Недільне Слово про Страшний Суд

Ексклюзив. Третя підготовча неділя до Великого посту присвячена темі Страшного суду. Її кардинальне послання полягає в тому, щоб показати взаємозалежність безмежної Божої любові/милосердя та Божої справедливості в есхатологічному контексті, тобто фінальної долі всього людства. Ніхто, хто читає Біблію й сприймає її серйозно, не може сумніватися в достовірності Страшного Суду. Це одна з незаперечних істин, проголошених усіма пророками та підтверджена самим Ісусом Христом. Тож що варто знати про цю есхатологічну подію, аби вже сьогодні, у глибині свого серця, прийняти рішення жити праведно?

Ми не любимо, коли нас судять. Ми боїмося осуду — принаймні з боку людей. Але постає питання: чи не боїмося ми більше людського осуду, ніж Божого? Чому ми так рідко замислюємося над тим, що означає бути засудженими самим Богом?

Щоб глибше осягнути цю тему, варто прийняти ще одну важливу істину: поки існує цей світ, у ньому не буде ні раю, ні абсолютної гармонії. Це може звучати песимістично, але якщо ми усвідомимо цей факт як частину реальності, він може допомогти нам тверезо дивитися на життя.

До останнього дня історії світу в ньому завжди будуть і вівці, і козли. Завжди будуть перешкоди й випробування, як у нашому серці, так і з боку інших. Ми завжди будемо відчувати свою крихкість. Проте саме ця реальність має спонукати нас шукати істинне світло, не піддаватися ілюзіям і вже сьогодні зробити вибір на користь добра, щоб у день Суду ми стояли перед Богом не в страху, а в надії.

Сучасну людину оточують заклики до абсолютної свободи, насолоди моментом, задоволення власних потреб. Ми часто настільки занурені в сьогодення, що не замислюємося над наслідками своїх вчинків. Однак справжня мудрість полягає саме в тому, щоб дивитися далі – на те, що буде після нашої смерті. Нам нелегко відмовлятися від власних зручностей чи прав, і ми обурюємося, коли нас чогось позбавляють. Причина цього в тому, що ми надто часто зосереджені лише на собі, вкорінені в егоїзмі.

Такий спосіб життя може здаватися привабливим, але насправді він веде до марнославства та духовної порожнечі. Людина не може реалізувати себе, замикаючись у власних бажаннях. Повнота життя розкривається лише у відданні себе Богові та ближнім.

Ми, християни, живемо для неба, бо лише там, у вічності, знайдемо справжнє сповнення. Тому важливо навчитися дивитися на свої вчинки крізь призму вічності. Спостерігаючи за життям Ісуса Христа та святих, які пішли Його шляхом, ми розуміємо, що жертва може бути джерелом радості, а теперішні труднощі – дорогою до вічної нагороди.

Чи замислюємося ми над Страшним Судом? Ми не знаємо ні дня, ні години, коли це настане, і не можемо цього знати, бо ця таємниця належить одному лише Богові-Отцеві. Але точно відомо, що єдиним Суддею буде Ісус Христос, якому Бог-Отець довірив суд над світом та над кожною людиною.

Це сталося не тільки тому, що Син Божий прийшов у світ і жив тілесним, страждав тілом та був розіп’ятий за гріхи світу, але й тому, що, будучи тілесним, пізнав людську природу, був спокушений та подолав спокуси. Ось чому Отець віддав увесь суд Синові, щоб бунтівна людина не скаржилася, звинувачуючи Бога в несправедливості, на тій підставі, що той, хто не жив у людському тілі, не має права судити світ. Тож навіть той факт, що суд був даний Сину, свідчить про справедливість Бога.

