Китайський прорив у космосі: місія Tianwen-2 і нові горизонти Сонячної системи

Чи може маленький астероїд розкрити таємниці походження Місяця? Чи здатна одна місія змінити уявлення людства про Сонячну систему? Китайський космічний апарат Tianwen-2 вирушив у подорож, що поєднує повернення зразків з астероїда та дослідження загадкового комети-астероїда. Це не просто науковий експеримент — це амбіційний крок країни, що прагне стати лідером у глибокому космосі. Від запуску до майбутніх планів — розкриваємо сенсації та виклики місії, що може змінити хід космічних досліджень.

Китайський космічний апарат “Тяньвень-2” запущений ракетою-носієм Long March 3B з космодрому Січан. Фото: Китайська корпорація аерокосмічної науки і техніки

Запуск Tianwen-2: початок масштабної космічної експедиції

28 травня 2025 року з військового космодрому Сичан у гірській місцевості Китаю стартував апарат Tianwen-2 на ракеті Long March 3B. Ця місія стала другою в серії китайських досліджень Сонячної системи після успішної посадки Tianwen-1 на Марс у 2021 році. Вага космічного апарата становить 2,1 тонни, і він оснащений розкладними сонячними панелями, що забезпечують енергію для тривалої подорожі.

Головна мета Tianwen-2 — зібрати зразки з астероїда 469219 Kamoʻoalewa (2016 HO3), який є квазі-супутником Землі. Після повернення зразків на Землю у 2027 році апарат вирушить до рідкісного об’єкта — активного астероїда 311P/PANSTARRS, що має ознаки комети, розташованого між орбітами Марса і Юпітера. Ця подвійна місія поєднує в собі амбіції зразкового повернення та глибокого вивчення рідкісних космічних тіл, що робить її унікальною у світовій практиці.

Астероїд Kamoʻoalewa: загадка місячного походження

Kamoʻoalewa — це невеликий астероїд діаметром близько 60 метрів, який обертається навколо Сонця майже синхронно з Землею. Вчені припускають, що цей об’єкт може бути уламком Місяця, викинутим у космос внаслідок давнього удару. Якщо це підтвердиться, місія Tianwen-2 відкриє нові сторінки в історії формування Землі та її супутника.

Збір зразків передбачає кілька методів: від “дотику і відльоту” до спроби закріплення апарата на поверхні за допомогою спеціальних маніпуляторів. Це складна операція через швидке обертання астероїда (приблизно 28 хвилин на оберт) і слабку гравітацію, що ускладнює маневрування.

Наукове обладнання Tianwen-2: інструменти для розгадки космічних таємниць

Космічний апарат оснащений 11 науковими інструментами, серед яких спектрометри, магнітометри, радарні системи та аналізатори частинок. Вони дозволять детально вивчити хімічний склад, структуру та фізичні властивості астероїда, а також активність комети-астероїда 311P/PANSTARRS.

Особливу увагу приділяють виявленню води, органічних речовин та інших летких елементів, що можуть пролити світло на умови формування Сонячної системи та потенціал для життя на інших планетах.

Активний астероїд 311P/PANSTARRS: космічний гібрид

Другий етап місії передбачає дослідження 311P/PANSTARRS — об’єкта, що поєднує характеристики астероїда і комети. Він має кілька хвостів, які періодично викидають пил, що робить його унікальним для вивчення процесів, що відбуваються у малих тілах Сонячної системи.

Це перша місія, яка наблизиться до такого об’єкта, що може допомогти зрозуміти механізми вивільнення летких речовин і роль активних астероїдів у доставці води на Землю.

Китайські амбіції у космосі: від Місяця до зовнішніх планет

Tianwen-2 — частина масштабної програми досліджень Сонячної системи, що включає майбутні місії Tianwen-3 (повернення зразків з Марса у 2028 році) та Tianwen-4 (дослідження Юпітера і його супутників). Китай планує також місії до Венери, Нептуна та створення марсіанської дослідницької станції.

Ці проєкти демонструють зростаючу роль Китаю у світовій космічній науці, що конкурує з NASA та ESA, і свідчать про прагнення країни стати лідером у глибокому космосі.

Порівняння з іншими космічними агентствами

Хоча NASA і Японське космічне агентство вже здійснили повернення зразків з астероїдів, місія Tianwen-2 унікальна поєднанням двох цілей в одній експедиції. Водночас NASA стикається з бюджетними обмеженнями, що можуть затримати їхні місії, тоді як Китай демонструє послідовність і амбіції у розвитку космічних програм.

Висновок: нова ера досліджень Сонячної системи

Запуск Tianwen-2 — це не просто технічне досягнення, а символ нової епохи у вивченні космосу. Китай демонструє, що здатен поєднувати наукові амбіції з технологічною майстерністю, відкриваючи нові горизонти для людства. Результати цієї місії можуть змінити наше розуміння походження Місяця, природи астероїдів і ролі води у формуванні планет.

Джерела: Ars Technica, The New York Times, MSN, Daily Galaxy, Vuink