Нафта може подешевшати до $61 у 2026 році: як надлишок пропозиції змінює енергетичну гру

Рік, коли ринок нафти готується до «надлишку» замість дефіциту

Світовий ринок нафти входить у 2026 рік із незвичним для воєн і геополітичних криз діагнозом: замість страхів дефіциту аналітики прогнозують надлишок пропозиції й помірне зниження цін, попри удари США по Венесуелі, напруження навколо Росії та нервову геополітику на тлі тривалих конфліктів^{1 3} . Опитування 34 економістів і аналітиків, проведене Reuters, показало очікування середньорічної ціни Brent на рівні близько $61 за барель у 2026 році — це нижче, ніж у попередньому прогнозі, і суттєво нижче пікових значень епохи енергетичної турбулентності¹ . Для України, як транзитної та імпортозалежної країни, така конфігурація означає водночас можливість і ризик: дешевша нафта полегшує тиск на бюджет і бізнес, але підрізає доходи енергетичних союзників, на яких тримається антиросійська коаліція.

Що саме прогнозує опитування Reuters: цифри й тенденції

Згідно з грудневим опитуванням Reuters, у 2026 році середня ціна Brent очікується на рівні $61,27 за барель проти $62,23 у попередньому консенсусі, тоді як американська WTI має в середньому коштувати $58,15 проти попередньої оцінки $59¹ . Прогноз формувався ще до двох важливих подій — ударів США по Венесуелі, внаслідок яких було захоплено президента Ніколаса Мадуро, та засідання OPEC+, що залишило видобуток без змін¹ . Попри ці шоки, консенсус аналітиків залишається незмінним: ринок у 2026 році більше боїться надлишку, ніж дефіциту.

Учасники опитування очікують профіцит нафти на рівні 0,5–3,5 млн барелів на добу впродовж року, тоді як у попередньому опитуванні діапазон становив 0,5–4,2 млн барелів на добу¹ . Тобто «зайвої» нафти на ринку, на думку експертів, буде багато, але трохи менше, ніж вони припускали раніше. Це створює фоновий тиск на ціни, який жодна окрема криза — навіть венесуельська — поки що не здатна переламати.

Роль OPEC+: пауза замість нових скорочень

Один із ключових факторів, що формують очікування на 2026 рік, — обережність OPEC+. Картель та його партнери на останньому засіданні залишили видобуток без змін, фактично обравши паузу замість нового скорочення на тлі політичних криз серед частини учасників¹ . Рішення ухвалювали після блискавичної зустрічі, де воліли не поглиблювати розмову про Венесуелу, внутрішні проблеми інших виробників і санкційний тиск на Росію^{1 3} .

Аналітики, опитані Reuters, вважають: утримання квот у І кварталі 2026 року допоможе обмежити різкі коливання цін і надасть певну підтримку ринку, але не змінить базової картини профіциту¹ . Навіть зі стабільним видобутком у межах домовленостей OPEC+ сукупна пропозиція, за прогнозами більшості експертів, перевищуватиме попит — саме це й тримає середній прогноз Brent біля позначки $60 за барель, а не значно вище.

США, OPEC+ та інші виробники: хто перекачує ринок нафтою

Однією з причин очікуваного «м’якого» ринку нафти є не лише поведінка картелю, а й активність виробників поза OPEC+. 2025 року Brent і WTI подешевшали приблизно на 19% і 20% відповідно, що стало найглибшим падінням із 2020-го, на тлі нарощування видобутку з боку OPEC+, США та інших великих гравців¹ . Сланцева нафта США, попри циклічні коливання, залишається ключовим фактором, що стримує ціни, особливо в умовах зростання технологічної ефективності й прагнення американських компаній скористатися вікном попиту, поки енергоперехода не натиснула на педаль повністю.

У 2025-му OPEC+ уже істотно підняла видобуток, і цей додатковий обсяг переходить у 2026 рік, формуючи «подушку» пропозиції^{1 3} . На цьому фоні навіть посилення санкцій проти російського експорту та ризики навколо Венесуели не виглядають достатніми для тривалого цінового ралі: як тільки котирування виходять за комфортний коридор, очікування додаткової пропозиції повертають ринок до нижчих позначок.

Венесуела після ударів США: потенціал великих запасів і реальна інерція

Окрема інтрига 2026 року — доля венесуельського видобутку після операції США, в ході якої було завдано ударів по низці військових і стратегічних об’єктів і затримано Ніколаса Мадуро¹ . Формально Венесуела володіє найбільшими розвіданими запасами нафти у світі, і будь-яка зміна політичного режиму там негайно потрапляє в поле зору трейдерів¹ . Однак аналітики, опитані Reuters, наголошують: навіть за сприятливого розвитку подій нарощування видобутку буде поступовим і не здатне кардинально змінити баланс у 2026 році.

Goldman Sachs оцінює ризики для цін у короткостроковій перспективі як «скромні й неоднозначні» й пов’язує їх насамперед із тим, як еволюціонуватиме санкційна політика США щодо венесуельського експорту¹ . Якщо Вашингтон дозволить обмежене повернення венесуельської нафти на ринок, це лише посилить аргумент про «достатню пропозицію» та утримає Brent у районі $55–65, а не вище^{1 3} .

OPEC vs IEA: дві картини одного ринку

Цікаво, що навіть серед офіційних інституцій немає єдності щодо балансу попиту й пропозиції. Остання щомісячна доповідь OPEC змальовує картину, в якій у 2026 році світовий видобуток майже точно відповідатиме попиту, тобто ринок буде близьким до рівноваги¹ . Натомість Міжнародне енергетичне агентство (IEA) у своїх останніх оцінках говорить про значний профіцит, натякаючи, що потенціал для падіння цін більший, ніж визнає картель¹ .

