Матвієнко у Женеві: скандал світового рівня чи дипломатична пастка для Європи?

Її місце — поруч із підсудними, а не під оплески на світових форумах. Чи стає Європа заручником власної толерантності до осіб, які публічно схвалювали агресію? У центрі дипломатичного скандалу — візит Валентини Матвієнко, підсанкційної спікерки Ради Федерації РФ, до Швейцарії. Ми розшифровуємо “ген клоунади” міжправового порядку та ставимо гострі питання, яких боїться офіціоз.

Новий дипломатичний скандал: що сталося у Женеві?

Світова столиця конференцій і миру — Женева — наприкінці липня 2025 року стала ареною гострої міжнародної напруги. Сюди прибула Валентина Матвієнко — не просто топ-чиновниця, а людина, котра особисто голосувала та тиснула на реалізацію злочинної агресії РФ проти України. Вона — серед фігурантів численних світових санкцій і вже неодноразово згадувалась слідством поряд із прізвищами “групи Гааги”[3][2][11][16][21].

Швейцарія, відома не лише своїми банками, а й історією нейтралітету, цього разу, як прохідний двір, розчахнула двері перед делегацією підсанкційних росіян, дозволивши їм узяти участь у шостій Всесвітній конференції спікерів парламентів у межах Міжпарламентського союзу. Скандал став показовим тестом для європейської політики, юридичних норм і історичної пам’яті — химерна мозаїка “миру, справедливості та процвітання” (таким був офіційний лозунг саміту) на тлі реальної війни і масових злочинів проти людяності[4][8][21].

Офіційна Україна: жорстка позиція і вимоги справедливості

Першим на скандальний дипломатичний виклик відреагувало МЗС України: “Її місце — в Гаазі, а не на міжнародних конференціях. Допуск Матвієнко до Женеви — ганьба, яка ніколи не мала би статися”, — озвучив речник Георгій Тихий. Київ закликав усіх учасників форуму не подавати руки особі, яка на їхніх очах легалізувала геноцид, голосуючи за розв’язування й підтримку війни[3][16][11][2].

Більше того, дипломати України анонсували активну роботу із забезпечення “ще однієї поїздки для Матвієнко — тієї, яку вона дійсно заслужила — до Гааги, де скоро розпочне свою роботу Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України”. Відкрито прозвучав заклик до міжнародної ізоляції всіх представників російського держапарату та їх публічного бойкоту на світових платформах — адже “її руки заплямовані українською кров’ю”[2][16].

Кому вигідний скандал: роль Швейцарії між правом і прагматизмом

Швейцарія — ключова країна-посередник у численних міждержавних конфліктах, невтомно промотує роль “нейтрального флагштока”. Проте саме цей традиційний нейтралітет став ширмою для участі підсанкційних росіян у міжнародних форматах під брендом ООН, ІПС чи гуманітарних форумів[21][4][6][9].

Офіційно уряд Берна пояснює: “ми не обмежуємо в’їзд делегацій на світові заходи, що проходять під егідою міжнародних організацій, які мають штаб-квартиру у Женеві”. За аналогією з ООН, ІПС лишає за організаторами всі питання запрошень. Однак Заходу дедалі складніше пояснювати, як “токсичні” гості обходять санкційні паски — з “чорних списків” до гучних залів самітів[6][21][4].

Парадокс подвійних стандартів: санкції, квоти і “мертве право”?

У складі російської делегації, окрім Матвієнко, були й інші чиновники, що знаходяться під тривалими персональними і секторальними санкціями ЄС, США та самої Швейцарії. Провідні міжнародні медіа й низка аналітиків обурені: країна, яка формально синхронізувала західні обмеження, фактично прокладає юридичні шпарини для “дипломатичних гастролей” агресорів[4][21][16].

На фоні цих подій Україна отримала потужну платформу для ще одного апелювання до провідних демократичних столиць світу — питання довіри до санкційної політики та її справжньої дієвості. Чи варто говорити про гуманність та міжпарламентський діалог, коли у світі повноцінної воєнної агресії слово отримують підсанкційні злочинці?

Реакція світової спільноти: оцінки та дипломатичні реверанси

Розголос навколо події висвітив глибокий розлам у світовій дипломатії: частина офіційних делегацій уникала будь-якого контакту з російськими посадовцями, ввічливо ігноруючи навіть спроби “діалогу” під час саміту[16][21][2]. Олена Кондратюк, віцеспікерка Верховної Ради України, назвала участь агресорки “акторкою фарисейства”, адже платформа для пропаганди — це удар по всій системі безпеки та історичної пам’яті[8].

Деякі країни-наближені до угруповання “Глобального Півдня” обрали обережність — уникаючи прямої конфронтації, але зберігаючи дистанцію, яка все менше стає нейтральною. Західна дипломатія говорила про “незручність” і “символічність”, уникаючи прямого осуду приймаючої країни.

Матвієнко: особа-символ гібридної політики РФ

Валентина Матвієнко — ключова політична фігура путінського режиму, підписантка ключових рішень про анексію Криму, легалізацію збройної агресії проти України, а також масштабних репресій усередині самої Росії[19][21]. Її приліт у Женеву — не випадковість, а тонкий жест кремлівської дипломатії: “Ваша санкційна політика нічого не варта, якщо з ‘чорних списків’ можна легко переступати у високі зали ООН”[13][18].

