Мир на 30 днів: чи зможе Європа примусити Путіна до тиші?

10 травня 2025 року, 18:50 за східноєвропейським часом — Сьогодні Київ став ареною дипломатичних зусиль, що можуть змінити хід війни, яка вже четвертий рік виснажує Україну. Чотири європейські лідери разом із Президентом України Володимиром Зеленським запропонували 30-денне безумовне припинення вогню, яке має розпочатися з понеділка, 12 травня. Ініціатива, підтримана Сполученими Штатами та Дональдом Трампом, кидає виклик Володимиру Путіну: або мир, або нові санкції. Та чи реально зупинити гармати бодай на місяць, коли Росія не виявляє готовності до компромісу? Розбираємося в деталях, аналізуючи позиції сторін і реакцію світу.

фото @bbc

Дипломатія у дії: європейський фронт за мир

Сьогодні вранці до Києва прибули прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, Президент Франції Еммануель Макрон, Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Разом із Володимиром Зеленським вони оголосили спільну ініціативу — 30-денне припинення вогню, яке має охопити всі фронти: небо, море і землю. “Це цілком можливо організувати за координації зі Сполученими Штатами, це справді реально”, — заявив Зеленський на пресконференції, наголосивши, що мета — дати дипломатії шанс.

Ця пропозиція стала кульмінацією зусиль, які європейські лідери розпочали ще в лютому 2025 року, коли стало зрозуміло, що адміністрація Трампа відходить від активної ролі у мирних переговорах. Як повідомляло Reuters, 9 травня Канцлер Мерц підкреслив, що ЄС і США готові посилити санкційний тиск на Москву, якщо Путін не погодиться на перемир’я. А 10 травня, за даними дописів на платформі X, спецпредставник Трампа Кіт Келлог запропонував створити 30-кілометрову демілітаризовану зону вздовж лінії фронту, що передбачає відведення військ обох сторін на 15 кілометрів.

Чому саме 30 днів: стратегія і символізм

Вибір 30-денного терміну не випадковий. Як зазначає The Guardian, це достатній час, щоб перевірити серйозність намірів Росії, але не настільки довгий, щоб дати їй можливість перегрупуватися. Ініціатива також збігається з річницею перемоги над нацизмом, що має символічне значення для Європи, яка прагне миру, а не нових конфліктів. Водночас Зеленський наполягає на “всеосяжному” перемир’ї, що включає припинення атак у повітрі — ключовий момент, адже російські дрони та ракети продовжують тероризувати українські міста.

Нові подробиці, оприлюднені BBC News, свідчать, що Велика Британія розглядає можливість відправлення миротворців для моніторингу перемир’я. Це стало б першим випадком, коли британські війська офіційно брали б участь у миротворчій місії в Україні, що може додатково тиснути на Росію. Проте Путін, за інформацією Reuters від 3 травня, відкинув попередню пропозицію Росії про триденне перемир’я, назвавши її “несерйозною”. Це викликає сумніви у тому, чи погодиться він на нові умови.

Трамп і Путін: гра на нервах

Адміністрація Дональда Трампа, яка повернулася до Білого дому в січні 2025 року, зайняла суперечливу позицію. З одного боку, Трамп підтримує ідею перемир’я, про що свідчить його схвалення європейської ініціативи. З іншого — він неодноразово критикував Зеленського за відмову визнати анексію Криму 2014 року, а в березні, за даними NPR, пропонував 30-денне перемир’я, яке Росія відхилила, побоюючись, що Україна використає паузу для переозброєння. У квітні Трамп провів телефонну розмову з Путіним, але, як зазначає NPR, сторони не дійшли згоди через вимоги Кремля припинити військову допомогу Україні.

Експерти, зокрема Фіона Хілл із Brookings Institution, у коментарі NPR висловлюють побоювання, що Трамп може схилятися до позиції Росії. “Путін хоче угоди, але на своїх умовах”, — зазначила Хілл, вказуючи на мету Кремля послабити вплив США в Європі. Це підтверджує і позиція Кремля: за словами речника Дмитра Пєскова, Москва вимагає зупинки іноземної розвідки та військової підтримки України, що для Києва є неприйнятним.

Міжнародна реакція: Європа об’єднується, Росія чинить опір

Світова спільнота відреагувала неоднозначно. The Times пише, що європейські лідери намагаються взяти ініціативу в свої руки, побоюючись, що Трамп може укласти угоду з Путіним за спиною України. Польська Rzeczpospolita наголошує, що для України цей момент є вирішальним: “Якщо перемир’я провалиться, це може послабити позиції Зеленського на міжнародній арені”. Французька Le Monde додає, що Європа, пропонуючи $840 мільярдів на оборону, сигналізує про готовність взяти на себе більшу відповідальність за безпеку регіону.

Російські медіа, зокрема RT, називають ініціативу “черговою спробою Заходу врятувати Київ”, але стверджують, що “Путін не піддасться на тиск”. Водночас на платформі X думки розділилися: одні користувачі вважають пропозицію “реальним шансом для миру”, інші називають її “наївною”, адже Росія вже неодноразово порушувала подібні угоди.

Аналіз: чи спрацює європейський план?

Ініціатива 30-денного перемир’я є амбітною, але ризикованою. З одного боку, вона демонструє єдність Європи та її готовність підтримувати Україну, навіть коли позиція США залишається невизначеною. Пропозиція демілітаризованої зони та можливе залучення британських миротворців додають ваги цьому плану. З іншого боку, Росія не виявляє готовності до компромісу, а її попередні дії — від зриву Мінських угод до нещодавніх атак на Харків — свідчать про небажання йти на поступки.

Для України перемир’я могло б стати перепочинком, адже, за словами експерта Сета Джонса з CSIS, Київ прагне показати західним партнерам свою здатність протистояти Росії. Проте без гарантій, що Росія дотримуватиметься умов, перемир’я може стати пасткою. Як зазначає The Washington Post, Путін, ймовірно, розглядатиме цей час як можливість для перегрупування військ, що лише посилить тиск на українські позиції.

Висновок: мир чи пауза перед бурею?

30-денне перемир’я, запропоноване Європою за підтримки Трампа, стало символом надії для України, яка прагне миру, але не ціною своєї свободи. Та чи вдасться змусити Путіна замовкнути бодай на місяць? Поки дипломати домовляються в затишних залах, на фронті лунають вибухи, нагадуючи, що мир — це не лише слова, а й дії. Світ чекає понеділка, 12 травня, із завмиранням серця, адже кожен день тиші може стати кроком до нового майбутнього — або ж лише паузою перед новою бурею.