Наймолодший космонавт Китаю відправився на “Небесну палату”: як місія Shenzhou-21 змінює космічне майбутнє Азії

31 жовтня 2025 року Китай здійснив ще один прорив у космосі — ракета Long March-2F з екіпажем місії Shenzhou-21 стартувала з космодрому Цзюцюань та доправила на орбіту нового очільника команди і двох молодих астронавтів. Серед них — наймолодший космонавт країни Ву Фей (32 роки) та новачок програми Чжан Хунчжан (39 років) під командуванням досвідченого Чжан Лу, який вже літав на Shenzhou-15 у 2022-му¹. Це сьома місія на постійно діючу китайську орбітальну станцію «Тяньгун» («Небесна палата») і яскравий етап у перетворенні Китаю на нового космічного лідера.

Покоління “космічних дебютантів”: історія польоту Shenzhou-21

– Екіпаж вперше складається з двох нових учасників, відібраних до загону космонавтів лише у 2020 році, і одного досвідченого командира.
– Ву Фей став наймолодшим китайським астронавтом, що здійснив політ на орбіту, встановивши новий рекорд участі представників покоління 1990-х.
– Місія розрахована на шестимісячне перебування на станції з виконанням провідних експериментів для медицини, матеріалознавства, фізики та біології.

Перші малі ссавці на орбітальній станції

Особливість польоту — доставка чотирьох чорних лабораторних мишей — перших малих ссавців на китайську станцію. Їх використають для досліджень репродукції у мікрогравітації, що відкриває перспективи довготривалих польотів і навіть колонізації Місяця та Марса.

Зміни поколінь і стратегії космічних запусків

– Програму Shenzhou-21 вирізняє перехід до регулярних запусків раз на пів року з акцентом на “молоді обличчя” в космонавтиці.
– Китай готується відкрити станцію для інших країн: наступного року планує навчати і запустити першого іноземного космонавта — з Пакистану.
– Місія вже спровокувала нову дискусію у США, адже Вашингтон прискорює повернення астронавтів на Місяць — космічна гонка за участі Китаю змінила глобальний баланс.

Космічні рекорди та біологічні експерименти

– За останній рік китайські астронавти встановили світовий рекорд із найдовшого виходу у відкритий космос та запустили серію експериментів для 50 наукових проєктів.
– Новий етап — розвиток біомедицини, “вирощування” живих організмів у штучному середовищі, а також дослідження впливу космосу на молоді покоління.

Китай у глобальному космічному суперництві

Поряд із успіхами станції «Тяньгун» Китай і Росія працюють над Міжнародною місячною дослідницькою станцією, а США із союзниками — над програмою Artemis щодо освоєння Місяця. Така розкладка сил впливає і на перспективи української науки, і на місце Азії у світовому технологічному лідерстві.

Висновок: «Небесна палата» — платформа молодості, науки і мирного співробітництва

Місія Shenzhou-21 — не просто космічна перемога, а ще й символ епохи молодих талантів, відкриття нових кордонів та міждержавної інтеграції. Китай показує: майбутнє космосу — у міжпоколінній співпраці, відкритості науки і міжнародному діалозі. Українська освіта й аерокосмічна галузь також отримують стимул — космос відкритий для тих, хто готовий вчитися, боротися і відкривати нове.

Джерела