Москва продовжує маніпулювати Будапештом навколо Закарпаття. Ексклюзив

Не так давно в ході свого інтерв’ю виданню Magyar Nemzet Ференц Кором, угорський військовий, який на даний час є начальником штабу Угорських сил оборони торкнувся «утиску прав» закарпатських угорців України. Мовляв, культурна автономія угорців прописана в українській Конституції, і Будапешт «не стане безвольно дивитися на порушення прав угорської меншини в Україні». Одним з обговорюваних епізодів стало скасування українською владою в січні цього року постанови Виноградівського та Берегівського районів Закарпатської області про регіональний (місцевий) статус угорської мови. Високопоставлений угорський військовий попередив Київ про можливі «наслідки таких необдуманих кроків» та зазначив, що в Угорщині стежитимуть за подальшим розвитком ситуації. Українська влада оцінила слова Ференца Корома як погрози «у російському стилі». Таку думку про позицію глави угорського Генштабу висловив офіцер ЗСУ Анатолій Штефан.

Як відомо, у місті Берегово у неспокійної Закарпатської області в ніч на 1 і 2 травня на стінах будинків з’явилися листівки з погрозами на адресу проживаючих в регіоні угорців, мад’яронів та українців угорського походження. Городяни публікували фото в соціальних мережах: на жовто-блакитному тлі написано «Геть з української землі! Даємо вам один тиждень і починаємо труїти як щурів!» Такі провокаційні написи виявили на кількох будинках місцевих жителів. У розклеєних повідомленнях допущена граматична помилка. До слова, тоді «автори» листа написали його, зокрема, допустивши 2 помилки в слові «Україна». Резонно припустити, що автори живуть за межами України. Поліція кваліфікувала такі дії зловмисників як порушення рівноправності громадян залежно від їх національної приналежності, поєднані з погрозами. Санкція кримінальної статті передбачає до п’яти років позбавлення волі.

Нагадаємо, в грудні минулого року угорські організації Закарпаття отримували листи з аналогічними погрозами: «даємо вам тиждень, щоб забратися геть з української землі!». Тоді представники громади говорили, що не розуміють, чого від них хочуть, бояться за свої життя і звертатимуться до поліції.

Від Берегово до угорського кордону всього 4 кілометри, а до 1946 року місто називалося Берегшас та до 1945 входило до складу Угорщини. Місцеві жителі вважають, що мета поширення листівок з погрозами — залякати угорську громаду Закарпаття, в якій все частіше висловлюється бажання домагатися статусу «окремого району», а краще повноцінної автономії регіону.

При цьому Служба Безпеки України оперативно викрила трьох осіб, які розклеювали в Берегові ті листівки з погрозами угорцям. Їм оголосили підозру в розпалюванні національної ворожнечі. Про це йдеться в повідомленні на сайті СБУ. Повідомляється, що організаторами поширення листівок виявилися троє чоловіків, двоє з яких — переселенці з Луганська. СБУ зазначає, що вони діяли на замовлення російських кураторів за винагороду в 500 доларів. Зокрема, було встановлено, що на платіжну картку одного з фігурантів перерахували кошти в російських рублях у цьому еквіваленті.

У рамках кримінальної справи СБУ провела обшуки за місцями проживання фігурантів та вилучила російську символіку, а також інші речові докази протиправної діяльності. Зокрема, спецслужба знайшла у одного із затриманих портрет президента Росії Володимира Путіна (чи зі слідами активного поклоніння — не зазначається). Залишається тільки шкодувати, що зараз не епоха кривавого Ренесансу, коли на вогнищах палили політичних опонентів разом з відьмами, а ера псевдо-гуманізму. А так і той портрет Путіна та того, хто його привіз на Закарпаття можна було у нас в Берегові спалити на одному багатті. На жаль, часи давно не ті. Хоча і привезення портретика до Закарпаття — це ж свого роду символічна дія, мабуть московський запроданець хотів би показати, що наш регіон підпорядковується вже його кумирові. Дрова є, а ось палити всяких виродків тепер не можна.

А між тим за твердженням СБУ, російські куратори поширили листівки напередодні травневих свят для особливого забарвлення. Все це до болю типово, адже у росіян та казачків-москвофілів є два об’єкти для майже релігійного поклоніння, сам Путін та «победобесие». Ось так на згубній пристрасті та на хворобі розуму і підпалися московські засланці.
І в підсумку всім трьом фігурантам повідомлено про підозру, вирішується питання про обрання їм запобіжного заходу. Двоє затриманих за розклеювання листівок з погрозами українцям угорського походження в Берегові Закарпатської області за рішенням суду будуть перебувати під нічним домашнім арештом та носити електронні браслети. Про це повідомили у прес-службі Закарпатської обласної прокуратури. Вирішується питання про обрання запобіжного заходу і третьому фігуранту-жителю Києва.

З початку року це вже не перший подібний інцидент. Так, 27 січня стало відомо, що представники консульства Угорщини в місті Берегово повідомили в поліцію про отримання листа з погрозами. У зверненні консульства говорилося, що невідомі особи направили на їх електронну адресу повідомлення з погрозами їх співробітникам та взагалі українцям угорського походження. Поліцейські Закарпаття тоді також розпочали досудове розслідування.

