ЛЕРМОНТ

18.06.2016 1 By Chilli.Pepper
ЛЕРМОНТ

Мов ці величні непорушні камені-скелі, вже встали на шляху новітньої орди Збройні Сили України. Фото — Marta Gutowska (2000).

 

 

Юрій ЧернецькийЮрій ЧЕРНЕЦЬКИЙ (Житомир — Харків),

доктор соціологічних наук, заслужений віршомаз України — спеціально для журналу NEWSSKY.COM.UA

 

Ще до питання про значення глобального фольклору за гібридної доби

Цю проблематику почав досліджувати на прикладі середньовічно-балканської народної поезії. Між іншим, звернення до згаданого твору «Абстрактна балада про нас і Херлада» є корисним для адекватного розуміння певних мотивів нової праці. А недавно переклав вірш Лермонтова, і тому цілком природним виглядає звернення до творчої спадщини шотландського предка російського генія. Приємного читання, шановні друзі!

 

КЕНОНБІ ДИК І КОБЗАР-ВОЛИНЩИК ТОМАС ЛЕРМОНТ З ЕРСІЛДУНА

(Віршований переклад шотландської легенди)

 

Колись жив у містечку Ерсілдун

шотландському пияк і балакун —

торговець на ім’я Кенонбі Дик.

Усе він зводити до грошей звик.

 

По селах Дик багато мандрував

(худобою цей містер торгував).

Раз, заблукавши, раптом він зустрів

старого — сивого, мов сніг полів.

 

Достойник забажав купити щось,

та грошей, як зазвичай, не знайшлось:

їх мають рідко ті, хто для душі

живе. А розкошують — торгаші…

 

Все ж старець засіб розрахунку мав:

натурою* він запропонував

торговцеві отримати платіж.

 

Неподалік був двох світів рубіж:

печера, де заснули на вікИ

(чи вІки?) фейни — файні вояки.

 

Дик, ледь переступивши за поріг,

побачив велетенські меч і ріг,

а дідуган сказав:

— Сам обирай:

чи меч хапай, чи той… побудку грай.

 

Був потягнувся за мечем пацан,

та думка: «Як же ж Minsk?!»**— змінила план,

і стримав олігарх*** священний гнів,

і, ріг схопивши, звично засурмив.

 

Тоді, напівпробуджений від сну,

подав гурт фейнів репліку гучну:

— Нам значно гірше, ніж раніш було!

Навіщо нас тривожити, хайло****?!

 

І вихор враз, потужний, як Майдан,

здійнявсь — і полетів кудись пацан.

А старець — той додому почвалав

й услід… хай «меломану» примовляв:

— Такий кінець чекає всіх нікчем,

що в ріг — дудять, а нехтують мечем!

__________

* Тобто в давній «піндосскій» спосіб.

** Центр чомусь Вайтсклавської губернії Британської імперії.

*** У шотландському варіанті — думкою багатий.

**** Це слово було дивним чином запозичене творцями шотландського фольклору з новітньої «братньої» російсько-української мови.

11.06.16

 

лермонт

А побудова подібної стіни між двома світами на Український народ ще тільки чекає… Головне, щоби вона споруджувалася передусім за рахунок олігархів. Ну, й контрибуції-репарації теж, сподіваюся, невдовзі можна буде використовувати. Фото — Aaron Logan (вічність).

 

Фотоілюстрації взято зі статті “Scottish mythology” в англомовній Вікіпедії — тій, що The Free Encyclopedia.


Підтримати проект:

Підписатись на новини:




В тему: