Майк Помпео між дротами й дронами. Як ексдержсекретар США увійшов в український бізнес

Ексклюзив. У цій історії немає таємних шпигунів. Є колишній державний секретар США Майк Помпео, який після відставки з уряду Трампа перетворився на живе втілення сумісництва. Він одночасно політик, лідер політичного комітету, корпоративний директор українського телеком-гіганта й радник оборонної компанії, що перебуває під антикорупційним розслідуванням.

Для частини американської аудиторії він лишається «патріотом, який підтримує Україну». Для уважного читача це вже історія про те, як країна у війні стає перехрестям політики, бізнесу й великих грошей.

Після Держдепу: CAVPAC та гроші донорів замість посади

У січні 2021 року каденція адміністрації Дональда Трампа закінчилася. У червні того ж року Помпео запускає Champion American Values PAC (CAVPAC). У розмові з Politico він прямо пояснює, навіщо йому цей інструмент: політичний комітет має дозволити йому їздити країною, збирати гроші та підтримувати кандидатів Республіканської партії у федеральних і місцевих перегонах [1].

За даними Kansas Reflector, уже до кінця 2021 року CAVPAC зібрав близько 3,2 мільйона доларів і витратив понад два мільйони. Частину цих коштів спрямували на підтримку республіканців, які роздратували Дональда Трампа: одні відмовилися оскаржувати результати виборів 2020 року, інші проголосували за інфраструктурний закон Джо Байдена [2].

На цьому історія не обірвалася. OpenSecrets фіксує, що в циклі 2023–2024 років CAVPAC зібрав понад 8,37 мільйона доларів і витратив понад 8,25 мільйона. Більше шести мільйонів надійшли від індивідуальних донорів. На кінець циклу на рахунках комітету лишалося понад 1,28 мільйона доларів, боргів не було [3].

CAVPAC не закрили. На офіційному сайті й на фандрейзингових сторінках за 2025 рік помітно, що команда Помпео продовжує збір коштів. Донорам пропонують «стати частиною кавалерії», діє кампанія «Mike’s Decision 2025» [3][4].

Водночас політичний ліфт нагору закрився. У листопаді 2024 року агентство AP зафіксувало, як Дональд Трамп публічно заявив, що Помпео не приєднається до його нової адміністрації [5]. Формально ніхто нікого не виганяв. Фактично Майк Помпео залишився без шансу повернутися в уряд, проте з активним політичним комітетом, власною донорською мережею та амбіціями впливати на розклад сил усередині партії. На цьому тлі його поява в українських компаніях перестає бути просто жестом солідарності.

Kyivstar та VEON: телеком, війна й репутаційна «парасолька»

14 листопада 2023 року міжнародна група VEON оголошує, що Майк Помпео стає незалежним директором наглядової ради українського оператора Kyivstar. У пресрелізі компанія цитує його слова: він «гордо приєднується» до VEON і Kyivstar та хвалить їхню роль у забезпеченні звʼязку для України [6].

За кілька тижнів до цього ситуація виглядала набагато менш урочисто. У грудні 2023 року Kyivstar пережив одну з наймасштабніших кібератак за час повномасштабної війни. Reuters описували атаку як операцію хакерів, пов’язаних із російськими спецслужбами [7]. Компанія відновлювала мережу в умовах війни, і її робота стала питанням національної безпеки.

У липні 2024 року Responsible Statecraft публікує текст про так званий «Trump Peace Plan» Помпео. Видання критикує те, що у своїй колонці для Wall Street Journal він був представлений лише як колишній державний секретар. Від читачів приховали, що він уже сидить у раді українського оператора, якому прямо вигідні пропоновані ним рішення [8].

Додатковий рівень ризику додає історичний шлейф. Телеком-бізнес VEON роками асоціювався з російським капіталом через структуру LetterOne та Михайла Фрідмана. Українські суди арештовували корпоративні права, а потім знімали арешти, коли компанія доводила зміну структури власності [13]. Помпео входить у цю конструкцію як «якір репутації». Його ім’я працює для Kyivstar як захисна парасолька, закріплюючи образ компанії як «західного» активу, попри токсичний бекґраунд частини колишніх (?) акціонерів.

Fire Point: війна, корупційні ризики й «американський» радник

Якщо Kyivstar — це історія про інфраструктуру, то Fire Point — про війну й гроші.

17 листопада 2025 року Associated Press повідомило, що Майк Помпео приєднався до консультативної ради провідної української оборонної компанії Fire Point. У матеріалі прямо сказано, що це сталося на тлі триваючого розслідування щодо можливої корупції [9].

Fire Point — виробник дронів FP-1 та крилатої ракети Flamingo. За інформацією Reuters, компанія є об’єктом розслідування українських антикорупційних органів через підозри у завищенні цін у державних контрактах [10]. Українські медіа, зокрема Kyiv Independent, деталізують: НАБУ вивчає ціноутворення на комплектувальні, які могли вводити державу в оману [12].

На цьому тлі Fire Point запускає консультативну раду, залучаючи Помпео, щоб «вирівняти систему управління з міжнародними стандартами» [9][10]. Responsible Statecraft зазначає: Помпео погодився консультувати компанію, яку звинувачують у корупції, водночас продовжуючи публічно лобіювати військову допомогу Україні [11].

