Ніч «Кинджалів», «Іскандерів» і 241 дрона: що Росія запустила по Україні та що збила ППО

У ніч, коли нормальні країни готуються до вихідних, Росія традиційно влаштувала для України тест-драйв «змішаного пекла»: сотні дронів, «непереможні» гіперзвукові ракети, балістика з сусідніх областей і прицільний полювання на енергетику. Повітряні сили рахували не години, а цілі — 246 повітряних об’єктів за ніч, і це не прогноз погоди, а список усього, що намагалося долетіти до українських міст.

За даними Повітряних сил, з 18:00 6 грудня до ранку 7 грудня російська армія здійснила комбінований повітряний удар по Україні, застосувавши 241 ударний дрон різних модифікацій та 5 ракет оперативно-тактичного класу: три аеробалістичні Х-47М2 «Кинджал» і дві балістичні ракети «Іскандер-М» / KN-23.¹ Радіотехнічні підрозділи зафіксували загалом 246 повітряних цілей, із яких 179 було збито або подавлено силами ППО — 175 дронів, дві ракети «Кинджал» і дві «Іскандер-М».¹

Попри високий відсоток перехоплень, 65 ударних БпЛА досягли цілей на 14 локаціях по країні, завдавши нових пошкоджень об’єктам, серед яких — енергетична інфраструктура Полтавщини й, передусім, енергооб’єкти Кременчуцького району.¹ Удар став черговою ланкою в російській кампанії «зморення електрики» — спробі завдати максимум шкоди українській енергосистемі перед піковими зимовими навантаженнями, поєднуючи масові дронові атаки з пусками дорогих ракет, які Москва досі любить називати «гіперзвуковою суперзброєю».

Масштаб нічної атаки: 246 цілей у небі

РБК-Україна з посиланням на Повітряні сили повідомляє: з вечора 6 грудня до ранку 7-го система ППО України супроводжувала 246 повітряних цілей, з яких 241 — ударні дрони типу Shahed, «Гербера» та інші модифікації іранського й російського «гаражного генію».¹ Решта — 5 ракет, серед них три «Кинджали», запущені з району Тамбовської області РФ, та дві «Іскандер-М»/KN-23 з Курської області.¹

Основний повітряний вал забезпечували саме безпілотники: приблизно 150 із них — Shahed’и, решта — інші варіанти баражувальних боєприпасів, випущені з території Курської, Орловської областей, району Міллерового, Приморсько-Ахтарська, а також з окупованого Криму.¹ Така географія дає зрозуміти, що Москва традиційно заходила з кількох напрямків, змушуючи українську ППО розтягувати сили по всій східній, південній і центральній дугах фронту, а не концентруватися на одному «коридорі».

Що збили: 175 дронів, 2 «Кинджали» і 2 «Іскандери»

Попри масштаб атаки, до 9:00 ранку Повітряні сили відзвітували про збиття або подавлення 179 цілей: 175 ударних дронів, двох ракет Х-47М2 «Кинджал» і двох ракет «Іскандер-М» / KN-23.¹ Іншими словами, усі п’ять ракет, які Росія пустила тієї ночі, до цілей не долетіли — щонайменше частину вдалося збити фізично, решта були «заглушені» або зірвалися з траєкторії через протидію української ППО та РЕБ.

Факт збиття двох «Кинджалів» черговий раз підтверджує: статус «неперехоплюваної гіперзвукової зброї», яким РФ так любила вихвалятися, залишився десь у рекламних буклетах «Армії-2018». Західні комплекси ППО, передусім Patriot і, ймовірно, SAMP/T, давно демонструють спроможність вражати ці ракети, що боляче б’є не лише по реальних можливостях російських військ, а й по їхньому міфотворчому арсеналу для внутрішньої аудиторії.¹

Де й як працювала українська ППО

Повітряний напад відбивали всі наявні компоненти системи оборони неба: авіація, зенітні ракетні підрозділи, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та навіть безпілотні комплекси, які використовують як для розвідки, так і для самостійної протидії ворожим БпЛА.¹ Така «мозаїка» відповіді вже стала стандартом для України: кожен сегмент із різними дальностями й можливостями перекриває свою ділянку неба, а мобільні групи на пікапах із зенітками та ПЗРК добивають те, що прорвалося ближче до об’єктів.

Свою роль відіграли й підрозділи РЕБ: частину дронів імовірно не збили, а саме «придушили» — у зведенні Повітряних сил вказано, що йдеться про «збиті або подавлені» цілі.¹ Для українських міст це не принципова різниця: збитий, заглушений чи той, що впав у полі від втрати сигналу навігації, — головне, що він не влетів у трансформаторну підстанцію, житлову багатоповерхівку або склад пального.

