Куди йдуть гранти або історія успіху Quadrivium

Грантожери, соросята, західні агенти, люди, які ніде, ніколи не працювали… – як тільки не називали останнім часом активістів, експертів, що працюють у сфері розбудови громадянського суспільства, його інститутів, захисту основних прав й свобод людини.Сьогодні поняття громадський активіст, діяч, експерт – набули скоріше негативної, аніж позитивної оцінки їхньої професійної діяльності.  Чи є дане ставлення стереотипним або ж відповідає реальності?

Трохи нудних формальностей

ЗУ «Про громадські об’єднання» визначає дві організаційно-правові форми об’єднання громадян України: громадська організація та громадська спілка. Більш цікавішою для продовження контексту нашого аналізу є безумовно перша форма. Громадська організація (далі – ГО) – об’єднання громадян для захисту своїх законних прав і свобод, економічних, соціальних, культурних та ін. інтересів. Громадські організації є юридичними особами, їхня діяльність не повинна приносити прибутку. На практиці, для успішного функціонування будь-якої суспільно-політичної системи потрібна взаємодія й фідбек між громадськістю, її об’єднаннями та органами державної влади. Говорячи про світовий досвід, такі об’єднання носять назву – недержавні або неурядові організації ( далі – НУО), англ. NGO –є легальними суб’єктами правовідносин створеними окремо від держави.

Умовно у світі можна виділити наступні моделі функціонування й фінансування ГО/НУО: корпоративна,  англосаксонська, скандинавська, середземноморська моделі.

Корпоративна модель (ФРН, Австрія, країни Бенілюксу): НУО цього типу мають свою історію, чітко налагоджену організаційну структуру, інтегровані у структури громадянського суспільства за професійною спрямованістю, тісно співпрацюють із органами державної влади. Фінансуються переважно державою чи органами соцзабезпечення за принципом субсидіарності.

Англосаксонська модель (США, Канада, Великобританія, Австралія): повністю побудована на громадських засадах, НУО незалежні й приватні, конкурують за державне фінансування між собою, мають великі благочинні й приватні внески (податкові преференції для благодійників), велику роль відіграє феномен волонтерства.

Скандинавська модель (Швеція, Норвегія, Фінляндія, Данія, країни Центральної й Східної Європи): НУО згуртовані більше навколо сфери діяльності, а не ідеології, організації на службі своїх членів, а не громадськості, ГО має пряме державне фінансування із захищеними статтями бюджету та непряма державна підтримка податкові пільги й повне звільнення від податків.

Середземноморська модель (Італія, Іспанія, Португалія, Греція): громадські об’єднання є слаборозвиненими, оскільки сильний соціальний зв’язок забезпечується через сім’ю, церкву, ГО фінансуються з державних дотацій та приватних надходжень, в пріоритеті суб’єкти з надання послуг.

Українські ГО довгий час відносили до корпоративної (континентальної ) моделі функціонування, однак події 2014 р. пов’язані із російською агресією на Сході України породили новий феномен – рух волонтерства. Формально – українські ГО і досі функціонують за корпоративною моделлю, однак із англосаксонськими елементами.

Історія маленького успіху, що починалася із великого бажання

Кількість зареєстрованих громадських організацій станом на 1.04.2018 р. склала  81 598.  З них у Чернівецькій області – 1535. Коли б я у 2014 р. викладач, вчений секретар Чернівецького університету задумувалася би про цифри і статистику, мабуть ніколи б не стала ініціатором заснування ГО Quadrivium.

Сидячи у 5-му корпусі ЧНУ Резиденції митрополитів Буковини й Далмації у чудовому кабінеті з виглядом на парк, налагодивши основний бюрократичний «завал», я кожного дня бачилась зі своїми колегами, однодумцями, що хотіли робити класні наукові, освітні міжнародні проекти. Було лише єдине але, яке виникає у всіх ідеалістів – «за який кошт». Відповідь прийшла сама собою. Враховуючи те, що більшість із моїх колег по ГО люди, які мали закордонний досвід навчання, стажування та знали іноземні мови, ми вирішили скористатися своїм бекграундом й створили незалежну неурядову платформу під назвою Quadrivium.

Найбільше перекручувань та питань щодо діяльності ГО було завжди пов’язано із назвою. Вона й справді була екзотичною, не мала нічого спільного із черговим інститутом якихось досліджень або ж центром чергового розвитку.

Назва Quadrivium – безумовно пов’язана із захопленням й науковим спрямуванням кістяка членів організації (історики-медієвісти). Загальна система точних наук (квадрівіум) у Середньовіччі включала 4 дисципліни: арифметику, геометрію, астрономію, музику. Невдала назва – скажете ви – чому  ж не трівіум (курс гуманітарних наук)? Було б логічніше. Однак, був один нюанс, що вплинув на вибір саме такої назви.

Трівіум могла освоїти практична більшість спудеїв, що штурмували тоді нечисленні університети Західної Європи, Квадрівіум – ж був для обраних, тих які дивилися у глибину й хотіли отримати «якісну» освіту.

Отож, Quadrivium – громадська наукова організація, основним завданням якої є проведення високоякісних наукових досліджень та розробка інноваційних практичних рекомендацій, що сприяють досягненню основних чотирьох цілей:

  • розвиток та підтримка інститутів громадянського суспільства і просування демократичних цінностей в Україні;
  • аналіз проблем і можливостей країн пострадянського простору;
  • менеджмент інтелектуального потенціалу українських вчених і створення конкурентоспроможних інноваційних ініціатив;
  • наукові дослідження глобальних, регіональних проблем світу та інформування громадськості про найбільш життєздатні ідеї для розвитку демократичного суспільства. Більше інформації про діяльність ГО “Quadrivium” шукайте на сайті.

Програми та проекти, реалізовані упродовж звітного періоду.

Проект «Цінності об’єднаної Європи і українського суспільства: проблеми співвідношення та механізм транзиту», за сприяння Представництва Фонду Ганса Зайделя в Україні, листопад 2016 – грудень 2019 року. Діяльність: проведення дослідження з використанням якісних і кількісних методів, організація публічної дискусії у м. Маріуполь, зимових шкіл для активної молоді  у м. Чернівці з метою популяризації цінностей об’єднаної Європи серед конформістсько налаштованого населення України та напрацювання механізмів їхнього транзиту. Проведення дослідження – метод експертних оцінок «Діалог цінностей/діалог поколінь».

Проект «Від натхнення до реалізації: процес європеїзації в Україні» за сприяння Міжнародного Вишеградського фонду, грудень 2015 – травень 2016 року. Діяльність: проведення дослідження з використанням якісних методів, організація публічних дискусій і семінарів з метою інформування громадськості про співвідношення процесів європеїзації та євроінтеграції, основні переваги імплементації Угоди про Асоціацію України з ЄС та надання політичних рекомендацій щодо інтенсифікації процесів європеїзації в Україні та їх впливу на демократизацію, децентралізацію, мобільність, права меншин, ціннісні орієнтири та ідентичності.

Проект «Буковина як контактна зона» за сприяння Державного секретаріату освіти, досліджень та інновацій SERI (Швейцарія), листопад 2015 – травень 2017 року. Діяльність: проведення дослідження з використанням кількісних методів, одним із завданням якого є виявлення перцепції та ступеню відкритості суспільства до ідеї Європи, мобільності, підтримки євро інтеграційних процесів по обидва боки україно-румунського прикордоння, написання аналітичної записки та політичних рекомендацій, наукових і науково-публіцистичних статей.

Проект «Scientia est potentia: освіта без кордонів», вересень 2014 – вересень 2017 року. Діяльність: проведення дослідження з використанням якісних методів, організація семінарів і тренінгів з метою інформування студентів, аспірантів, молодих науковців та викладачів про  особливості процесу академічної мобільності, наявні грантові програми, технічні моменти аплікаційного процесу, надання консультативних рекомендації. Проект виконується з використанням аксіологічного підходу, що дозволяє охопити як теорію, так і практику не лише процесу мобільності, а й адаптації після повернення в Україну та застосування набутого досвіду.

Проект «ENACTED» – “Європейський Союз та його сусіди. Мережа для активізації участі ЄС на східних кордонах”, реалізується за підтримки ЄС. Старт проекту: вересень 2017.

Проект “UrbanaFrontera”,  липень 2018. Діяльність: аналіз проблем і можливостей пов’язаних із феноменом прикордонного міста, процесами, що відбуваються в ньому, ідентифікацією його мешканців,  в рамках Центру дослідження прикордонного міста займатиметься команда молодих науковців з України, Франції, Німеччини, Австрії.Створення даного центру є одним із етапів реалізації міжнародного проекту «Urbana Frontera. Процеси ідентифікації населення у прикордонних містах: минуле, сучасне, майбутнє». Завдання проекту:  проведення міждисциплінарних досліджень прикордонного міста, його типів та ролі в процесах ідентифікації мешканців пограниччя, збереженні специфіки регіональних особливостей й формуванні нових видів ідентичностей; вивчення можливостей прикордонного міста  та участі його мешканців у посиленні безпеки кордонів, боротьби з тероризмом, нелегальною міграцією та контрабандою;прогноз розвитку феномену прикордонного міста у контексті соціокультурних й ідентифікаційних процесів його мешканців, формуванні органічної європейської ідентичності пограничного простору.  

Організація публічних лекцій, семінарів, тренінгів в Україні та за кордоном на тему євроінтеграційних процесів та особливостей процесів європеїзації в країнах сусідства, зокрема, в Україні, а також участь експертів Квадрівіуму у партнерських заходах, організованих у Румунії, Польщі, Швейцарії тощо. Детальніше – в розділі «Новини».

Публікація наукових досліджень, аналітичних записок, експертних коментарів у журналах та ЗМІ в Україні та за кордоном. Детальніше – в розділах «Статті» та «Думка експерта».

Ще трохи про грантожерство…

Для того, щоб запрацював бізнес або ж будь який соціально важливий проект потрібні (спрощена схема)): 1. Ідея; 2. Однодумці/команда реалізаторів 3. Кошти для реалізації.

За короткий період свого існування Qudrivium зреалізував 7 успішних проектів за 5 років. Деякі з них отримують фінансову підтримку до цих пір, є ті, які продовжують здійснюватися на власному ентузіазмі. Чи можна нас назвати грантожерами, людьми, що хочуть мати вигоду з реалізації проектів. Безумовно, але не менше й не більше ніж бізнесмен, який очікує прибутку чи волонтер, підопічним якого допоможуть. Наша вигода полягає у побудові стійкого діалогу між владою, громадськістю, громадянином, покращенню якості освіти, науки, напрацюванню такої системи, коли інститути працюють незалежно від політичної чи економічної ситуації в Україні.

Інна Кубай, голова ГО Quadrivium

 

,

Добавить комментарий

Войти с помощью: 

Ваш адрес email не будет опубликован.

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.