Нафта, політика та парадокси: чому Трамп застерігає Київ від ударів по російських НПЗ?

У світі, де геополітичні лінії розмиваються, а економічні інтереси переплітаються з військовими стратегіями, несподівані заяви можуть викликати хвилю дискусій. Саме такою стала нещодавня вимога колишнього президента США Дональда Трампа до України припинити атаки на російські дизельні нафтопереробні заводи. Ця заява, виголошена на тлі загострення глобальної енергетичної кризи та наближення проміжних виборів у США, розкриває складну павутину взаємозалежностей, де кожен крок має багатошарові наслідки, а причини та наслідки часто виявляються не такими однозначними, як здається на перший погляд.

Несподіваний заклик Трампа: між внутрішньою політикою та глобальною енергетикою

У неділю, 14 вересня 2026 року, Дональд Трамп, виступаючи на турнірі Amgen Irish Open, звернувся до Президента України Володимира Зеленського із закликом припинити удари по російських дизельних нафтопереробних заводах. За словами Трампа, ці атаки спричиняють дефіцит дизельного пального, який ”шкодить світу”. Ця заява пролунала на тлі стрімкого зростання цін на пальне у США, де середня вартість дизеля сягнула близько $6,20 за галон, що на 65% вище, ніж у лютому, коли США та Ізраїль завдали ударів по Ірану. Навіть ціни на звичайний бензин зросли до $4,31 за галон, збільшившись на 45% за той же період. Для республіканців, які готуються до проміжних виборів у листопаді, зростання цін на паливо стало серйозною політичною проблемою, адже рейтинг схвалення економічної політики Трампа впав до 17%.

Слова Трампа викликали миттєву реакцію. Президент Зеленський, коментуючи заяву, зазначив, що Україна готова припинити удари по енергетичній інфраструктурі Росії, якщо Москва, у свою чергу, припинить атаки на українські енергооб’єкти та критичну інфраструктуру. Він наголосив, що будь-яка така домовленість має бути надійною та довгостроковою, а не тимчасовою паузою, яка дозволить Росії відновити свої запаси пального перед черговими ”виборами”. Президент України підкреслив, що щодня мішенями російських ударів стають українські об’єкти енергетики, портова інфраструктура, логістика, склади з продовольством та фармацевтикою. Ця заява свідчить про готовність Києва до деескалації, але лише за умови реальної взаємності та гарантій з боку партнерів.

Незламна стратегія України: удари по життєвих артеріях Кремля

Україна послідовно заявляє, що російська енергетична інфраструктура є легітимною військовою ціллю, оскільки саме нафтогазова промисловість фінансує військову машину Москви. Протягом місяців українські безпілотники завдають ударів по російських нафтопереробних заводах та сховищах пального, що призвело до значного скорочення російського експорту. За даними Kpler, експорт мазуту з Росії у серпні скоротився до 591 000 барелів на добу, порівняно із середнім показником у 860 000 барелів на добу у 2025 році.

Останніми тижнями ці атаки лише посилилися. Наприклад, 11 вересня українські сили уразили Саратовський нафтопереробний завод, пошкодивши технологічну установку первинної переробки нафти та ділянку магістрального трубопроводу. 13 вересня було атаковано два російські НПЗ у Краснодарському краї та Татарстані – Слов’янський НПЗ у Слов’янську-на-Кубані та Танеко у Нижньокамську. Слов’янський НПЗ є одним з найбільших незалежних заводів на півдні Росії, що переробляє близько 5,2 млн тонн нафти на рік і забезпечує потреби російських військ. Ці удари не лише скорочують виробництво пального, а й створюють логістичні проблеми для російської армії та тиснуть на внутрішній ринок. Генерал-лейтенант Романенко зазначив, що ефективність українських ударів досягла рівня, коли в Росії розпочалася вже друга хвиля нестачі пального, яка поступово охоплює всю територію країни-агресорки, включно з Москвою.

Глобальний ринок дизеля: каскад криз

Однак експерти наголошують, що українські удари є лише ”невеликим інгредієнтом” у значно ширшій та складнішій картині глобального дефіциту дизельного пального. Кріс Бічемп, головний ринковий аналітик IG Group, зазначає, що США не імпортують російський дизель з 2022 року, коли Москва розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Це означає, що прямий вплив українських атак на ціни у США мінімальний.

Набагато значнішим фактором є війна США та Ізраїлю проти Ірану, яка розпочалася в лютому 2026 року. Цей конфлікт різко змінив динаміку на енергетичних ринках. Ціни на нафту, які до початку війни в Ірані були на 40% нижчими, стрімко злетіли, перевищивши $100 за барель, а потім досягли майже $108 за барель на момент заяви Трампа.

Ключовим вузлом цієї кризи стала Ормузька протока, через яку до війни проходило близько 20-30% світової морської торгівлі нафтою та 20% зрідженого природного газу. З 28 лютого 2026 року Іран значною мірою заблокував судноплавство через протоку у відповідь на удари США та Ізраїлю. Корпус вартових ісламської революції (КВІР) видав попередження про заборону проходу та здійснив щонайменше 21 напад на торговельні судна, а також почав встановлювати морські міни. Це призвело до різкого скорочення танкерних перевезень, спочатку на 70%, а потім майже до нуля, змусивши понад 150 кораблів стояти на якорі за межами протоки. США, у свою чергу, обмежили час проходу танкерів через Ормузьку протоку, забезпечуючи їм повітряний захист лише у певні періоди.

