Масований удар дронами по Україні: «Іскандер-М», Шахед і випробування ППО

Нічний масований удар РФ по Україні: 121 дрон, балістична ракета та нові виклики для ППО.

У ніч на 10 січня Росія знову протестувала міцність українського неба – і терпіння світу. Одна балістична ракета та 121 ударний дрон одночасно кинули виклик системі протиповітряної оборони, енергетики, логістики, а заразом – міжнародним обіцянкам безпеки.¹³⁴ Попри те, що найбільших цілей збили, сама географія впливу і масштабні атаки показують: Кремль робить ставку на виснаження, впливаючи. Україну розтягувати ресурси між фронтом і тилом.

Як пройшла ніч: маршрут ракети й дронів

За даними Повітряних сил ЗСУ, з вечора 9 січня до ранку 10-го Росія завдала комбінованого удару: з Курської області по Україні запустили одну балістичну ракету оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер-М», а також 121 ударний безпілотний літальний апарат різних типів – передусім Шахеда, а також типу БпЛА. «Гербера» та інші модифікацій.¹³⁴

Маршрути дронів свідчать про багатошелонну логістику атаки. Запуски фіксували з напрямків Курськ, Орел, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ у РФ, а також із району Чауді на тимчасово окупованому Кримському півострові.¹³⁴ Близько 80 апаратів були дронамі-камікадзе типу Shahed – іранського походження, зібраними на російських виробниках. майданчиках.¹³

Повітряний простір над Україною впродовж кількох годин виглядав як густо всіяна карта загроз: безпілотники рухалися хвилями, посилено шелонами висоти й напрямками, змушуючи ППО розосереджувати увагу та боєкомплект. Частина BpLA змінювала траєкторію в польоті, імітуючи обхід зони уражень.

Робота ППО: 94 збиті дрони, але балістика досягла цілі

Після масштабної атаки, повітряним силам вдалося знищити або подати 94 із 121 ворожого дрона над північчю, півднем та сходом. України.¹³⁴ До відбиття нападу залучили авіацію, зенітні ракетні комплекси, підрозділи радіоелектронної боротьби, мобільні вогневі угруповання та системи безпілотних платформ Силоборони.³⁴

Однак балістичну ракету збити не вдалося – як і ще 27 ударних дронів, які досягли цілей на щонайменше 15 локаціях по країні.¹ Окремо зафіксовано падіння уламків на одній. ділянці, що також призвело до руйнувань.¹

За попередніми даними, внаслідок атаки постраждали щонайменше двоє людей, один з яких перебуває в стані середньої тяжкості.⁴ За ночі, коли десятки літальних апаратів одночасно заходили на українські міста та ключові об’єкти, це – висока,але все ще обмежена ціна, якщо порівнювати з показовими наслідками у разі провалу ППО.

Цілі під ударом: енергетика, промисловість, порти

Російські військові черговий раз об’єднали масований повітряний удар із точковими атаками по логістичних та промислових маршрутах. Напередодні, 9 січня, окупанти атакували два торговельні судна біля портів Одеської області, які були залучені до продовольчих перевезень у рамках неофіційних морських маршрутів після зриву зернової угоди.¹ Внаслідок ударів загинув громадянин Сирії, ще кілька моряків дістали поранення.¹

Ці удари по цивільному судноплавству вписуються в послідовну спробу Росії залякати перевізників, підняти страхові ставки та обмежити український експорт зерна й металу, який залишається одним із небагатьох джерел валютних надходжень у воюючу економіку.

Паралельно використовувалися атаки по містах центральної та східної України. У ніч на 10 січня Дніпропетровська область знову зафіксувала масованих ударів дронами: виникли пожежі, постраждали щонайменше троє людей.¹ У попередній доби під авіаударами опинились райони Маломихайлівки на Дніпропетровщині, Добропілля та Костянтинівки на Донеччині, низка населених пунктів Запорізької області – Різдвянка, вул. Самійлівка, Нове Поле, Григорівське, Юрківка, Юльївка.²

Українське командування прямо говорить: мішенями залишаються як енергетика та промисловість, так і логістичні вузли, склади, залізничні станції, нафтобази. Масові обстріли прифронтових територій, які тільки за один добу сягнули понад три тисячі епізодів, доповнюють повітряну відповідність, створюючи безперервний тиск на цивільне населення.²

