Київ протестує: за що реально точиться бій навколо закону про жорсткі покарання для військових

Суть конфлікту: про що закон і чому він розколов суспільство

Цього тижня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №13260, який повертає кримінальну відповідальність для військовослужбовців за самовільне залишення частини або місця служби, скасовуючи можливість призначення м’якших альтернативних покарань або випробувального строку.^{1 2 3}

Одразу після цієї новини почали ширитись заклики до протесту на Майдані. Обурення викликало й те, що у порядку денному з’явився ще й законопроєкт №13452, який передбачає жорсткіші строки для солдатів за невиконання наказу — мінімум 5–10 років позбавлення волі без права на пом’якшення вироку.^{3 4 5}

Учасники акції називають ці норми “репресивними” і наголошують: під час війни треба підтримувати знесилених, а не судити і саджати своїх захисників.^{1 3}

Хто протестує?

Організаторами протесту виступили ветеранські та волонтерські об’єднання, серед ініціаторів — бойова медикиня та ветеранка Аліна Сарнацька, яку підтримали лідери громадських рухів і волонтер Ігор Лаченков.^{1 3 5}

Під національними прапорами — рідні мобілізованих, ветерани гарячих точок, юристи, активісти. В руках — гасла: «Військових не судять, а підтримують», «Де військовий омбудсмен?», «Репресії — не дисципліна», «Геть байдужість», «11 років захищали — маємо право на захист»^{1 4 6}.

Пряма мова

«Що залишиться від армії, якщо ми будемо саджати виснажених замість підтримки? — питає ветеранка Сарнацька. — Влада повинна не карати, а чути. Маємо впровадити інститут військового омбудсмена, аби кожен боєць мав адвоката перед системою».^{3 5}

Схожі тези у коментарях інших учасників: «Чому карають лише солдата, а не тих командирів, які бездумно кидали людей на смерть?» — запитує військовий батальйону “Айдар” Станіслав Бунятов. «Це деморалізує армію, ускладнює набір добровольців»^{5 7}.

Що саме змінює законопроєкт 13260

Документ змінює ст. 401 Кримінального кодексу: раніше солдата, який вперше залишив частину, при добровільному поверненні та подальшій бездоганній службі протягом не менше трьох місяців, могли звільнити від кримінальної відповідальності.⁸

Тепер ця змога скасовується — навіть такий випадок стає підставою для повноцінного судового процесу, з мінімальним строком 5 років ув’язнення за самовільне покидання частини.^{3 4 8}

Що пропонує законопроєкт 13452

Його суть — внесення змін у частину 9 статті 402 і частину 8 статті 403 Кримінального кодексу — тобто посилення покарання за злочини військової служби, зокрема за відмову виконати наказ.^{3 5 9}

За самовільне невиконання наказу — від 5 до 10 років тюрми, без будь-якої можливості пом’якшити покарання чи замінити його випробувальним строком.^{3 4 5}

Підстави для обурення: що каже суспільство й фахівці

Експерти називають проблемою виключну спрямованість закону лише проти солдат, а не проти некомпетентних командирів. Родичі мобілізованих обурені: «Командири, котрі по суті втратили сотні людей або кинули підрозділи напризволяще, залишаються безкарними. Система карає лише слабких».^{5 6 7}

Адвокати й правозахисники підкреслюють: обмеження судом права на пом’якшення вироку руйнує принцип індивідуального підходу, не враховуючи обставини («відірвана рука», «опіки тіла», «ПТСР», тощо).^{7 8}

Аргументи прихильників законопроєкту

Ініціатори змін (депутати «Слуги народу», зокрема Максим Павлюк, Сергій Іонушас, Владлен Неклюдов) наполягають: жорсткі статті — це рекомендації Генштабу ЗСУ.^{3 5 9}

«Лінія фронту залежить від дисципліни й довіри до команд. Якщо наказ ігнорують — гинуть усі» — кажуть автори.^{5 9}

Генеральний штаб також аргументує: у важких районах зростає показник СЗЧ (самовільного залишення частини), тому «потрібно жорстко реагувати для збереження ладу».^{3 9}

Аргументи противників: мораль, психологія, ефект

Критики наголошують: світові дослідження доводять — посилення покарання не зупиняє масових порушень, а лише збільшує недовіру до керівництва. «Людей часто штовхає не страх тюрми, а виснаження і невирішені соціальні негаразди»^{7 9}.

«Залякування не реформує армію. А у випадку з державною мобілізацією — викликає ще більший спротив та ухиляння», — зазначає адвокатка Анна Бондаренко.⁷

Позиція Офісу президента та влади

За словами заступника керівника ОП Павла Паліси, логіка посилення відповідальності — це стратегія на фоні війни. Але він зауважив: синхронно мають підвищуватись вимоги й до командирів.¹⁰

Ольга Решетілова, уповноважена з питань прав військових, зазначає, що у випадку прийняття законопроєкту судді будуть позбавлені права давати умовний термін чи випробувальний строк.¹⁰

Паралелі з міжнародною практикою

У більшості армій НАТО покарання за СЗЧ існує, але майже завжди зберігається право на індивідуальний захист, роль військового омбудсмена і обов’язковий аналіз причин порушення.^{6 11}

Українські експерти з безпеки закликають впровадити подібні механізми для запобігання порушенням — не через страх, а через нову якість військового управління.^{7 11}

Що далі?

Протести на Майдані тривають, організатори планують нові акції, а влада — друге читання закону вже на наступному пленарному тижні.^{1 9}

Головна вимога суспільства: комплексно впровадити системи захисту — воєнного омбудсмена, соціально-психологічної підтримки, прозорого контролю за наказами на всіх рівнях. Головний меседж: «захищати тих, хто захищає».^{1 3 5}