Мерц повертає тему: асоційоване членство України в ЄС на саміті червня

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц готується знову висунути пропозицію щодо особливого статусу України в Євросоюзі саме тоді, коли увага Брюсселя прикута до розширення на Західні Балкани та Молдову.

Уже за кілька днів, 18–19 червня 2026 року, лідери країн Євросоюзу зберуться в Брюсселі. На порядку денному — не лише звичні питання бюджету та оборони, а й чутлива тема розширення. Німецький канцлер Фрідріх Мерц планує повернутися до ідеї «асоційованого членства» для України, яку він уперше озвучив кілька місяців тому. Джерела в уряді ФРН підтверджують: після позитивної реакції на аналогічну ініціативу щодо Західних Балкан і Молдови з’явився новий політичний імпульс.

Що саме пропонує Берлін

Пропозиція Мерца полягає в тому, щоб надати Україні проміжний статус, який дозволить поступово інтегруватися в окремі політики ЄС без негайного надання повноправного членства. Такий формат передбачає доступ до внутрішнього ринку, участь у програмах та фондах, однак без права голосу в Раді ЄС та Європейській Раді. За словами джерела в німецькому уряді, канцлер вважає цей підхід реалістичним способом пришвидшити економічну та правову конвергенцію, водночас не створюючи надмірного навантаження на інституції Євросоюзу.

На саміті 18–19 червня лідери домовляться провести більш інтенсивну дискусію з цього питання вже в жовтні. Не виключено, що тоді можуть бути ухвалені й перші рамкові рішення. Таким чином, червневий саміт стане не фінальною точкою, а стартом нової фази переговорів.

Реакція Києва: підтримка із застереженнями

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга позитивно оцінив сам факт обговорення. Водночас він чітко заявив: асоційоване членство не може стати заміною повноправного вступу. Президент Володимир Зеленський у листі до європейських лідерів висловив більш жорстку позицію. Він вважає, що такий формат несправедливий, оскільки позбавляє Україну права голосу в ключових рішеннях, які безпосередньо стосуються її майбутнього.

Українська дипломатія наголошує: країна вже виконала значну частину вимог, пов’язаних із верховенством права та антикорупційними реформами. Тому будь-який проміжний статус має супроводжуватися чітким графіком переходу до повного членства.

Позиції інших столиць та юридичні виклики

У Брюсселі ініціатива Німеччини викликала неоднозначну реакцію. Деякі країни, зокрема Ірландія, попередили про ризики розмивання acquis communautaire. Юристи Ради ЄС звертають увагу на те, що створення нового статусу потребуватиме змін до договорів або принаймні складних правових конструкцій. Практична реалізація також викликає питання: як поєднати асоційоване членство з уже чинною Угодою про асоціацію та поглибленою зоною вільної торгівлі.

Франція, яка традиційно підтримує тіснішу координацію з Німеччиною, загалом схвально ставиться до ідеї, однак наполягає на збереженні високих стандартів для всіх кандидатів. Країни Центральної Європи, особливо Польща та країни Балтії, висловлюють стурбованість, що асоційоване членство може стати «заспокійливою» формулою, яка відтермінує реальний вступ на невизначений термін.

Паралелі з Західними Балканами та Молдовою

Німецько-французька ініціатива щодо Західних Балкан і Молдови, яку схвалили минулого тижня, стала каталізатором для нової дискусії про Україну. Лідери ЄС побачили, що гнучкіші формати інтеграції можуть дати позитивний сигнал кандидатам, не створюючи при цьому надмірного політичного тиску на чинні члени. Саме цей досвід Мерц планує використати як аргумент на користь аналогічного підходу до України.

Експерти наголошують: Молдова та країни Західних Балкан мають менший обсяг економіки та інші геополітичні обставини. Україна ж веде війну, тому будь-яке рішення щодо її статусу матиме значно ширші наслідки для безпеки всього континенту.

Економічний вимір та практичні наслідки

Асоційоване членство могло б відкрити Україні доступ до структурних фондів ЄС у обмеженому обсязі, а також пришвидшити гармонізацію законодавства в енергетиці, цифровому ринку та сільському господарстві. Водночас без права голосу Київ не зможе впливати на правила, які згодом доведеться імплементувати. Це створює ризик «інтеграції без представництва» — ситуації, яку українська сторона вважає неприйнятною.

Аналітики підрахували, що повноцінне членство України в ЄС могло б додати до європейського ВВП до 0,8–1,2 % протягом десяти років після вступу. Проміжний статус, за їхніми оцінками, дасть менший, але все ж помітний ефект — близько 0,3–0,5 % додаткового зростання для обох сторін.

Що буде в жовтні

Жовтневий саміт Європейської ради має стати ключовою віхою. Якщо лідери домовляться про запуск переговорів щодо асоційованого членства, вже на початку 2027 року може з’явитися перша юридична рамка. Водночас Київ наполягатиме, щоб будь-який документ містив чіткі критерії та терміни переходу до повноправного членства.

Європейська комісія, зі свого боку, готує додаткові аналітичні матеріали, які мають лягти в основу жовтневої дискусії. Очікується, що в цих документах буде враховано досвід попередніх розширень та специфіку воєнного стану в Україні.

Висновок: баланс між прагматизмом і принципами

Ідея асоційованого членства відображає прагнення Німеччини знайти компроміс між бажанням підтримати Україну та реальними обмеженнями інституцій ЄС. Київ, у свою чергу, готовий до гнучкості, але не за рахунок остаточної мети — повноправного членства. Найближчі місяці покажуть, чи вдасться європейським лідерам знайти формулу, яка задовольнить усі сторони.