Крім того, 12 вересня Саудівська Аравія була змушена повністю зупинити роботу свого ключового нафтопроводу Схід-Захід, який слугував альтернативним маршрутом експорту в обхід Ормузької протоки, після атаки безпілотників, імовірно, з Іраку. Ці події, разом із пошкодженнями нафтопереробних заводів як на Близькому Сході, так і в Росії, створили ”ідеальний шторм” для світових поставок пального. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) підтверджує, що пошкодження російських НПЗ та скорочення її експорту лише посилюють втрати, вже спричинені війною в Перській затоці. МЕА навіть погіршило прогноз світового споживання ”чорного золота”, назвавши нинішню кризу однією з найсерйозніших за останні 60 років, і прогнозує, що проблеми триватимуть щонайменше до кінця 2026 року.

Політичний вимір: Трамп і вибори в США

Наближення проміжних виборів до Конгресу США у листопаді 2026 року додає політичної гостроти до енергетичної кризи. Зростання цін на пальне, особливо на дизель, який є рушійною силою економіки (використовується в транспорті, сільському господарстві, опаленні), безпосередньо впливає на вартість повсякденних товарів і послуг. Це створює значний тиск на адміністрацію Трампа та Республіканську партію.

Опитування Financial Times показує, що рейтинг схвалення економічної політики Трампа впав до 17%. Інші дослідження вказують, що лише 33% виборців схвалюють його діяльність на посаді президента. Рекордні ціни на дизель, які вперше в історії перевищили $6 за галон у США, є особливо проблематичними для Республіканської партії. У Каліфорнії ціни наближалися до $8 за галон. Ця ситуація може виявитися вирішальною у таких штатах, як Мен (де багато домогосподарств використовують мазут для опалення) та сільськогосподарських штатах (Огайо, Канзас, Айова), де високі ціни на дизель безпосередньо б’ють по фермерах.

Трамп, усвідомлюючи ці ризики, намагається перекласти відповідальність, звинувачуючи Україну в дефіциті дизеля, хоча основні причини лежать у близькосхідному конфлікті та пов’язаних з ним перебоях у поставках. Його обіцянки знизити ціни на бензин ”після проміжних виборів” виглядають як спроба заспокоїти виборців і зберегти підтримку. Міністр енергетики США також пов’язав зростання цін на дизель із пошкодженням російських НПЗ, що свідчить про спробу розподілити провину та відвести увагу від внутрішніх проблем.

Кумулятивний ефект: ідеальний шторм

Андреас Кріг, старший викладач Школи безпекових досліджень Королівського коледжу Лондона, погоджується, що хоча атаки на російські запаси дизеля є значущими, війна США проти Ірану є більшою причиною шкоди глобальним енергетичним поставкам. ”Війна в Ірані залишається більшим системним шоком для світової доступності дизеля”, — заявив Кріг. ”Кампанія України проти нафтопереробних заводів є надзвичайно важливим додатковим тиском, але вона діє поверх значно більшого збою, зосередженого в Перській затоці”.

Саме ця комбінація двох криз — українських ударів по російських НПЗ та близькосхідного конфлікту з його впливом на Ормузьку протоку та інші маршрути — створює безпрецедентну чутливість на ринку дизельного пального. Ці дві кризи не є конкуруючими поясненнями, вони є кумулятивними, взаємно посилюючими факторами.

Перспективи та наслідки

Подальше зростання цін на нафту та дизель матиме далекосяжні наслідки. Воно не лише посилює інфляційний тиск, а й загрожує світовій економіці рецесією. Для України, яка продовжує боротьбу за свою територіальну цілісність, стратегія ударів по російській енергетиці залишається ключовим елементом тиску на агресора. Однак, як показує заява Трампа, ця стратегія має глобальні відлуння, які змушують Київ балансувати між власними військовими потребами та ширшими геополітичними інтересами.

Можлива домовленість про ”енергетичне перемир’я”, запропонована Зеленським, могла б стати деескалаційним кроком, але її успіх залежить від реальної готовності Росії дотримуватися домовленостей і від міцних гарантій міжнародних партнерів. У той час як світ спостерігає за цією складною грою інтересів, одне залишається незмінним: ціна дизеля, як барометр глобальної стабільності, продовжуватиме відображати кумулятивний ефект воєн, політики та економічних потрясінь.

Джерела

1. Why is Trump warning Zelenskyy not to hit Russian diesel refineries? | Russia-Ukraine war | Al Jazeera
2. Криза в Ормузькій протоці (2026) – Вікіпедія
3. Ціни на дизель в США перевищили $6 за галон вперше в історії – Економічна правда
4. Дизель у США побив історичний рекорд: ціна перевищила $6 за галон – Апостроф