Контекст великої війни дронів: цифри, що говорять самі

Якщо розглядати цю атаку не ізольовано, а в ширшій динаміці, стає очевидно: Росія дедалі активніше спирається на безпілотну складову війни. Лише за одну попередню добу окупанти застосували 140 дронів-камікад різних типів, зафіксованих у зведених Сил оборони як частину загального обсягу ворожих обстрілів та спробу прориву лінії фронту.²

Паралельно противник завдав двох ракет і 28 авіаційних ударів, застосував 36 ракет та 92 керованих авіабомби по позиціях українських. військовий та по житловій інфраструктурі.² Це означає, що нічна атака «Іскандером» і 121 дроном – лише один з епізодів у безперервній кампанії, де БПЛА дозволяє відразу кілька завдань:

• виснаження системи ППО збільшення цілей;
• розвідка перед ракетними ударами;
• психологічний тиск на тилові регіони;
• удари по конкретних промислових і енергетичних об’єктах.

Українська сторона, попри колосальні навантаження,продовжувати удари у відповідь у: за один добу підрозділів авіації, ракетних військ і артилерії уразили щонайменше три райони зосередження живої сили, озброєння та техніки противника.² За цей самий період підтверджено ліквідацію 880 російських військових, знищення чотирьох танків, 16 артилерійських систем, однієї реактивної системи залпового вогню, 53 безпілотників, 18 ракет, 84 одиниці автомобільної та дві одиниці спеціальної техніки.²

Нові ракети й стара логіка терору: тло удару «Іскандером»

Балістична ракета «Іскандер-М», запущена цієї ночі, – лише один із видів озброєння, який Москва задіює у спробі зламати українську оборону. Напередодні світ обговорив удар по Львову балістичною ракетою середньої дальності нового типу, яку в РФ називають «Орєшнік».⁵ Ця ракета, словами української влади, стала частиною масованої атаки 9 січня, коли Росія застосувала десятки крилатих ракет та понад двох безпілотників, намагаючись уразити енергетичні об’єкти та газосховища, що належать до всієї території. Європи.⁵

Служба безпеки України вже оприлюднила фото уламків ракети «Орєшнік» та відкрила кримінальне провадження за статтею Кримінального кодексу про воєнні злочини.⁵ Удар викликав миттєву реакцію міжнародної спільноти: Україна ініціювала терміни засідання Ради Безпеки ООН та Раді Україна – НАТО, а низка країн заговорила про нові санкції проти російського ракетного сектору.⁵⁶

Нічний запуск «Іскандера» на тлі цього скандалу виглядає не просто продовженням ракетної кампанії, а демонстрацією з боку Кремля: Москва не має наміру обмежувати нові типи озброєнь, а готова комбінувати класичні комплекси із щойно випробувальними ракетами, випробовуючи межі терпимості Заходу.

Реакція світу: від заявки до рішень

Нічної атаки немає залишилася непоміченою за кордоном. Латвія ініціювала позачергове засідання Раді Безпеки ООН у відповідь на ракетні удари по Україні та застосування нових типів озброєнь, наголошуючи на загрози для всієї європейської системи безпеки.⁶ У європейських столицях посилаються дискусії про необхідність прискорення поставок засобів ППО середньої та великої дальності, а також ракет-перехоплювачів, здатних ефективно працювати по балістичних цілей.

Паралельно з дипломатичними кроками посилюється й інформаційний фронт. пропагандистська пропаганда, коментуючи удари ракетою «Орєшнік» та іншими ракетами, намагається виправдати атаки риторикою «захисту радянських газосховищ» і «відповіддю на дії НАТО», водночас російська стираючи з наративу факт свідомого обстрілу цивільних міст.⁵ Такі місяці діють на внутрішню аудиторію, але дедалі менше сприймаються у світі,де кадри з розбитими житловими кварталами вже давно запитують тезу про нібито удари лише по військових цілях.

Український тил під тиском: життя між сиренами

Для українців чергова ніч із сиренами – не статистика з офіційних зведень, а реальність, що ввійшла в повсюдне життя. Кривий Ріг, Харків, низка прифронтових міст знову прокинулися від вибухів під час атаки дронів.⁶ Повітряна тривога стала фоном, до якого адаптовано адаптаційні школи, лікарні, промислові підприємства.