Учасники опитування Reuters опиняються десь посередині між цими двома полюсами: вони визнають профіцит, але не прогнозують обвалу, радше повільне «сповзання» Brent до рівня близько $60¹ . Найоптимістичніший прогноз дає DBS Bank — $68 за барель на тлі паузи OPEC+ і можливого посилення санкцій проти РФ, натомість ABN Amro та Capital Economics бачать Brent у районі $55¹ . Такий розкид відображає не стільки розбіжності в цифрах, скільки різні сценарії щодо політичних рішень, від санкцій до дій картелю.

Санкції проти російської нафти: політика Трампа й межі впливу

Reuters звертає увагу: США посилили санкції проти російської нафтової торгівлі, зокрема щодо танкерів і маршрутів постачання, намагаючись обмежити виручку Москви¹ . Під удар потрапили окремі операції Роснафти й Лукойлу — формально це підвищує політичний ризик для російської нафти на світовому ринку¹ . Однак аналітики вважають ці санкції короткостроковими та обмеженими за ефектом, з огляду на курс президента США Дональда Трампа на низькі ціни на бензин усередині країни¹ .

Фактичний вплив нових санкцій пом’якшується тим, що значну частину роботи з «перенасичення» ринку вже зробила сама OPEC+ і виробники поза картелем у 2025 році^{1 3} . З огляду на це, навіть якби частина російського експорту тимчасово випала, ринок мав би достатні резерви, щоб компенсувати цей шок без різкого стрибка Brent до тризначних значень.

Що означає прогноз для України й наших партнерів

Для України помірно низькі ціни на нафту — це двосічний меч. З одного боку, дешевший Brent знижує вартість нафтопродуктів, логістики й енергетичного імпорту, що особливо важливо в умовах війни, руйнування енергетичної інфраструктури та потреби в альтернативних постачаннях пального^{2 4} . Менший тиск на світові ціни на енергоносії також частково полегшує інфляційний шок для європейських економік, які фінансують військову й фінансову підтримку України.

З іншого боку, затяжний період відносно низьких цін на нафту може вдарити по бюджетах країн-партнерів, значна частина доходів яких традиційно пов’язана з експортом енергоносіїв, зокрема Норвегії, Канади, США (в частині сланцевого сектору) та низки близькосхідних держав^{3 6} . Це може ускладнювати внутрішні бюджетні дискусії про обсяги й тривалість допомоги Україні, особливо якщо політичний цикл у цих країнах накладеться на зниження енергетичних надходжень.

Як поводитимуться інвестори: нафта, «зелена» енергетика й геополітика

Прогноз Brent у районі $60 за барель — це сигнал і для великих інвесторів. Для частини з них така ціна означає достатній, але не надмірний інтерес до нових проєктів у видобутку, особливо з огляду на дедалі жорсткіші кліматичні цілі та конкурентний тиск з боку відновлюваної енергетики^{3 6} . Це може призвести до ситуації, коли інвестиції в традиційну нафту залишаться на «підтримувальному» рівні: достатньому, щоб компенсувати природне падіння видобутку, але недостатньому для масштабного нарощування потужностей.

У такій конфігурації будь-який новий геополітичний шок — від ескалації на Близькому Сході до нових обмежень судноплавства в Червоному морі — може давати короткі, але різкі стрибки цін, не змінюючи загальної тенденції на горизонт у рік-два^{1 3} . Тому ринок нафти в 2026-му радше нагадуватиме не «атракціон із вільним падінням», а довгу, але нервову рівнину з локальними обривами й пагорбами.

Наскільки надійні такі прогнози: уроки останніх років

Досвід попередніх років вчить скептицизму: нафта не раз спростовувала навіть найретельніші моделі — від обвалу 2020 року через пандемію до стрибка 2022 року на тлі повномасштабного вторгнення РФ в Україну^{3 6} . Аналітики, опитані Reuters, самі визнають, що їхні оцінки залежать від низки припущень: від темпів глобального економічного зростання й політики ФРС щодо ставок до геополітичних ризиків, які неможливо точно передбачити¹ .

Втім, нинішній консенсус важливий не як «пророцтво», а як індикатор настроїв: більшість професійної спільноти вважає базовим сценарій, у якому світ живе з достатньою й навіть надлишковою пропозицією нафти, а політичним лідерам у Вашингтоні, Брюсселі та Ер-Ріяді доводиться балансувати між енергетичною безпекою, кліматичними цілями й внутрішніми цінами на пальне^{1 3} . Для України це означає, що в найближчий рік ключові ризики для нашої енергетичної безпеки залишатимуться не в площині глобальних цін, а в площині російських атак і здатності партнерів підтримувати логістику й інфраструктуру.

Джерела

1. Reuters: «Oil prices forecast to ease in 2026 under pressure from ample supply» — опитування 34 аналітиків щодо середніх цін Brent і WTI, балансу попиту й пропозиції та ролі OPEC+
2. Ukrinform, європейські економічні огляди: дані про вплив цін на енергоносії на інфляцію й бюджети країн ЄС та України
3. Міжнародні енергетичні медіа та аналітики (Bloomberg, Financial Times, IEA огляди): оцінки впливу рішень OPEC+, санкцій проти РФ та ситуації у Венесуелі на ринок нафти
4. Офіційні матеріали OPEC: останній щомісячний звіт про баланс попиту й пропозиції на 2026 рік
5. Міжнародне енергетичне агентство (IEA): прогнози щодо профіциту нафти й глобального попиту у 2025–2026 роках
6. Аналітичні центри з енергетики та кліматичної політики (IEA, IEF, профільні think tank’и): дослідження про інвестиції в нафтову галузь і конкуренцію з відновлюваною енергетикою