Богослови пишуть, що Страшний суд відбудеться під час славного повернення Христа. Тільки Отець знає день і годину суду. Тільки Він вирішує про його настання. Через свого Сина Ісуса Христа Він скаже своє останнє слово про всю історію. Ми дізнаємося про кінцевий сенс роботи творення та шляхів спасіння людства, і ми зрозуміємо чудові шляхи, якими Його Провидіння вело все до кінцевої мети. Страшний суд виявить, що Божа справедливість перемагає всі несправедливості, вчинені створінням, і що Його любов сильніша за смерть. У день Господній усі люди постануть перед Суддею, від першого Адама до останнього народженого на землі. Тоді мертві воскреснуть, а живі миттєво перетворяться на подобу воскреслих.

Багато людей, коли чують такі слова, запитують: коли це буде? Апостоли поставили Ісусу те саме запитання. Христос відповів: «Ніхто не знає, ні ангели на небі, але тільки Отець» (див: Марка 13:32). Але, сказавши, що Він не знав, Він підкреслив свою людяність. Тому всі дати та «одкровення», наведені деякими сектами, які нібито знають точну дату другого пришестя – просто маячня. Заклик до покаяння і навернення у сектантів та лжепророків зазвичай відсутній. Але покаяння та навернення – це головне для справжніх послідовників Христа.

Про Друге пришестя Христа нас запевнили Ангели, які відразу після Вознесіння Христового сказали: «Цей Ісус, що вознісся від вас на небо, прийде так само, як ви бачили, як він ішов на небо!» (див: Дії 1:11). В Апокаліпсисі сказано: «Ось іде з хмарами, і побачить Його кожне око» (Одкр. 1, 7). І Євангелист св. Матвій додає: «Як блискавка приходить зі сходу й світить аж до заходу, так буде прихід Сина Людського» (див: Мт. 24, 27).

Тому не буде жодних сумнівів, що День Господній, або паросія, тобто другий прихід Ісуса Христа матиме місце. Христос попереджає нас, що прийде багато лжехристів, які будуть творити чудеса (див: Мт. 24:24). Тому він сказав: «Якщо хтось скаже вам: «Ось Месія», або «Ось!» — не вірте. (див.: Мт 24,23).

Наприклад, на думку деяких вчених, сучасна технологія Blue Beam дозволяє створювати величезне зображення в небі, яке вироблятиме звуки в нашій свідомості. Є люди, які без вагань використають це для глобалізації або об’єднання релігій у якусь одну світову релігію Нью-Ейдж. Кожен, хто знає Святе Письмо, одразу зрозуміє, що це не має жодного відношення до остаточного приходу Христа.

Страшний суд буде пов’язаний з воскресінням тіл. Церква твердо вірить та твердо тримається доктрини, що в день суду всі люди постануть у своїх тілах перед трибуналом Христовим та дадуть звіт за свої вчинки. Усі людські вчинки, кожне слово, таємні хвилювання сердець будуть представлені на суді.

Страшний суд відбудеться на очах у всіх людей і ангелів. Цей суд стане остаточним підсумком усієї історії людства. Тому Бог покаже всі наслідки наших вчинків – добрі й погані, їхні наслідки для всіх поколінь. Хороший чи поганий вплив на інших може виявитися навіть після смерті людини, наприклад, після того, як хороші батьки покинуть цей світ, їхній приклад сформує їхніх дітей. Те саме стосується їхнього поганого прикладу, яким вони деморалізували своїх нащадків і направили їх на шлях зла. Наприклад Добра чи погана книга може формувати багатьох людей аж до кінця світу, надихаючи їх або до святості, або до гріха. Бог відкриє всі наслідки тих, хто керує народами, і тих, хто відповідає за Церкву.

На останньому суді ми також дізнаємось, скільки людей навернулося до Бога завдяки нашим молитвам, жертвам, проповіді Євангелія, стражданням, чи кому ми завдали духовної шкоди своїм поганим прикладом, словами, грішним життям тощо. Бог покаже, що зробили місіонери та плоди їхньої євангелізації.

