Китай зміцнює зв’язки з Центральною Азією: що приховує саміт в Астані

Що спільного між давніми шовковими дорогами та сучасними геополітичними амбіціями? Відповідь криється в Астані, де 16 червня 2025 року розпочався другий саміт «Центральна Азія – Китай». Чи стане цей захід точкою неповернення для регіону, де традиційно домінував інший гравець? Або ж це лише черговий крок у довгій грі, де економіка, безпека та культура переплетені в єдину стратегію? Дізнайтеся, як Китай змінює правила гри.

Фото: Akorda

Саміт у Астані: початок нової епохи співпраці

16 червня 2025 року в Астані, столиці Казахстану, розпочався другий саміт «Центральна Азія – Китай», який тривав до 18 червня. Ця подія зібрала лідерів Китаю, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану, щоб обговорити ключові питання регіональної співпраці. Кульмінацією став підписання Договору про вічну добросусідську дружбу та співпрацю, який, за словами китайського президента Сі Цзіньпіна, має підняти відносини між учасниками на новий рівень (Reuters).

Сі Цзіньпін у своїй промові наголосив на важливості «духа Китай – Центральна Азія», який ґрунтується на взаємному повазі, довірі, користі та допомозі для спільного досягнення сучасності через високоякісний розвиток (Astana Times). Китай оголосив про виділення гранту в розмірі 1,5 млрд юанів (близько 208 млн доларів США) на ключові проекти, спрямовані на покращення добробуту та досягнення цілей розвитку. Торгівля між Китаєм і Центральною Азією за перші п’ять місяців 2025 року досягла 286,42 млрд юанів, що на 10,4% більше за аналогічний період минулого року. З моменту першого саміту в 2023 році торгівля зросла на 35%, досягнувши майже 100 млрд доларів США, а кількість спільних підприємств і проектів перевищила 10 000 (Reuters).

Економічна інтеграція: Китай як локомотив розвитку

Економічна співпраця стала серцем саміту. Китайські інвестиції в регіон вже перевищили 50 млрд доларів США, зосередившись на інфраструктурі, енергетиці та цифрових технологіях. Саміт завершився підписанням Астанинської декларації, яка окреслює нові шляхи співпраці в різних секторах, включаючи сільське господарство, енергетику та торгівлю (Astana Times).

У сільському господарстві планується підвищення видимості сільськогосподарської продукції через Китайський міжнародний імпортний ярмарок, розвиток розумного сільського господарства та впровадження водозберігаючих технологій. У сфері енергетики створено партнерство з розвитку енергетики «Китай – Центральна Азія», що охоплює як традиційні галузі, такі як нафта, газ і вугілля, так і чисті енергетичні джерела, такі як гідроенергетика, сонячна енергія, вітрова енергія, воднева енергія та мирне використання ядерної енергії (People’s Daily).

Транспортна революція: нові шляхи зв’язності

Транспортна інфраструктура стала одним із ключових напрямків саміту. Учасники досягли згоди щодо покращення дорожньої та залізничної зв’язності, відкриття більшої кількості прямих рейсів та спрощення візових процедур з п’ятьма центральноазійськими країнами. Також планується вивчити можливість відкриття консульських установ і прискорити модернізацію існуючих портових об’єктів, з розглядом необхідності будівництва нових портів у Казахстані, Киргизстані та Таджикистані (Reuters).

Важливим проектом є залізниця Китай – Киргизстан – Узбекистан, обговорювана ще з 1990-х років, але що набула нового значення після санкцій проти Росії. Закладка першого каменя цього проекту запланована на липень 2025 року. Також згадується транскордонний транспортний маршрут «Тяньфу», який скорочує логістичний час до 12–18 днів (Special Eurasia).

Енергетична співпраця: від урану до зеленої енергії

Енергетика є одним з основних напрямків співпраці Китаю з Центральною Азією. Китай вже є одним із найбільших імпортерів урану з Казахстану та інвестує в рідкісноземельні метали, які є ключовими для високотехнологічних галузей. Під час саміту було підтверджено зобов’язання поглибити співпрацю як у традиційних, так і в чистих енергетичних секторах (People’s Daily).