Це сталося напередодні візиту в Україну глави МЗС Угорщини Петера Сійярто, і глава української дипломатії Дмитро Кулеба назвав інцидент «дешевими провокаціями». У зв’язку з цим поліція відкривала кримінальну справу. Глава МВС України Арсен Аваков на тлі погроз угорцям Закарпаття говорив, що буде жорстко переслідувати «нацистів і екстремістів, які видають себе за патріотів».

Розглянемо геополітичний контекст проблеми. Відносини України та Угорщини протягом останніх років є напруженими. У 2017 році Будапешт протестував проти українського закону «Про освіту». У 2019 році обурення Будапешта викликав прийнятий на Україні закон «Про мову». Будапешт вважає, що цей закон обмежує права близько 150 тисяч українських угорців, які живуть на Закарпатті. У 2019 році Україна внесла поправки до Закону «Про освіту», відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, яка розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало. І ось як наслідок Угорщина з вересня 2017 року ветує рішення в НАТО, що стосуються поглиблення співпраці з Україною, а також блокує діалог на політичному рівні. Так, Угорщина так і не зняла своє вето на зустрічі комісії Україна-НАТО.

Із Закарпаттям пов’язані й інші інциденти. Наприклад, під час місцевих виборів у жовтні 2020 року, коли Сіярто відкрито закликав угорців Закарпаття підтримати на місцевих виборах політичну силу КМКС «Партія угорців України», після чого МЗС України вручило ноту протесту угорському послу.

Ще більше загострення відбулося на початку грудня 2020 року стало відомо про виконання гімну Угорщини після присяги новообраними депутатами Сюртівської ОТГ Закарпатської області. Тоді вони пробували виправдатися, що даний текст виконували як молитву. Нагадаємо, що гімн Угорщини починається з рядка «Isten, áldd meg a magyart!» («Боже, благослови Мадяр») і наповнений релігійними мотивами, саме тому в радянський період виконували тільки музику. Але ось невдача. Тут же не просто молитва за народ, а гімн іншої країни. От якщо ми, приїхавши в Будапешт, розтягнули б там жовто-блакитний прапор та заспівали б «Боже великий, єдиний, нам Україну бережи», то явно це не сприймалося б як щось адекватне. Так от найкраще б прочитати, або заспівати на будь-якій мові «Отче наш», тут немає взагалі політичних мотивів.

Крім того, СБУ провела обшуки в благодійному фонді на Закарпатті через можливе втручання в політичну ситуацію в Україні. Після обшуків СБУ міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що в Україні «тривають незрозумілі політичні гойдалки щодо угорських партій та угорської меншини». Угорщина навіть звернулася в ОБСЄ щодо ситуації на Закарпатті з проханням направити моніторингову місію в регіон — і не раз. Глава МЗС України Дмитро Кулеба назвав твердження про «залякування» угорців на Закарпатті спекуляцією. Адже це банальна дипломатична брехня.

Сіярто зазначив, що у відносинах між Угорщиною та Україною останнім часом було і є багато розбіжностей. Однак він зазначив, що «в останні дні був досягнутий прогрес, який дає привід для обережного оптимізму, і в нинішній ситуації ці невеликі успіхи також слід цінувати». Сіярто повідомив, що домовився зі своїм українським колегою, що після тривалої перерви найближчим часом буде скликано засідання Спільного комітету меншин двох країн для обговорення складних питань, крім освіти.

За словами глави МЗС Угорщини, після другої зустрічі угорсько-української робочої групи з освіти напередодні «намічається рішення, яке могло б допомогти закарпатським угорцям опинитися в кращому становищі за нинішньої української системи освіти в частині правил використання рідної мови». Він додав, що був також досягнутий прогрес у так званій «Угоді про еквівалентність взаємного визнання дипломів і професійних кваліфікацій», текст якої вже складений. Угорський міністр зазначив, що Кулеба також привітав пропозицію Угорщини про взаємне визнання так званих паспортів вакцинації, виданих двома країнами, що спростить поїздки для вакцинованих осіб.

Голова нашої держави Володимир Зеленський вважає за необхідне захищати національні меншини в Україні. Такий крок необхідний, щоб не повторилася історія, яка сталася з українськими Кримом та Донбасом: «і щоб цього не було, а всі себе почували українцями, треба вкладати гроші, вкладати увагу, ремонтувати дороги, мости. І коли їх топить вода, через те, що вирубали ліси, треба президенту їхати туди, Кабміну проводити там засідання, і не виїжджати звідти, поки все не зробиться», – сказав Зеленський.

Раніше повідомлялося, що єврокомісар з питань розширення і сусідства ЄС Олівер Вархеї обговорив з представниками угорців Закарпаття питання необхідності забезпечити права нацменшин в Україні. Він провів відповідну онлайн-зустріч. Також міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що не бачить російського впливу на політику Угорщини щодо Києва. А даремно. Чи не забув міністр старий ще римський методологічний принцип «Cui bono » («Кому вигідно?»). А вигідно сіяти ворожнечу на Закарпатті тільки Москві і націонал-зрадникам, що і тут став можливий кримський сценарій.

Адже до того, як угорський режим Орбана (до слова сказати, зовсім не такого рельєфного угорського етнічного націоналіста з огляду на родинні обставини) став відкрито на промосковські позиції подібного роду провокацій практично не було. Втім, тим часом народи багатонаціонального Закарпаття вміють більш-меньш уживатися один з одним.

Лайош Надь та Шандорь Рудь,
мад’ярони (м. Берегово)