Також розкриє всі наслідки дій сект, революцій, фальшивих релігій і єресей всіх часів. Страшний суд розкриє всю безмежність злочинів і зла, брехні і обману, інтриг і кривд, які мали місце протягом історії світу в житті окремих груп і кожної неправедної людини. Там також будуть викриті та засуджені до покарання вогню геєни всі ті, хто очолював відступництво від Істини Божого Слова – фальшиві пророки та лжевчителі… які принесли згубні вчення, відрікаючись від Господа, який їх відкупив, духовні лідери, які з жадібності експлуатують людей і руйнують їхню віру, поширюючи вигадані історії (див.: 2 Пет. 2:1-3).

Книги Даниїла та Одкровення говорять, що кожен буде суджений згідно з тим, що написано в книгах (Дан. 7:10; Об. 20:12). Це образ всезнання Бога, який знає навіть найпотаємніші бажання та думки. «Нема нічого таємного, що не стало б явним, і таємного, що не стало б відомим і не вийшло б наяв» (Лк 8, 17). І відкриються думки всіх сердець (пор. 1 Кор. 4, 5; Лк. 12, 1-3; Йо. 3, 20-21; Рим. 2, 16).

У цей конкретний момент розкриється вся історія людства. Усі публічні злочини та таємниці, приховані століттями, побачать світ. Людське життя буде показано у всій красі. Нам будуть нагадувати всі обставини, кожен вчинок, кожне слово, кожен етап нашого життя. Суддя розплутає та розкриє всі нитки і підступи майстерно сплетених інтриг. Мерзенні та підлі змови людей із державної влади більше ні для кого не будуть таємницею. Нікого не введуть в оману ні дії, які здійснюються під прикриттям державних міркувань, ні вчинки, прикриті маскою благочестя та безкорисливості. Господь відкриє всі ті зловживання, які ми приховували не тільки від Нього, але й від самих себе. Будуть розкриті всі прикиди, які ми вигадали як чесноти, невизнані та забуті гріхи, таємниці, стерті з пам’яті. Вони жахнуть і здивують душу, як кати, що оточують свою жертву. Тож для деяких це буде жахливий день.

Від всемогутнього і справедливого Судді ніщо не сховається. Він не розрізнить багатих і бідних, знатних і простих, не зверне уваги на дружбу і стосунки, заступництва і благання. Він відокремить праведних від грішників, як пшеницю від куколі. Найрадіснішим із усіх для праведників і найстрашнішим для грішників буде останній суд, який виголосить Суддя Всесвіту.

Повернення Ісуса Христа на землю, було предметом роздумів багатьох подвижників, ранньохристиянських письменників і Отців Церкви. Преподобний Святий Єфрем Сирин писав: «Згадав я ту годину і затремтів від великого страху. Хто це опише? Якою мовою це буде виражено? Коли я думаю про це, я абсолютно безсилий, мої очі наповнюються слізьми, мій голос слабшає, мій рот закривається, мій язик замовкає, а мої почуття вчаться мовчати. Таких великих і жахливих чудес не було від початку творіння і не буде для всіх поколінь».

Колись у Німеччині жив відлюдник, відомий своїми справами і святістю. Він зцілював хворих і повертав зір сліпим. Через це люди приходили туди, де він жив. Одного разу його відвідав і імператор Оттон. Захоплюючись мудрістю святого, він сказав: «Отче мій, проси в мене, чого хочеш, хоча б половину мого царства, і отримаєш». Мудрець підняв голову, поклав руку на груди імператора і з усією серйозністю відповів: «Венценосче, що мені робити з твоєю короною і твоїм багатством? Скоріше дай мені ласку, щоб серед блиску та чарівності твоєї великої сили ти міг щодня зупинятися на кілька хвилин самотності, увійти в таємницю свого серця і зробити звіт, який одного дня представиш Богові».