Зміна лиця Женеви: мирний форум чи трибуна для пропаганди?

Візит Матвієнко супроводжувався публічними виступами на теми “парламентської дипломатії”, “примирення”, “боротьби з тероризмом”, що були відверто мімікровані під світові гуманістичні гасла. Реальність — інспірована агресором система подвійних стандартів: політик, що легітимізує розв’язання війни і покриває злочини, має змогу на топових світових майданчиках декларувати миру[4][18]. Втім, для української сторони це черговий доказ строкатості міжнародного права на практиці.

Дебати про майбутнє санкцій і реформу платформ світової дипломатії

Чи може глобальна спільнота залишатись рефері між справедливістю і прагматизмом? Скандальний прецедент у Женеві може змінити підходи до “універсального доступу” для парламентаріїв — вже лунають заклики чітко прописати імперативні норми для виключення “заплямованих” авторів агресій навіть з міжнародних гуманітарних форумів[2][14].

Більш ніж столітня історія Міжпарламентського союзу сьогодні стикається з найбільшим викликом — чи дійсно freedom of speech та “діалог усіх із усіма” повинен в пріоритеті переважати права жертв війни та імператив міжнародного трибуналу?

Cуд у Гаазі як заклик часу і каталізатор відповідальності

Саме просування міжнародного правосуддя стає для України центральною відповіддю на скандали такого ґатунку. Київ і західні союзники нарощують дипломатичну роботу у створенні cпеціального трибуналу щодо злочину агресії та геноциду, формування реєстру завданих збитків і глибоку інтеграцію юристів у механізми відшкодування постраждалим від війни[7][17][12].

Саме Гаага — столиця світового правосуддя — має стати місцем останньої поїздки для осіб рівня Матвієнко. Робота нового суду, згідно з планом України та партнерів, може радикально перегорнути сторінку “імунітету для високопоставлених злочинців”, що роками користувалися білими бейджами дипломатії.

Між правом і політикою: виклики для сучасної Європи

Європейські країни й надалі ходять по лезу бритви між засадничими правами людини, історичним реверансом нейтралітету та гострою потребою не толерувати військові злочини. Кейс Швейцарії — симптом, як Захід сьогодні деколи безпорадний перед старою і небезпечною логікою “діалогу будь-якою ціною”. Настав час для переосмислення механізмів міжнародної участі та впровадження жорстких етичних критеріїв[9][6].

Висновок: Матвієнко у Женеві — лакмусовий папірець майбутнього

Сьогоднішній світ, як ніколи, ризикує повернутись у стан, де військова злочинність і паркетна дипломатія мирно співіснують. Тест на зрілість — це не “усмішки на сімейному фото” з агресорами, а готовність обрати бік жертв, вписати новий кодекс честі і повернути базовий сенс словам “справедливість”, “право” і “мораль” у глобальному порядку.

Джерела

1. https://zn.ua/POLITICS/ee-mesto-v-haahe-mid-ukrainy-vyskazalos-o-priezde-matvienko-v-shvejtsariju.html
2. https://news.liga.net/en/politics/news/matviyenkos-place-is-in-the-dock-foreign-ministry-reacts-to-putins-allys-trip-to-switzerland
3. https://www.svoboda.org/a/matvienko-slutskiy-i-tolstoy-priehali-na-forum-v-shveytsariyu/33485817.html
4. https://en.interfax.com.ua/news/general/1091248.html
5. https://en.interfax.com.ua/news/general/1091355.html
6. https://www.swissinfo.ch/eng/politics/propaganda-or-politics-_barred-russian-politician-visit-sparks-controversy/42534108
7. https://netherlands.mfa.gov.ua/en/news/55302-komentar-mzs-ukrajini-u-zvjazku-z-pochatkom-sluhany-u-mizhnarodnomu-sudi-oon-pro-zastosuvannya-zapobizhnih-zahodiv-u-spravi-ukrajina-proti-rosijsykoji-federaciji
8. https://en.wikipedia.org/wiki/Valentina_Matviyenko
9. https://newsukraine.rbc.ua/news/russian-federation-council-speaker-arrives-1753731389.html
10. https://en.interfax.com.ua/news/general/1091355.html
11. https://en.interfax.com.ua/news/general/1091248.html
12. https://www.government.nl/documents/diplomatic-statements/2023/05/04/ukraine—the-netherlands-declaration-on-accountability-for-ukraine
13. https://euromaidanpress.com/tags/valentina-matvienko/
14. https://imi.org.ua/en/monitorings/839-crimes-against-media-and-journalists-committed-by-russia-in-3-years-4-months-of-full-scale-i68994
15. https://babel.ua/en/news/120073-the-head-of-the-russian-federation-council-matvienko-who-is-under-sanctions-arrived-in-geneva-for-a-conference-dedicated-to-peace
16. https://netherlands.mfa.gov.ua/en/news/hague-hosts-second-round-official-negotiations-establishing-international-claims-commission-ukraine