Масштабна атака на Київ: чи допомогли російські диверсанти коригувати удари дронами?

Київ не спав: ніч, що змінила відчуття безпеки у столиці

Відлуння вибухів, сирени, що не вщухають годинами, і тривожне світло пожеж у вікнах багатоповерхівок — такою запам’ятається ніч на 4 липня 2025 року для мешканців Києва. Росія здійснила наймасштабніший з початку повномасштабної війни повітряний наліт на столицю, випустивши понад пів тисячі дронів і ракет. Під ударами опинилися житлові квартали, медичні заклади, транспортна інфраструктура. Але цього разу експерти заговорили про новий рівень загрози: російські дрони, ймовірно, коригувалися диверсантами, які діяли безпосередньо поблизу Києва, використовуючи сучасні ретранслятори для передачі відео в реальному часі (ZN.UA).

Хронологія нічного терору: як розгорталася атака

Атака розпочалася близько 20:00 3 липня і тривала понад сім годин. За даними Повітряних сил України, Росія випустила 550 дронів і ракет різних типів, зокрема 539 дронів-камікадзе Shahed та 11 ракет. Основний удар прийняв Київ, але під обстріл потрапили й інші міста країни. Вибухи лунали у шести з десяти районів столиці, уламки збитих дронів спричинили пожежі у житлових будинках, зокрема у Голосіївському районі, де загорілася медична установа (Kyiv Independent, Reuters).

Мер Києва Віталій Кличко повідомив про 14 госпіталізованих, ще щонайменше 26 людей отримали поранення, одна людина загинула. Десятки будинків залишилися без вікон, пошкоджено автомобілі, залізничну інфраструктуру, на вулицях лежали уламки дронів (CBC, DawnNews English).

Технологічний прорив чи диверсія: як дрони коригували удари

Українські експерти з радіоелектроніки звернули увагу на незвичну конфігурацію збитих дронів «Гербер» — вони були обладнані підвісними камерами та CRPA-антенами, захищеними від перешкод. Найважливіше — на борту були радіопередавачі, які могли передавати відео з камер у режимі реального часу. Передача відео на великі відстані (навіть у Білорусь чи РФ) на цих частотах малоймовірна, тому експерти припустили: десь поблизу Києва діяв ретранслятор, який приймав сигнал і передавав його російським операторам (ZN.UA).

Сергій Бескреснов, фахівець із радіозв’язку, наголосив: така схема давно використовується на фронті, але поява ретранслятора в Києві означає, що ворог міг мати на місці групу диверсантів, які допомагали коригувати удари. Це дозволило росіянам отримувати оперативну картинку, коригувати політ дронів і підвищувати точність уражень.

Чи були диверсанти під Києвом? Оцінки та докази

Анатолій Храпчинський, заступник директора компанії-виробника засобів РЕБ, у коментарі «Радіо Свобода» зазначив: Росія прагне отримувати інформацію про хід атак у реальному часі, а також коригувати політ дронів під час масованих обстрілів. Використання диверсантів для розгортання ретрансляторів або наведення ударів не виключається. Саме тому українські спецслужби мають посилити пошук не лише наводчиків, а й бойових груп, які використовують такі технології (ZN.UA).

Служба безпеки України вже неодноразово виявляла у дронах Shahed компоненти китайського виробництва, а також нові алгоритми управління, які дозволяють обходити засоби радіоелектронної боротьби та працювати у складних умовах міста (The Economist).

Масштаби руйнувань: удари по житлу, інфраструктурі та енергетиці

Унаслідок атаки зафіксовано руйнування у шести районах Києва. Пожежі спалахнули у житлових будинках, зокрема у Солом’янському та Голосіївському районах, пошкоджено медичний заклад. Уламки дронів пошкодили автомобілі, лінії електропередач, газопроводи, залізничну інфраструктуру. Десятки тисяч мешканців залишилися без світла та води на кілька годин (Reuters, Kyiv Independent).