Чому цієї ночі знову полювали на енергетику

РБК-Україна окремо підкреслює: головною мішенню атаки стала енергетична інфраструктура, передусім у Полтавській області.¹ Голова Полтавської ОВА Володимир Когут повідомив, що вночі росіяни здійснили масовану комбіновану атаку по енергооб’єктах Кременчуцького району; під ударом опинилися кілька підприємств енергетичного сектору, за попередніми даними, із локальними відключеннями та пошкодженнями устаткування.¹

Кременчук — не випадковий вибір: місто з великим промисловим вузлом, транспортними коридорами, відомою нафтопереробкою та енергетичною інфраструктурою традиційно розглядається Москвою як важливий елемент української економіки й логістики.¹ Удар по ньому вписується в загальну стратегію РФ — змусити Україну входити в зимовий пік споживання із максимально пошкодженою генерацією та мережами, підвищити навантаження на ремонтні бригади й створити постійний фон тривоги й нестабільності для цивільного населення.

Ніч Shahed’ів: навіщо запускати понад 200 дронів

Застосування 241 ударного дрона за одну ніч — це не тільки спроба пробити ППО кількістю, а й економічний розрахунок: Shahed’и та їхні «родичі» значно дешевші за крилаті чи балістичні ракети, тож Росія може дозволити собі кидати їх на українські міста пачками, змушуючи Україну витрачати дорожчі ракети ППО або принаймні тримати всю систему в цілодобовому режимі бою.¹ Це своєрідна «втомлююча атака» — коли навіть неуспішні спроби влучань досягають мети через психологічний тиск, витрати на перехоплення й зношення техніки.

Для України це давно не новина: за три роки війни ППО пройшла еволюцію від епізодичних перехоплень до системної оборони проти роїв дронів, комбінуючи дорогі зенітні ракети з кулеметами, оптикою, мобільними групами та РЕБ.¹ Однак чим більша кількість Shahed’ів у пакеті, тим вищим лишається ризик, що частина з них прорветься до цілей — і 65 успішних влучань по 14 локаціях цієї ночі це наочно підтверджують.

Як Росія поєднує «золоту» зброю з «одноразовими мопедами»

Поєднання «Кинджалів» і «Іскандерів» із сотнями безпілотників добре ілюструє нинішню тактику РФ: дорогі високотехнологічні (принаймні за російськими мірками) ракети запускають не поодинці, а в «шумовому супроводі» дешевих Shahed’ів, які мають відволікати радари, перевантажувати канали цілевказання й змушувати ППО розсіювати увагу.¹ Ідеальний для Москви сценарій — коли частина батарей зайнята «літаючими мопедами», а в цей час якась балістична чи аеробалістична ракета проривається до важливого енергооб’єкта.

Цієї ночі цей сценарій не спрацював: усі п’ять ракет українці перехопили або зірвали з траєкторії, але 65 дронів усе ж таки досягли своїх мішеней, у тому числі на енергооб’єктах Полтавщини.¹ Для Кремля це все ще «прийнятний» результат: з погляду терору проти цивільної інфраструктури головне — не стільки знищити конкретну ТЕЦ, скільки змусити країну постійно гасити пожежі (іноді буквально), ремонтувати, латати й жити в страху перед відключеннями.

Українська енергосистема: чому вона досі тримається

Попри регулярні масовані удари, українська енергосистема в цілому продовжує працювати, хоча в окремих регіонах — з локальними обмеженнями та графіками.¹ Енергетики за останні два роки відточили майже воєнну логістику: розосередження критичних об’єктів, швидкі ремонтні бригади, запаси обладнання, тимчасові схеми живлення й перемикання, а також активне використання резервних і мобільних джерел.

Водночас кожен новий удар по підстанціях, лініях, генерації — це не просто «ще одна аварія», а поступове виснаження системи, устаткування, персоналу й запасів, які не нескінченні.¹ Саме тому в українському дискурсі регулярно звучить прохання до союзників посилити не лише ППО над містами, а й захист енергетики як окремого пріоритету — включно з додатковими системами ППО для прикриття ключових об’єктів і технічною допомогою для швидшого відновлення.

Що показала ніч 7 грудня про можливості обох сторін

Для Росії масована атака стала черговою демонстрацією того, що арсенал Shahed’ів і балістики далекою мірою не вичерпано: сотні дронів і кілька ракет у рамках однієї операції — це не «останній подих», а робочий шаблон, який Москва може намагатися повторювати ще не один раз.¹ Для України ця ніч підтвердила, що комплексна, шарова ППО реально здатна знімати з неба навіть те, що російська пропаганда досі продає як «аналоговнєт» — але ціною серйозного напруження ресурсів, техніки й людей.

Ключова цифра, яка лишається за дужками російських зведень, — 179 збитих або подавлених цілей із 246.¹ Для Кремля це означає, що задля кожного відносно успішного удару (на кшталт пошкодження кількох енергооб’єктів) доводиться витрачати величезний обсяг засобів ураження — і дронів, і ракет, яких у РФ, попри високі темпи виробництва, теж не нескінченний запас.

Джерела

1. РБК-Україна: «РФ вночі запустила “Кинджали”, “Іскандери” і понад 200 дронів: що збила ППО»
2. Офіційні зведення Повітряних сил ЗСУ щодо результатів нічної атаки 6–7 грудня 2025 року
3. Повідомлення голови Полтавської ОВА Володимира Когута про удари по енергооб’єктах Кременчуцького району
4. Аналітичні матеріали українських та західних ЗМІ про перехоплення ракет Х-47М2 «Кинджал» і «Іскандер-М» комплексами Patriot та іншими системами ППО