Місячні помаранчеві намистини: нове відкриття про вулканічну історію супутника

Чому Місяць вкритий мільярдами крихітних помаранчевих скляних намистин? Ці мікроскопічні перлини — не просто дивина, а справжні капсули часу, що розповідають про вулканічну активність нашого супутника мільярди років тому. Нові дослідження, які використовують передові технології, нарешті розкривають таємниці цих загадкових утворень, змінюючи наше уявлення про геологічну історію Місяця.

Мікроскопічний вигляд місячного вулканічного скла. (@: Кетрін Робінсон і Г. Джеффрі Тейлор, Nature Geoscience, 2014)

Помаранчеві намистини Місяця: відкриття, яке вражає

Перші космонавти місії Аполлон були здивовані, виявивши на поверхні Місяця не просто сірі камені та пил, а маленькі, яскраві помаранчеві скляні намистини, розсипані по ландшафту, як мікроскопічні самоцвіти. Ці намистини, розміром менше зернятка піску, утворилися під час вулканічної активності Місяця 3,3–3,6 мільярда років тому, коли лава викидалась у вакуум космосу і миттєво застигала, утворюючи скло Universe Today, Phys.org.

Як утворилися ці намистини: вулканічні фонтани у вакуумі

Вулканічні виверження на Місяці були схожі на знамениті лавові фонтани Гаваїв, але відбувалися у безповітряному просторі. Краплі лави, викинуті з глибин Місяця, миттєво охолоджувалися, утворюючи скляні кульки. Відсутність атмосфери захищала їх від ерозії, тож вони залишалися практично незмінними протягом мільярдів років Universe Today.

Нові технології — нові відкриття

Завдяки сучасним методам, таким як високоефективне іонне променеве та електронне мікроскопічне дослідження, вчені змогли вивчити ці намистини без пошкодження. Зразки, які десятиліттями зберігалися в лабораторіях, відкрили нові деталі про внутрішню структуру Місяця та зміни у вулканічній активності Universe Today.

Фотографія повного Місяця, зроблена 22.10.2010 з Медісона, Алабама, США. Знято телескопом Celestron 9.25 Schmidt-Cassegrain. (@: Грегорі Х. Ревера)

Вулканічна активність Місяця: нові горизонти

Дослідження показали, що стиль вулканізму на Місяці змінювався з часом, а деякі намистини датуються приблизно 120 мільйонами років тому, що свідчить про набагато пізнішу активність, ніж вважалося раніше ExplorersWeb, Cosmos Magazine.

Значення для майбутніх місячних місій

Розуміння складу і походження цих намистин допоможе планувати майбутні місячні експедиції, як роботизовані, так і з екіпажем. Зокрема, це відкриття дає змогу краще зрозуміти структуру Місяця, що важливо для будівництва баз і видобутку ресурсів Xinhua.

Порівняння з іншими знахідками: скло на зворотному боці Місяця

Китайський ровера Yutu-2 виявив більші, прозорі скляні глобули на зворотному боці Місяця, які, ймовірно, утворилися внаслідок метеоритних ударів, а не вулканізму. Це свідчить про різноманітність процесів, що формували місячний реголіт Universe Today.

Місячне скло як «журнал» стародавнього вулканолога

Як зазначає фізик Раян Оґліор, вивчення цих намистин — це ніби читання щоденника стародавнього місячного вулканолога. Кожна кулька розповідає про температуру, тиск і хімічний склад лави, що вивергалася мільярди років тому, відкриваючи таємниці внутрішнього світу Місяця Universe Today.

Висновок: Місяць — не мертвий, а живий у пам’яті часу

Ці маленькі скляні намистини — не просто мінерали, а вікна у минуле, які нагадують, що Місяць колись був активним, динамічним світом. Вони відкривають нові горизонти для науки і майбутніх досліджень, змушуючи нас по-новому дивитися на наш найближчий космічний сусід.

Джерела: Universe Today, ExplorersWeb, Cosmos Magazine, Xinhua, Universe Today (Yutu-2)