Навряд чи президент Трамп виконає обіцянки кандидата Трампа

Габор Хорват

З огляду на заяви новообраного президента США, кореспондентка Newssky запитала заступника головного редактора угорської газети Nepzsava Габора Хорвата чи здатна Європа спільно з Великою Британією та Канадою і як – керувати своєю безпекою окремо від Америки.

Яка ваша думка насамперед щодо реальності передвиборчих обіцянок Дональда Трампа?

Надто малоймовірно, що президент Трамп піде і спробує виконати всі або навіть більшість зовнішньополітичних обіцянок, даних кандидатом Трампом. Починаючи з Корейської війни, чимало військових дій США супроводжувалися сильною підтримкою армій інших розвинутих демократій. Америка насамперед не означає і не повинна означати самотню Америку, позбавлену своїх природних і перевірених союзників.

А яка ситуація наразі з армією в Росії?

Попри це, якщо думати про таку ідею, нам варто почати з того, що Росія вже втратила армію, яку мала 24 лютого 2022 року. Та, що зараз воює, значно слабша. Росія втратила сотні льотчиків, тисячі офіцерів і десятки тисяч навчених і фахових військовослужбовців, включно з екіпажами танків, особовим складом ракетної та іншої артилерії. На підготовку пілота, офіцера, військового інженера чи простого десантника потрібні роки.

Росія втратила більшість своїх танків і бронетехніки, багато літаків і значну частину довоєнних запасів ракет. Російський Чорноморський флот був вигнаний з Криму практично уявним українським флотом – навряд чи добрий знак для Москви, коли йдеться про морські битви на Балтійській чи Тихоокеанській арені.

Росія за останні три роки справді отримала цінний досвід у веденні сучасних військових операцій, включно з безпілотниками, і її економіка була переорієнтована відповідно до потреб військових. З усім тим, Росія 2025 року становить меншу міжнародну небезпеку у порівнянні з Росією 2022 року. (Виняток становить, звісно, її ядерний потенціал, який залишився приблизно таким самим, але як свідчать усі порожні загрози останніх трьох років, це не звичайний військовий інструмент, що може бути розгорнутий просто для розв’язання сухопутних чи морських битв.)

Для Росії знадобляться роки та величезні зусилля, щоб придбати традиційну військову силу, яка справді загрожує Європі.

Стосовно Канади, то там перспективи ще гірші, оскільки оборона другої за величиною країни в світі тісно інтегрована з обороною США – достатньо згадати Командування аерокосмічної оборони Північної Америки (NORAD), спроможність якого не обмежується слідуванням за Санта-Клаусом на Різдво.

Тож на ваш погляд, демократичний світ зможе згуртуватися?

Усе це означає, що в разі потреби Європа (включно з Великою Британією) та Канада матимуть достатньо часу для адаптації до нової реальності. Їх сукупне населення та економіка в рази більші, ніж у Росії. Мобілізація цих ресурсів справді може бути складнішою в демократичних країнах, але історія свідчить, що це не є неможливим завданням, насамперед якщо існує реальна та неминуча загроза іноземної окупації. Тут варто зазначити, що досвідчені та мотивовані українські збройні сили є особливо цінним активом. У дуже теоретичній ситуації, коли США залишаються без підтримки Росії, Європа і Канада повинні швидко сформувати ефективний військово-економічний союз і успішно боротися з агресором.

Звісно, це інше, хоча й тісно пов’язане питання, чи готові та здатні США боротися з Китаєм самотужки…

Розмовляла Марина Ковальчук, заступниця головного редактора (Центральна Європа та Канада), керівниця проекту V5 Media

In English