МВФ призначив нову постійну представницю в Україні
19.07.2024Міжнародний валютний фонд повідомив про призначення нового очільника представництва установи в Україні. Про це фонд повідомив Радіо Свобода 19 липня.
Ілюстративне фото
«Міжнародний Валютний Фонд призначив Прішилу Тофано своїм Постійним Представником в Україні. З 1 серпня цього року вона змінить у цій якості пана Ваграма Степаняна, який після трьох років перебування на цій посаді повертається до центрального офісу МВФ», — йдеться в повідомленні.
МВФ пояснює, що зміна постійних представників є усталеною практикою для забезпечення ротації співробітників.
За довідкою установи, Тофано працює в МВФ з 2013 року.
Ваграм Степанян очолив представництво фонду в Україні в червні 2021 року.
Читайте також на Newssky «Україна і Світовий банк розширюють співпрацю» і дивіться на YouTube-каналі «Нудний Пенс».
Щоб завжди бути в курсі подій, підписуйтесь на ТГ-канал Newssky. Також рекомендуємо актуальні дискусії друзів України в Північній Америці на YouTube-каналі Rashkin Report.
Бажано, щоб пані Тоффано звернула увагу на те що сам по собі факт наявності зростання кредитування і зростання економіки не повинен заколисувати і затуляти проблему загальмованості цих процесів. Не випадково МВФ наприкінці минулого року дав задачу мобілізовувати і розширити комерційне кредитування для задоволення величезних потреб у інвестиціях для відновлення. Проте НБУ обмежився косметичними удосконаленнями.
Пора визнати, що, присвоївши відсотковій ставці за депозитні сертифікати НБУ найвищий рівень серед ключових ставок, Нацбанк надав їй статус точки відсічі від кредитування величезної групи підприємств котрим не під силу брати кредити за сертифікатною ставкою і вище. І ті гроші, які могли б бути надані таким підприємствам потрібним економіці, банки оголошують “зайвими” і перекидають їх у більш дохідні конкуруючі сертифікати.
Це призвело до макрофінансової стабілізації на дні, де обмежене зростання забезпечується лише тим обмеженим сегментом економіки котрий може собі дозволити брати кредити у районі сертифікатної ставки.
НБУ запевняє, що це є необхідною жертвою заради стерилізації ліквідності, проте такий чисто-український унікальний сертифікаційний механізм стерилізації є небезпечним сурогатом загальноприйнятого держоблігаційного методу. Лише тільки у нас прийняття рішення про те, яка ліквідність є зайвою, віддано на відкуп корисливим інтересам комерційних банків. І не виключено, що в Україні має місце міжнародно-визнане явище “захоплення регулятора тими, кого він регулює” (regulatory capture); і що саме до такого типу відноситься встановлення контролю над Національним банком колишніми банкірам і фінансистами.
Задача негайної відмови від шкідливого сурогатного механізму стерилізації через сертифікати навіть не ставиться.
І так само не ставиться задача приведення високих ставок у відповідність з низькою інфляцією, де сертифікатна ставка посіла б не найвище а належне їй найнижче місто як це у всьому світі, і як це добре відомо шановній пані Тоффано.