Китай прагне диверсифікувати експорт енергії з Центральної Азії, включаючи нафту, газ, вугілля, гідроенергію, сонячну та вітрову енергію, водневу енергетику та мирне використання ядерної енергії. Це партнерство спрямоване на забезпечення енергетичної безпеки регіону та зменшення залежності від традиційних джерел (People’s Daily).

Безпека та геополітичні наслідки: новий баланс сил

Безпека також стала важливою темою обговорення. Китай підтримує центральноазійські країни в модернізації правоохоронних органів та боротьбі з тероризмом, транснаціональною організованою злочинністю та забезпеченням кібербезпеки. Сі Цзіньпін заявив, що Китай рішуче виступає проти гегемонізму та політики сили, готовий співпрацювати з центральноазійськими країнами для захисту міжнародної справедливості (China Daily).

Геополітичні наслідки саміту значні. Китай посилює свої економічні зв’язки з Центральною Азією на тлі війни Росії в Україні та загострення конфлікту між Ізраїлем і Іраном, що впливає на регіональну стабільність. Це сприймається як спроба Китаю заповнити вакуум, який виник через відволікання Росії на Україну (China Global South).

Культурний діалог: мости між народами

Культурна та гуманітарна співпраця також були підкреслені. Під час саміту відбувся форум «Китай – Центральна Азія» з питань культурного обміну, на якому було запропоновано ініціативу співпраці ЗМІ «Китай – Центральна Азія» та створення Альянсу ЗМІ «Китай – Центральна Азія» для спільного висвітлення подій, обміну контентом, поширення інформації, інновацій у технологіях та розвитку кадрів (ECNS).

Ці ініціативи спрямовані на зміцнення культурних зв’язків та створення позитивного образу Китаю в очах населення Центральної Азії. Однак, як зазначають деякі аналітики, важливо враховувати місцеві традиції та екологічні аспекти, щоб уникнути можливих конфліктів (Special Eurasia).

Реакція міжнародної спільноти: хто ще грає?

Міжнародна спільнота уважно стежить за подіями в Астані. Для США та Європейського Союзу саміт є ознакою посилення впливу Китаю в регіоні, який вони вважають стратегічно важливим. США намагаються посилити свою присутність через програми підтримки демократії та економічного розвитку, але економічна потуга Китаю становить значний виклик (China Global South).

Україна, зацікавлена в диверсифікації торговельних шляхів, бачить потенційні можливості в нових проектах з’єднання, що випливають із саміту. Українські експерти вважають, що ці розробки можуть відкрити нові можливості для Києва, особливо в контексті диверсифікації торговельних маршрутів від Росії (Special Eurasia).

Перспективи та виклики: що далі?

Хоча саміт обіцяє значні економічні вигоди для центральноазійських країн, існують також виклики. Економічна залежність від Китаю може обмежити суверенітет цих країн, як зазначають деякі аналітики. Крім того, екологічні проблеми, такі як вплив китайських проектів на водні ресурси, залишаються предметом суперечок. Наприклад, будівництво гребель на ріках Іртиш і Ілі Китаєм викликає занепокоєння щодо водної нестачі у країнах нижче за течією (Special Eurasia).

Для центральноазійських держав баланс між економічними вигодами та збереженням політичної незалежності буде ключовим. Також важливо забезпечити сталий розвиток, який враховує екологічні аспекти. Як зазначає Special Eurasia, країни регіону повинні навчитися маневрувати між інтересами великих гравців, щоб зберегти свою ідентичність.

Висновки: нова епоха чи тимчасовий альянс?

Другий саміт «Центральна Азія – Китай» в Астані став важливим кроком у розвитку відносин між Китаєм і п’ятьма центральноазійськими країнами. З амбітними планами економічної інтеграції, покращення зв’язності та посилення співпраці в сфері безпеки, саміт відкриває нову еру регіональної співпраці. Однак, коли ці країни навігають складностями великої геополітичної гри, вони повинні забезпечити захист своєї суверенітету та довгострокових інтересів.

Як світ входить у нову епоху євразійської співпраці, результати цього саміту матимуть далекоглядні наслідки не тільки для регіону, але й для глобального балансу сил. Чи стане цей саміт точкою неповернення, або ж це лише черговий етап у довгій грі? Відповідь на це питання ще належить побачити.

Джерела: Reuters, Astana Times, Reuters, People’s Daily, China Daily, ECNS, China Global South, Special Eurasia.