Meloni та 700 000 обліковок: італійський порнофорум Phica закрито після скандалу з VIP-жінками

Коли твої ватні капці раптово стають “трендом” на форумах для анонімних збоченців, а твоє політичне життя раптом конвертується у “VIP-контент” для сотень тисяч – ти розумієш, що навіть цьогорічні розмови про ґендер і приватність в Європі тільки починаються. Цього разу – в епіцентрі ґвалту Італія, політика і ганьба, яка заражає навіть українське поле культури.

Італійський шок: як усе розгорілося

Ситуація склалася настільки абсурдно, що навіть ті, хто знає про інтернетне зло лише з фейкових мемів, сьогодні впізнають заголовки: «Фотографії прем’єрки Італії Джорджії Мелоні та сотень інших відомих жінок виявились на порносайті Phica». Phica – це платформа, яка відкрито паразитувала на чужому контенті, одразу після гучного закриття іншої італійської сторінки з несанкціонованими «домашніми» знімками¹.

Зображення Мелоні, опозиціонерки Еллі Шляйн, дружини політиків та інфлюенсерок, у тому числі у купальниках чи з телеекранів – усе це, змінене, сексуалізоване, часом у збочено-жорстокій формі було сліплено в спеціальних «VIP-секціях» під обурливою хвилею сексистських коментарів².

Злочин без кордонів: масштаби і вплив

Phica зміг зібрати понад 700 000 зареєстрованих користувачів – і це не якась моментально згенерована цифрова маніпуляція, а роками діючий форум, на якому вже 20 років крутили набридливий «контент»³. Формально – гра з італійським сленговим словом для жіночого тіла, насправді ж – промисловий рівень об’єктивації. Найстрашніше: сайт працював практично безкарно, поки політикині не підняли завісу мовчазної згоди⁴.

Картинки бралися з відкритих акаунтів у соцмережах, з телевізійних виступів, навіть з приватного відпочинку чи подорожей. Персональні дані ламали грані між публічністю та приватністю. А далі починалася друга хвиля – обговорення в коментарях, погрози, приниження, навіть пряме схвалення насильства.

Хто і як зупинив це пекло?

Пробиття стіни мовчання сталося фактично завдяки кільком лідеркам – депутаткам PD Валерії Кампанья та Александрі Моретті, а ще Алессії Морані. Саме вони першими відкрито заявили про свої фотографії та подали скаргу до поліції⁵. Відгук народу був миттєвий — онлайн-петиція з вимогою закриття Phica за кілька днів набрала понад 150 000 підписів. Зрештою, сам сайт був змушений закритися в розпал скандалу².

Мелоні, перша жінка у кріслі прем’єр-міністра Італії, не просто висловила “обурення” – це була емоція, близька до огиди й люті: «Дивує, що у 2025-му деякі ще вважають за норму жорстоко топтати жіночу гідність, ганьбити, прикриватися анонімністю…» – йдеться у її заяві, опублікованій в Corriere della Sera³.

Коли переслідування стає законом: нові ініціативи влади

Як відповідь на зростаючи хвилі цифрового сексизму, італійський сенат у липні ухвалив закон, що вперше вводить дефініцію феміциду та посилює покарання за переслідування, сексуальне насильство і revenge porn². За створення deepfake-контенту – штрафи й навіть тюремні терміни. Важливо: цей кейс прецедентний навіть для ЄС.

Чи справді технології роблять усе гіршим?

Скандал з Phica – це лише верхівка глобальної айсбергу. Минулого року гучна хвиля deepfake-атаки вдарила і по зірці Тейлор Свіфт – тоді змонтоване порно облетіло мережі майже 50 мільйонів разів, і навіть Білий дім тоді був змушений реагувати, називаючи це “дуже тривожною тенденцією”⁶.

Втім, не тільки глобальні айдоли – серед італійських жертв Phica була й сестра Мелоні, політикиня та телезірка з партії “Брати Італії”, а також блогерка К’яра Феррані⁶. Усі жінки говорили: «Мова про свободу, а не тільки про фото — маємо право не боятися, не соромитись і бути собою!»

