уточнюється¹ .

Як виглядала нічна атака: маршрут і типи цілей

Повітряні сили повідомили, що удар завдавався комбіновано: дрони заходили переважно з північного та східного напрямків, змінюючи висоту й маршрут для ускладнення роботи ППО¹ . Основним типом ударних БПЛА залишаються Shahed – за попередніми оцінками, близько 60 із 90 апаратів були саме цієї моделі, решта – інші баражуючі боєприпаси російського й іранського виробництва¹ . Удар наносився хвилями, із розтягуванням у часі, щоб виснажити розрахунки та змусити ППО працювати майже безперервно.

За інформацією військових, основною метою залишалися енергетична та критична інфраструктура, а також об’єкти військової логістики – склади, залізничні вузли, промислові об’єкти в глибині території¹ . Такий профіль атак відповідає зимовій тактиці РФ: на тлі холодів ворог прагне створити максимальний тиск на енергосистему й населення, змушуючи Україну витрачати ресурси на ремонт і резервні схеми живлення.

Робота ППО: авіація, ЗРК, РЕБ і мобільні групи

До відбиття нічної атаки були залучені всі ключові елементи протиповітряної та протиракетної оборони: винищувальна й штурмова авіація, зенітні ракетні підрозділи, розрахунки радіоелектронної боротьби, підрозділи безпілотних систем і мобільні вогневі групи Сил оборони¹ . Саме поєднання цих компонентів дозволило досягти високого відсотка збиття – 76 із 90 дронів, попри масштаб і розтягнутість атаки¹ . Мобільні групи на пікапах та вантажівках із великокаліберними кулеметами й зенітними установками традиційно відіграли ключову роль на підступах до великих міст.

РЕБ і засоби радіотехнічної розвідки працювали над тим, щоб збивати апарати з курсу та ускладнювати їхнє наведення, особливо в густонаселених регіонах¹ . Частину дронів вдалося не лише фізично знищити, а й «придушити» – позбавити можливості виконати бойове завдання, примусивши до аварійного падіння в незабудованих районах. Така тактика дозволяє зменшити витрати дорогих ракет ППО й водночас зберегти захист для критичних напрямків.

Втрати й пошкодження: що відомо станом на ранок

Станом на ранок 1 лютого Повітряні сили підтвердили 14 влучань у 9 різних локаціях по території України¹ . У низці випадків йдеться про промислові об’єкти та інфраструктурні вузли, але остаточні масштаби руйнувань традиційно уточнюють місцеві військові адміністрації та енергетичні компанії. Окремі випадки падіння уламків збитих дронів призвели до пошкодження житлових будинків і об’єктів цивільної інфраструктури, зокрема в невеликих населених пунктах.

Наголос на безпеці цивільних прозвучав і в ранковому зверненні Повітряних сил: командування закликало громадян не ігнорувати повітряні тривоги, не знімати роботу ППО зі своїх вікон і дахів, не викладати онлайн відео прольоту й падіння дронів до завершення атаки¹ . Такі матеріали можуть допомагати ворогу коригувати маршрути й оцінювати ефективність своїх ударів.

Чому Росія робить ставку на масовані дронові атаки

Атака 90 ударних БПЛА – не випадковий епізод, а частина системної стратегії РФ. Безпілотники типу Shahed і їхні російські варіації стали для Москви інструментом «дешевого масового тиску»: вони значно дешевші за крилаті ракети, можуть вироблятися серійно в кооперації з Іраном і дозволяють виснажувати ППО, змушуючи Україну витрачати дорожчі засоби перехоплення¹ . Крім того, дрони легше маскувати, змінювати маршрути та комбінувати з ракетними ударами.

Зимовий період додає цим атакам додаткову вагу: пошкодження трансформаторів, розподільчих підстанцій і теплових об’єктів прямо б’ють по здатності міст пережити морозні дні¹ . Росія намагається повторити сценарій масованих ударів по енергетиці 2022–2023 років, однак нині натрапляє на більш підготовлену систему ППО й захисту енергосистеми, зокрема завдяки досвіду минулих зим і допомозі партнерів.