А зараз це дуже непопулярна тема. Але все одно варто кожному з нас спитати у себе: з чим ми підемо до Господа? Згадайте скандали, прокльони, пияцтво, кривди, крадіжки, профанацію християнських свят та запитайте себе: де я стану на Страшному Суді? Нарешті, запитайте свою совість: де я буду? І вона вам відповість без лестощі: якщо ти не покращиш своє життя, якщо ти не покаєшся у своїх гріхах, ти теж помреш у своїх гріхах; і якщо ти помреш у своїх гріхах, то й ти воскреснеш у своїх гріхах і станеш ліворуч, а там будеш чекати свого суду. На цьому суді кожна людина постане зі своїм воскреслим тілом, тоді як на окремому суді людина стоятиме у своїй безсмертній душі. Вічний вирок, однак, не зміниться. Одні будуть відправлені в рай, інші – в пекло.

Цей суд відбудеться, щоб мудрість і справедливість Бога могли бути відкриті для всіх створінь. Скільки разів ми кричимо: «У цьому світі немає справедливості». Тому потрібен короткий виклад історії – для справедливості. Потім Бог розкриє дію Свого Провидіння, як Він вів Усесвіт, щоб якомога більше душ могло бути врятованими. Він розкриє сенс страждань людей і цілих народів. Він покаже, як витягнув зі зла духовне добро.

Страшний суд поверне Христу втрачену честь і поклоніння. Ті, хто розвінчував Христа, зневажав Бога і Церкву, виганяв Христа з народів, боровся проти Христа через тоталітарні системи, мусять визнати Його царство і владу! Отці Церкви та видатні теологи писали, що прокляті не побачать слави Христа і Його Особи. Вони побачать Його через певні знаки. Відрізнити хороше від поганого буде легко. Одні будуть у славі, інші – у ганьбі. Тіла спасенних воскреснуть як прославлені, уподібнені до Тіла Христового після воскресіння. Вони будуть сповнені благодаті та слави відповідно до заслуг, які вони здобули. Однак тіла проклятих будуть огидними, потворними і позбавленими слави. Отже, наше тіло разом із душею успадкує або нагороду небесну, або кару пекельну.

У Євангелії Ісус Христос говорить про Страшний суд, на якому кожна людина буде суджена за своїми вчинками, а справедливість і милосердя матимуть вирішальне значення. Це важливе повідомлення про остаточний розрахунок із земним життям, яке спонукає нас задуматися над своїми вчинками та ставленням до інших.

У цьому судженні не буде враховуватися зовнішність або соціальний статус, а тільки серце і наміри людини. Божа справедливість буде виражена досконалим, надійним і справедливим способом для всіх людей, незалежно від їхнього минулого чи походження.

У той же час милосердя матиме місце на Страшному суді, тому що Бог милосердний і сповнений жалю до Своїх створінь, навіть перед лицем наших гріхів і помилок, Він може виявити нам велику доброту і прощення, якщо ми звернемося до Нього зі смиренням і покаянням зараз у нашому земному житті.

Вчення Ісуса Христа наголошує на важливості балансу між справедливістю і милосердям, які взаємодіють і доповнюють одне одного. Поєднуючи ці дві цінності, людина може краще підготуватися до зустрічі з Богом і Страшного суду, показавши, що її життя було сповнене добром і любов’ю до ближніх. Але головне залежить від того, як ми покутуємо наші гріхі.

Це те, що Христос просить від нас, це та маленька ціна, яку Він ставить, щоб ми придбали всі ці безцінні та незбагненні багатства Царства. І якщо ми додамо до цього каяття та смиренних молитов, які благають милосердя Божого, і витримки у випробуваннях і труднощах — які безцінно очищають нас від пристрасних потягів і всіх злих наслідків згубного гріха.

Та не лише каятися, а й робити добрі справи. Святість не починається з великих, вражаючих справ. Святість є важкою, тому що вона проста, і багато хто вважає її надто складною та недосяжною. Згадаймо інші слова Ісуса Христа: «Хто вірний у малому, буде вірний і в великому», а не: «Хто вірний у великому, буде вірний і в малому». Наприклад, дати комусь чашку води, одягнути когось, відвідати когось у лікарні чи в’язниці, доглядати за дитиною, подали у храм сорокоуст за здоров’я, або за упокій, вислухати когось або зробити дрібні повсякденні послуги – це дії, які виходять за межі людських можливостей? Чи для цього потрібна висока освіта, вишуканість чи багатство?