Партнерські платформи з обміну інтимним контентом у Facebook також закривалися тільки після величезного тиску. Сумнозвісний італійський акаунт Mia Moglie був знищений Meta лише після початку гучних розслідувань².

Невидима сторона: чому звернення не допомагають?

Згідно з розслідуваннями DW та BBC, адміністрація Phica роками ігнорувала скарги, відповідаючи, що їхній контент просто «відображає смаки користувачів»⁴. Судові справи по аналогічних випадках у Сардинії (за участі Мелоні в минулому) показують: навіть якщо політикиню викликають до суду як потерпілу, інтенсифікація вироку й відповідальність розмиті.

Реальних напрацювань з пошуку й відстеження цифрових переслідувачів бракує – більшість знаходять лише, коли справа доходить до скандалу у провідних медіа. До цього часу сайт Phica успішно працював «під носом» правоохоронців, навіть після гучних спроб блокувати його в судах⁹.

Відгуки від суспільства: «Моя гідність, мій захист»

Депутатка Алессія Морані у Facebook підкреслила: «Я не єдина — такі сайти мають бути закриті й заборонені. Досить мовчання!»; її колега А. Моретті повторює те саме про багаторічну безкарність груп анонімних чоловіків, які роками влаштовували полювання на приватність публічних жінок¹.

В Європі цей кейс уже порівнюють з італійською хвилею #MeToo. За словами аналітиків, Phica стала каталізатором для дискусій не лише про стандартні «цифрові ризики», а й про етику, межі приватності й суспільно-політичний тиск на публічних жінок.

Що далі: глобальні перспективи та можливості захисту

Попри те, що сайт вже знищений, ситуація ще не завершена: італійська поліція веде активне розслідування щодо адміністраторів Phica², а євродепутатки розпочинають націніціативи для посилення контролю над deepfake-контентом на всій території ЄС. Мелоні не вперше постраждала від цифрового порноконтенту — ще у 2024 суди розглядали гучну справу щодо deepfake, де прем’єрка вимагала €100 000 компенсації та реальних термінів для підозрюваних⁴.

Прогресивний крок — робота Італії та Франції в координації щодо спецгруп з кібербезпеки та підтримки жертв revenge porn, створення гарячої лінії, що вже працює при Мінцифри Італії.

Міжнародний контекст – випадки поза Європою й тенденції в Україні

В Україні тема deepfake-фейків останні роки також виходить на перший план — у період повномасштабної війни схожі шантажі щодо жінок були зафіксовані кіберполіцією щодо низки військових та медійниць. Але — на рівні закону Україна досі не має чіткої статті про deepfake-насильство, натомість деякі рішення судів прецедентні, а адвокаційні кампанії досі тривають.

Правозахисники попереджають: ілюзія анонімності — це пастка, а інструменти аудиту та повернення репутації сьогодні потрібні європейським і українським жінкам як ніколи.

Погляд з майбутнього – що реально може змінити ситуацію?

Рішення — не лише репресивні (закриття сайтів, покарання адміністраторів). Витіснення «цифрового шахрайства» у закриті групи лише тимчасово затуляє проблему. Потрібно формувати культуру солідарності, навчати школярів цифровій безпеці, стимулювати журналістське розслідування і реагування. Нарешті — публічна підтримка жертв.

Скандал Phica має стати не вироком італійському суспільству, а початком системної роботи над новою етикою, де свобода слова не буде виправданням для ґвалту, погроз і цифрового насильства.

Висновки: коли цифрова атака стає політичним фактом

Справжня небезпека полягає не тільки у фейкових картинках, а у нормалізації погляду на жінок як на об’єкти для “видовища”. Для політикинь, активісток, журналісток – навіть одна хвиля подібного “згвалтування” стає моральною травмою, яку суспільство зобов’язане визнавати, говорити про неї вголос, шукати рішення — не завтра, а вже сьогодні.

Джерела