Українська ППО: рекорд місяця й виснаження ворога

Напередодні нічної атаки Повітряні сили повідомляли, що лише за січень українська ППО знищила 9707 повітряних цілей різних типів – від дронів до ракет¹ . Ця цифра відображає як інтенсивність російських атак, так і збільшення спроможностей оборони: щораз більший відсоток повітряних цілей вдається перехопити до того, як вони наблизяться до великих міст або критичних об’єктів.

Для Росії це означає, що кожна нова хвиля атак приносить дедалі менший військовий ефект при зростаючих витратах. Знищення десятків дронів у повітрі – це не лише зірвані плани на конкретну ніч, а й поступове виснаження запасів і виробничих можливостей ворога, особливо в сегменті імпортозалежних комплектувальних, які важко замінити¹ . Водночас Україна змушена однаково нарощувати й модернізувати ППО, адже навіть 10–20% прориву масованої атаки можуть завдати серйозної шкоди.

Роль міжнародної допомоги: від Patriot до малих систем

Нічна атака вкотре продемонструвала, що українська модель ППО складається не лише з великих систем на кшталт Patriot чи SAMP/T, а й із розгалуженої мережі менших комплексів та мобільних груп¹ . Високоточні зенітні комплекси далекої дії критично важливі для перехоплення ракет і частини дронів на великих відстанях, але саме середні й малі системи, а також мобільні групи зі стрілецьким озброєнням «закривають» дрони на останній ділянці польоту.

Постачання від союзників нових пакетів допомоги у сфері ППО – від радарів і зенітних установок до боєприпасів – безпосередньо впливає на ефективність відбиття таких атак¹ . Кожна ніч, коли українське небо витримує, є не лише заслугою власних розробок і тактики, а й результатом політичних рішень у столицях партнерів.

Психологічний вимір: життя під постійним гулом дронів

Масовані нічні атаки мають очевидний психологічний ефект: вони втомлюють, виснажують, змушують мільйони людей прокидатися від сирен і вибухів, проводити частину ночі в укриттях¹ . Для ворога це спосіб тримати суспільство в постійній напрузі, підштовхуючи до апатії або роздратування. Для України – ще одна причина будувати культуру стійкості: від звички тримати базовий «тривожний рюкзак» напоготові до розуміння, як правильно поводитися з уламками й нерозірваними боєприпасами.

Водночас кожна нова ніч, коли більшість дронів не долітає до цілей, теж формує важливий психологічний сигнал: ППО працює, небо не є беззахисним¹ . Саме тому військові системно показують відео збиття дронів, фіксують статистику успішних перехоплень і публікують дані про знищені цілі – це частина інформаційної роботи, спрямованої на підтримку довіри й віри в оборону.

Чому важливо не розслаблятися після «успішної ночі»

Факт, що 76 із 90 дронів були збиті або придушені, не означає, що можна сприймати такі атаки як «нову норму», до якої варто просто звикнути¹ . Кожен прорив ППО – це конкретні руйнування, поранені або загиблі, зруйновані домівки й підприємства. Росія продовжує шукати слабкі місця: змінює маршрути, типи носіїв, час виходу на цілі, комбінує дрони з ракетами або ударними БПЛА іншого класу.

Тому важливим залишається не лише нарощування технічних можливостей ППО, а й дисципліна громадян: дотримання правил під час тривоги, відповідальне поводження з інформацією, готовність до можливих тривалих відключень електроенергії в окремих регіонах¹ . У цій війні на виснаження ролі набуває кожен елемент – від оператора ЗРК до людини, яка вчасно спустилася в укриття і не стояла на балконі з камерою.

Джерела

1. Цензор.НЕТ: новина «Вночі РФ атакувала Україну 90 БПЛА: скільки збила ППО» з даними Командування Повітряних сил про типи дронів, масштаби атаки, роботу ППО та кількість збитих цілей і влучань.