Хочемо ми цього чи ні, але ми піддані Божій милості, хоча це не означає нашої пасивності. Ці прості жести не роблять нас святими, але вони виражають святість – вони є знаком того, наскільки ми прийняли Божу благодать. Вони часто вислизають від нашої уваги, тому що не підживлюють наше бажання величі та важливості, а для святості необхідне смирення.

Усі люди тепер постануть перед Христом, Суддею всіх. Кожен отримує те, що Господь вважає за потрібне. Хто милосердніший від Бога? Кому в цей момент більше боляче, ніж наймилосерднішому Христу, коли Він спостерігає, як велика частина Його улюбленого творіння все ще вперта, ненавидить і пишається проти Нього? Усі наші гріхи буде видно такими, якими вони були; але також усе наше покаяння. Всім відкриються пристрасті, і злі думки, і нелюдські вчинки кожного; але також кожна таємна молитва, кожне легке піднесення нашої поневоленої гріхом душі до Бога також буде видно. Усі наші зусилля будуть виявлені. Бог знає кожного, незалежно від того, належать вони йому чи ні.

Той великий голос чути; над кожним і над кожним виголошується громово-лагідний і смиренний голос Спасителя світу. Тоді буде винесено лише два різні вироки. Або ми почуємо: «Прийдіть, благословенні Отця Мого, і успадкуйте Царство, яке вам уготоване!» Або ми почуємо ті страшні, карколомні, болючі слова: «Ідіть від Мене, прокляті, на вічні муки, бо Я вас ніколи не знав!»

Яке речення може бути болючішим, страшнішим? Які слова з безсмертних і надзвичайно солодких уст того всеславного Царя, Який бажає все поглинути у Своєму великому й безмежному морі любові й радості; які слова від Нього можуть бути страшнішими? «Іди від Мене, Я ніколи не знав тебе!». Яка мука поглине тоді тих, хто почує ці слова. Вони побачать, що їх відвернули, бо вони відвернулися. Вони отримають те, чого бажали, але буде не так, як вони думали.

Страшний суд вирішено, і відбудеться постійне, нескінченне та незмінне розділення між тими, хто прославлений, і тими, хто назавжди загублений у темряві та муках.

Усі ті, хто тоді буде врятований, будуть вражені, коли побачать, як возносяться в неймовірному блаженстві з найсолодшим Христом, Його Найблагословеннішою Матір’ю, Його наймилосерднішими ангелами та всіма святими до вічного світлого життя. Христос збере всіх тих, хто є Його, у той найславетніший хор нескінченної хвали, і Він невимовно віддасть усе Отцеві, а Отець усім.

Брати і сестри! Страшний Суд – це незаперечна реальність, перед якою постане кожна душа. Але Господь не хоче нашої загибелі, Він прагне нашого спасіння. Тому найважливішим для нас є щире покаяння тут, у земному житті.

Великий Піст – це час милості, коли двері Божого милосердя широко відчинені. Це можливість не лише змінити свої звички, а й оновити серце, навернутися до Бога, примиритися з ближніми та зробити крок до вічного життя. Нехай цей період стане для нас часом духовного очищення, коли ми не просто боїмося Суду Божого, а готуємося до зустрічі з Ним у любові та правді. Пам’ятаймо, що Господь чекає від нас не страху, а навернення. Він не бажає смерті грішника, а щоб він покаявся і жив (Єз. 33:11). Тож нехай наше покаяння буде щирим, наша віра – живою, а наші діла – гідними Царства Небесного. Амінь.

Ієромонах Феофан Полоцький (Скоробогатов).