Марек Сіерант: Зростання популізму — останній дзвіночок для Європи

Марек Сіерант

…аби почати боротися з ворожою російською пропагандою, власне популістами та інструментами, які вони застосовують.

З огляду на тенденцію зростання популярності праворадикальних партій на континенті, яким ви бачите наше майбутнє після виборів? Своє бачення кореспонденту Newssky виклав кореспондент польського Radio ZET Марек Сіерант.

Якою б ви наразі назвали політику в Європі?

З певного часу в Європі триває велике зростання популізму передусім правих партій, які виступають проти мігрантської політики. Вони антиісламські. І нещодавно на поверхню вийшла їхня антиукраїнськість та проросійськість, а насправді прокремлівськість. Вони раніше це приховували, але наразі все виходить на поверхню.

Найгірша ситуація з цим, що є парадоксально, в Західній Європі, старій Європі, яка мала б навчати Східну Європу демократії, демократичних процесів і решти речей, пов’язаних з демократією задля спільного існування в Європі.

Тут як ви бачите, і всі ми спостерігаємо за великою кризою політичних еліт, які на жаль, надто забюрократизовані, надто відірвані від сучасності та реальних проблем свого електорату. Вони часом, як ви бачите, пропонують дуже дивні шляхи розв’язання проблем, які насправді накладають ще більше обмежень, що тиснуть на малий і середній бізнес, який наразі надто важко побудувати в Європі. Водночас вони розповідають про рівність, про те, що всі мають рівні шанси, однакові можливості для старту, а насправді беруть до Європи велику кількість мігрантів, які тут неспроможні асимілюватися, вони почасти ворожі до суспільств, до культури, до людей, вони соціально відстають та йдуть у криміналітет.

Європі це не подобається, вона не може впоратися з тими проблемами, і це вочевидь добра нагода для всіх популістів, демагогів. Ми добре знаємо, що майже всі вони прокремлівські.

Як, на ваш погляд, реагує Росія на такий тренд?

До речі, Росія за цим уважно спостерігає, добре їх розпізнає і використовує ці проблеми та напругу, фінансово підтримує такі речі, та водночас допомагає як зокрема на польському кордоні біженцям, що мають потрапляти до Європи, ще більше розпалюють ворожнечу й водночас фінансувати й маніпулювати проблемами, пов’язаними з емігрантами.

Тож правда в тому, що Європа не може впоратися ні з кремлівською пропагандою, ні з популістськими політичними силами, еліти відірвані від реальних проблем людей, вони лише змогли занадто забюрократизувати Європу, європейський бізнес. Європа постійно бореться за свої прибутки, європейські суспільства зубожіли на 20-30% останнім часом, водночас в Америці суспільства збагатилися на 20 %. Тобто на 40 % відстаємо від США. Люди це бачать, їх це спонукає до антисистемних дій, а Росія безумовно це використовує

В яких країнах Європи проблема популізму найактуальніша?

Німеччина, Бельгія, Австрія, Франція, Італія, Нідерланди, Іспанія — країни, де на сьогодні популісти мають найбільшу підтримку, зокрема в Нідерландах це партія Свободи, FPO в Австрії (неонацистська партія, що не приховує своє захоплення національним соціалізмом), Рух 5 зірок в Італії, іспанська партія Vox, в Німеччині AFD. Усі вони проросійські.

Навіть серед так званих консерваторів — більш притомних, я б сказав, також не бракує “цікавих” людей, зокрема група ID – проросійська, яка є сильна, і вони домовляться з консерваторами (там, на жаль, є з ким домовлятися), і це буде величезна проблема. У тих країнах, що я назвав, ця політична сила може мати велику підтримку, і традиційні партії, як-то EPP – матимуть величезні проблеми в Європі.

На східних флангах Європи також є популістські партії. PiS не антиукраїнська, проте популістська, Угорщина – Fidesz, в Болгарії “Възраждане”, в Греції також проросійські популісти також добре почуваються. Тож можемо отримати великі зміни в ЄП. Не настільки радикальні, що в змозі заблокувати та знищити систему, але можуть постати проблеми з окремими майбутніми голосуваннями стосовно підтримки України. Деякі голосування доведеться постійно перераховувати, певна кількість голосів може бути втрачена чи заблокована цими популістськими силами.

Поява усього цього — останній дзвіночок для Європи, аби почати боротися з ворожою російською пропагандою, популістами та інструментами, які вони застосовують. Бо якщо ми не робитимемо цього, то наступні вибори до Європарламенту будуть втрачені для традиційної Європи і Європа постане перед загрозою розвалу.

Звісно, Росії це потрібно, але не лише Росії, а й Китаю. Не таємниця, що деякі проєкти європейські були фінансовані Китаєм. Зокрема в Німеччині AfD фінансується через Китай і Росію. Це були проєкти антиєвропейські, антиемігрантські та часто антиукраїнські.

Яким все ж може бути новий Європейський парламент?

Новий Європарламент буде здебільшого продемократичний і проєвропейський, але усі ці популістські сили отримають чималі можливості, більші ніж у попередньому, і якщо така тенденція щодо мейнстрімової політичної еліти не припиниться, ми можемо втратити Європу під час майбутніх виборів. Вже в прийдешньому парламенті, мабуть, доведеться часом шукати необхідні голоси для певних ініціатив.

Такі держави як Польща, Чехія, балтійські країни — Литва, Латвія, Естонія, та навіть скандинавські країни тішать Європу у порівнянні з популізмом прокремлівських партій. На жаль, цього не відбувається у країнах, які завжди ідентифікували себе як такі, що багато знають про багато знають про демократію і вчитимуть інших як її будувати. На жаль, все відбувається навпаки.

Марина Ковальчук, заступниця головного редактора (Центральна Європа та Канада) та керівниця проєкту V5 Media.

In English