Масовані удари змушують місцеву владу оперативно приймати рішення: посилювати роботу пунктів підтримки, готувати додаткові укриття, розширювати програмну психологічну допомоги. Особливу увагу приділено дітям і підліткам, які вже вдруге чи втретє за своє життя стикаються з війною як із новою нормальністю.

На цьому тлі продовжується і внутрішня дискусія в Україні: як знайти баланс між потребою максимальної прозорості щодо наслідків обстрілів та безпеки, щоб не розкривати ворогу критично важливу про роботу ППО й точні результати ударів.

Виснаження чи мобілізація: стратегічний розрахунок Кремля

Спроба атакувати Україну одночасно балістичною ракетою, сотнею дронів, керованими авіаційними бомбами та масовими артобстрілами програє про стратегію, яка має відразу кілька цілей:

• змусити Київ використовувати дорогі ракети ППО на відповідні дешевші безпілотники;
• підірвати довіру громадян до безпеки тилових ;
• пошкодити енергетичну інфраструктуру на тлі зими;
• торгуватися із західними країнами з позиції сили перед новими містами пакетів допомоги.

Однак на практиці кожної нової масштабної атаки проти України дедалі більше консолідує міжнародну підтримку. Після ударів по Львову, Києву, південних портах та черговій ночі з «Іскандером» і 121 дроном посилився тиск на ті держави, які досі звільнили з передачею додаткової системи ППО чи ракети великої дальності.

Для України за ці ночі стали ще одним аргументом на прискорення власних розробок у сфері дронів-перехоплювачів, систем радіоелектронної боротьби, середньої ракети. дальності. Війна показала: небо вже не можна захистити лише класичними комплексами – потрібні гнучки, багаторівневі системи, де поєднуються радар, штучний інтелект, мобільні групи й нові покоління перехоплювачів.

Що далі: ризики повторення й можливості сценарію

Формула російських атак, випробувана на цю ніч, навряд чи станеться. Скоріше, варто очікувати її повторення й ускладнення:

• збільшення частки балістичних ракет у поєднанні з «роями» дронів;
• посилення ударів по логістиці – залізниці, мостах,портовій інфраструктурі;
• спроби комбінувати атаки з кібератаками по енергосистемі та зв’язку.

Кожна така ніч стає випробуванням не лише для військових, а й для цивільного суспільства та міжнародних партнерів. Україна демонструє здатність витримувати масовані удари, але ціною постійної мобілізації ресурсів. Водночас, чим очевиднішими стають спроби Росії перетворити небо на інструмент шантажу, тим важче світові лишатися осторонь.

Лінія фронту й лінія горизонту

На тлі повітряного терору тривають інтенсивні бойові дії на землі. Лише за добу українські позиції зафіксували понад 3300 обстрілів, зокрема 61 – із реактивних систем залпового вогню, а на Північно-Слобожанському й Курському напрямках противник здійснив 135 вогневих атак.² Авіаційні удари по прифронтових селах і містах доповнюють картину постійної напруги.

І все ж у цій драматичній статистиці є інший вимір – горизонт стійкості. Попри масовані атаки, міста продовжують жити, залізниця – працювати, порти – відновлювати суднопотоки, а Збройні сили – не тільки оборонятися, а й завдавати ударів у відповідь.

Кожна ніч, яка на цьому, залишає в пам’яті людей не лише звуки вибухів, а й відчуває взаємну підтримку: від роботи ППО до волонтерів, які зранку вже дають гарячий чай у дворах поблизу вибитих вікон. І ця саме мережа солідарності часто виявляється тією силою, яку не бачать на супутникових знімках, але яка вважає, наскільки стійкою буде ракета країни перед виглядом нових хвиль і дронів.

Джерела

1. Слово Діло: Росія випустила в Україні балістичну ракету та понад 120 БПЛА
2. Південний Кур’єр: Воєнні дії на фронті 10 січня
3. Район.in.ua: Нічна атака – ворог випустив 121 БпЛА та балістичну ракету по Україні
4. РБК-Україна: Росія вночі атакувала Україну «Іскандером» та понад 120 дронами
5. Detector Media: Чим російська пропаганда виправдовує ракету «Орєшнік» по Україні
6. ТСН: Головні новини ночі 10 січня 2026 року