Пожежники та рятувальники працювали всю ніч, евакуювали людей із пошкоджених будинків. За словами мера Кличка, у місті було зафіксовано понад 30 випадків займання через уламки дронів. Залізнична компанія «Укрзалізниця» повідомила про затримки поїздів і пошкодження колій (Reuters).

Як працювала ППО: успіхи та виклики

Українська система протиповітряної оборони, попри безпрецедентний масштаб атаки, змогла знищити більшість ворожих цілей. За різними оцінками, було збито від 270 до 476 дронів і кілька ракет. Проте частина дронів прорвалася крізь ешелоновану оборону, завдавши ударів по житлових кварталах та критичній інфраструктурі (BBC, Taipei Times).

Офіцери ППО зазначають, що росіяни використовують нові схеми управління дронами — зокрема, Telegram-боти, штучний інтелект, а також мобільні мережі для обходу засобів радіоелектронної боротьби. Дрони навчилися літати на низьких висотах, а наближаючись до міста, різко підніматися, щоб уникнути ураження зенітною артилерією (The Economist).

Психологічний ефект: паніка, втрати та стійкість киян

Для багатьох мешканців Києва ця ніч стала найстрашнішою за весь час війни. Люди масово ховалися у метро, підземних паркінгах, коридорах власних квартир. «Це був справжній кошмар. Коли вибухи сталися, зникло світло, а скло посипалося мені на голову. Увесь будинок тремтів», — розповіла мешканка Солом’янського району Ольга Вершиїна (Kyiv Independent).

Після закінчення тривоги люди виходили на вулиці, щоб оцінити збитки, допомогти сусідам, розбирати завали. Київська влада організувала тимчасові пункти допомоги, психологічну підтримку постраждалим. Попри втому і страх, кияни демонстрували згуртованість і готовність допомагати одне одному (The Independent).

Міжнародна реакція: дипломатія, військова допомога і нові виклики

Масштабна атака на Київ відбулася за кілька годин після телефонної розмови між президентом США Дональдом Трампом і президентом України Володимиром Зеленським. Під час розмови обговорювалися питання посилення української ППО, спільного виробництва озброєнь та шляхи завершення війни. Проте, як заявив Трамп, прориву у перемовинах із Путіним досягти не вдалося (CBC, BBC).

Президент Зеленський закликав Захід посилити тиск на Росію та пришвидшити постачання озброєння, особливо систем ППО. Європейські партнери розглядають можливість підтримати Україну додатковими комплексами ППО, а також допомогти у розбудові власної оборонної промисловості (BBC).

Технології майбутнього: нові дрони, штучний інтелект і війна алгоритмів

Українські інженери розповідають, що російські дрони стають дедалі автономнішими: вони використовують штучний інтелект, не залежать від GPS, а для управління застосовують українські мобільні мережі. Це суттєво ускладнює їхню нейтралізацію засобами РЕБ. Для боротьби з такими дронами Україна впроваджує інтерцептори, гелікоптери, а незабаром — винищувачі F-16 (The Economist).

Водночас українська ППО демонструє вражаючу ефективність: за словами офіційних осіб, понад 95% дронів вдається збивати, але навіть 5% проривів завдають значних збитків місту та цивільному населенню.

Висновки: новий рівень загрози та уроки для майбутнього

Масштабна атака на Київ у ніч на 4 липня стала не лише випробуванням для системи ППО та стійкості мешканців, а й сигналом про новий рівень технологічної війни. Ймовірне використання диверсантів і ретрансляторів поблизу столиці свідчить: ворог готовий до складних операцій із залученням сучасних засобів розвідки та коригування ударів у реальному часі.

Україна має посилювати контррозвідку, вдосконалювати технології захисту від дронів, а також розвивати власне виробництво інноваційних систем ППО. Для світу це урок: сучасна війна — це не лише бої на фронті, а й битва алгоритмів, мереж та інформації.