Юридично у самого Помпео статус чистий. Але він заходить у компанію в момент, коли слідчі органи перевіряють її на предмет можливих збитків державного бюджету, а аудитори міжнародної допомоги вимагають прозорості «данської моделі» фінансування. Це виглядає як ситуація, де людина з впливом на політичну дискусію про масштаби допомоги консультує тих, хто цю допомогу освоює.

GOP, нафтове лобі й українське ребро

Помпео не повернувся до уряду, але не випав із гри. Він продовжує формувати своє консервативне крило всередині Республіканської партії — через CAVPAC та власну мережу донорів.

За даними OpenSecrets, у часи роботи в Конгресі та в адміністрації його головними спонсорами були нафтогазові компанії: галузь Oil & Gas загалом принесла йому понад 1,2 мільйона доларів за кар’єру, а Koch Industries — близько 381 тисячі [3]. Це ті самі донори, які десятиліттями інвестують у жорстку зовнішню політику й скепсис до регулювання.

До цього додається історія з так званими Madison Dinners — серією закритих вечерь у Держдепі у 2020 році, організованих коштом платників податків. Як писали NBC News та організація CREW, серед гостей були десятки великих донорів Республіканської партії та бізнесу, тоді як частка дипломатів була порівняно невеликою. Для критиків це виглядало як побудова приватної політичної мережі під прикриттям офіційних прийомів.

На цьому тлі участь Помпео в українських активах набуває ще одного виміру. Kyivstar заробляє на зв’язку, Fire Point — на зброї та високоточних ударах. Обидві сфери залежать від рішень у Вашингтоні про масштаби підтримки України — і Помпео активно коментує цю дискусію як колишній державний секретар і чинний політичний гравець.

Прямих доказів того, що гроші з України заходили в його політичний комітет, немає. Але сама архітектура зв’язків — телеком із санкційною історією, оборонний підрядник під слідством, PAC із потужними донорами від нафтового лобі — змушує уважніше дивитися на можливі конфлікти інтересів.

Burisma як дзеркало подвійних стандартів

І тут історія робить оберт на 180 градусів. У 2019–2020 роках саме Помпео, будучи державним секретарем, опинився в центрі політичної бурі навколо Burisma та Гантера Байдена. Конгресмен-республіканець Джим Джордан у листі до Держдепу вимагав надати документи, пов’язані з контактами співробітників відомства з «корумпованою українською енергетичною компанією Burisma Holdings та її засновником Миколою Злочевським» [14]. У тому ж листі нагадувалося, що Гантер Байден працював у раді директорів Burisma саме тоді, коли його батько відповідав за напрямок України в адміністрації США.

Тоді республіканці будували кейс про потенційний конфлікт інтересів сім’ї Байденів. Тепер, коли сам Помпео сидить у наглядових радах компаній з токсичним шлейфом санкцій і антикорупційних розслідувань, питання звучить уже в інший бік: де закінчується підтримка союзника і починається політичний бізнес?

Тест на прозорість для США та України

Це не обвинувальний акт. У Майка Помпео є право працювати в бізнесі, а в України — право залучати гучні імена до наглядових рад. Але є картина: колишній державний секретар США сидить у радах компаній країни, яка критично залежить від Вашингтона, причому одна з цих компаній — під офіційним розслідуванням антикорупційних органів, а інша має за собою довгий санкційний шлейф російських бенефіціарів.

Жоден регулятор не зобов’язаний бачити тут злочин, але кожен зобов’язаний бачити ризик. Для українських органів це питання: чи не стають гучні прізвища щитом для проблемних активів? Для американських — чи не перетворюється підтримка союзника на ще один канал впливу приватних донорів та корпоративних інтересів на зовнішню політику США.

Україні потрібні союзники, а не «дахи». Якщо до нас заходять політики такого калібру, мінімальна вимога — прозорість до останнього долара й останнього рядка у протоколах наглядових рад. І чесна відповідь на просте запитання: кого саме вони представляють, коли сідають за стіл — виборців, бізнес чи самих себе.

Moris K для Newssky © 2025

Джерела

[1] Politico — Pompeo launches political group (15.06.2021)

[2] Kansas Reflector — Pompeo’s CAVPAC investment (11.02.2022)

[3] OpenSecrets — CAVPAC Summary 2024

[4] CAVPAC Official Site

[5] AP News — Trump says Pompeo will not join administration (12.11.2024)

[6] VEON — Pompeo joins Kyivstar Board (14.11.2023)

[7] Reuters — Cyberattack on Kyivstar (13.12.2023)

[8] Responsible Statecraft — WSJ omits Pompeo conflict (29.07.2024)

[9] AP News — Pompeo joins advisory board of Ukrainian defense company Fire Point (17.11.2025)

[10] Reuters — Major Ukrainian defence firm names Mike Pompeo to new advisory board (17.11.2025)

[11] Responsible Statecraft — Pompeo to advise Ukraine weapons company accused of corruption (Nov 2025)

[12] Kyiv Independent — Exclusive: Maker of Ukraine’s prized Flamingo cruise missile facing corruption probe (29.08.2025)

[13] NV.ua / Economic Times — Russian sanction targeted oligarch Fridman and his assets / Court lifts seizure of Veon’s corporate rights (2024)

[14] FOIA Burisma — Letter from Jim Jordan to Mike Pompeo (14.05.2020)