кремль знову манить Зеленського до москви: пастка чи примарний шанс на мир?

Серед бурхливих дипломатичних подій на полях Генеральної Асамблеї ООН, де світ шукає шляхи до припинення наймасштабнішої війни в Європі, Кремль вкотре висунув свою суперечливу пропозицію. Речник російського диктатора Дмитро Пєсков заявив про відсутність передумов для ”мирного треку” з Україною, але водночас запросив президента Володимира Зеленського до Москви, обіцяючи ”гарантії безпеки”. Ця заява, що пролунала на тлі активних переговорів Зеленського з Дональдом Трампом та обговорення критично важливих для України питань, викликає більше запитань, ніж дає відповідей, розкриваючи подвійну гру Кремля та складність пошуку справжнього миру.

Кремлівські маневри: запрошення без передумов

23 вересня 2026 року Дмитро Пєсков, прессекретар російського диктатора, зробив заяву, яка вкотре продемонструвала суперечливість позиції Кремля щодо мирних переговорів з Україною. З одного боку, він наголосив на відсутності ”жодних передумов для виходу на мирний трек”. З іншого боку, Пєсков повторив запрошення до Києва, заявивши, що Володимир Зеленський ”якщо хоче, може приїхати до Москви”, і йому будуть надані ”необхідні гарантії безпеки”. При цьому, у Кремлі вважають проведення саміту передчасним, наголошуючи на необхідності ”роботи на експертному рівні”. Ця умова виглядає особливо цинічною, враховуючи попереднє твердження про відсутність будь-яких передумов для такої роботи.

Подібні заяви Кремля не є новиною. Протягом усього періоду повномасштабного вторгнення Москва неодноразово декларувала свою ”відкритість до діалогу”, але завжди висувала умови, що є неприйнятними для України, або ж супроводжувала їх військовою ескалацією. Ця тактика, на думку багатьох аналітиків, спрямована не на досягнення справжнього миру, а на створення ілюзії миротворчих зусиль для міжнародної аудиторії, тоді як на полі бою триває агресія. Росія звинувачує Україну в ”мілітаризації” та ”терористичній активності”, а європейські країни – у пошуку коштів для закупівлі озброєння, ігноруючи власні постійні обстріли цивільної та критичної інфраструктури України.

Зустріч Зеленського і Трампа: ключові питання та неочікувані повороти

Заяви Пєскова пролунали одразу після важливої зустрічі президента України Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом, яка відбулася 22 вересня 2026 року на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Ця зустріч привернула значну увагу світової спільноти, адже на ній обговорювалися критично важливі питання для подальшої оборони та відновлення України.

Однією з головних тем стало ліцензійне виробництво зенітно-ракетних комплексів Patriot та ракет-перехоплювачів для них в Україні. Володимир Зеленський повідомив, що Дональд Трамп ”позитивно ставиться” до надання Україні ліцензій на виробництво цих систем. Запуск такого виробництва в Україні може зайняти від одного до півтора року, проте це є стратегічно важливим кроком для створення довгострокового ”щита безпеки”. Водночас, щодо термінового постачання додаткових ракет-перехоплювачів на найближчу зиму, конкретної відповіді від США поки не було, хоча ”ніхто не сказав «ні»”. Дефіцит таких ракет відчувається не лише в Україні, а й у самих Сполучених Штатах та інших країнах.

Іншою гострою темою обговорення були удари України по російських нафтопереробних заводах (НПЗ). Трамп вже традиційно заявив, що ці атаки ”завдали росіянам серйозного удару”, але водночас ”серйозно вплинули на ціну дизельного палива” у світі. За інформацією ЗМІ, Трамп знову просив Зеленського припинити удари по російських НПЗ, посилаючись на глобальний дефіцит дизельного пального та зростання цін. Проте, як зазначив Зеленський, Україна готова до ”енергетичного перемир’я” лише за умови взаємності: ”Якщо вони (Росія – ред.) не хочуть, щоб ми атакували їхні нафтопереробні потужності, нехай вони не чіпають нашу енергетику”. Ця позиція підкреслює прагнення України до справедливого підходу, а не до односторонніх поступок.

Ще одним неочікуваним моментом стало обговорення атак на РФ за допомогою супутникового зв’язку Starlink. Трамп порадив Зеленському домовитися про це з очільником SpaceX Ілоном Маском. Раніше Маск заявляв, що не проти використання Starlink для ударів по російських військових об’єктах, але за умови політичного рішення Білого дому. Це питання є надзвичайно чутливим, враховуючи подвійну роль Starlink як засобу зв’язку та потенційного інструменту для військових операцій.

”Закон Грема” та його вплив

Напередодні зустрічі з Зеленським, 18 вересня 2026 року, Дональд Трамп підписав ”Закон Ліндсі Грема про введення санкцій проти Росії та Ірану в 2026 році”. Цей потужний законодавчий акт, названий на честь покійного сенатора Ліндсі Грема, надає президенту США значні нові повноваження щодо введення мит та санкцій. Закон передбачає санкції проти високопосадовців РФ, олігархів, державних підприємств, найбільших російських банків, енергетичних компаній, ”тіньового флоту” РФ, а також іноземних осіб чи компаній, які підтримують російську оборонну промисловість. Крім того, він дозволяє вводити мита до 500% на товари з Росії та до 100% на товари з країн, які є найбільшими імпортерами російської нафти або газу, зокрема Індії та Китаю.

Трамп заявив, що готовий застосувати цей закон ”якщо буде потрібно”. Українська сторона, зокрема Володимир Зеленський, висловила вдячність за підписання цього документа та закликала до якнайшвидшої реалізації його положень. ”Мир настає завдяки силі. Спокій приходить завдяки безпеці. А найкращою гарантією безпеки є рішучість”, — підкреслив президент України. Цей закон може стати потужним інструментом тиску на Росію, змушуючи її переглянути свою агресивну політику через економічні наслідки.

Енергетичне перемир’я: пастка чи вимушений крок?

Питання ”енергетичного перемир’я” залишається одним із найскладніших та найдискусійніших. Директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко неодноразово попереджав, що таке перемир’я може бути корисним для України перед зимою лише за умови його взаємності, належного контролю та передбаченої відповідальності за порушення. Експерт наголошував, що без жорстких гарантій США, чітких критеріїв щодо цілей та моніторингу виконання, домовленість не матиме сенсу.

Омельченко вважає, що Росія може використати паузу для відновлення своїх об’єктів, тоді як Україна – для посилення ППО та захисту інфраструктури. Він також зауважував, що ”енергетичне перемир’я” може бути пасткою, яка зроблена для українського уряду та президента перед перемовинами, щоб потім запропонувати ”мир” в обмін на поступки, коли українська енергетична інфраструктура буде максимально зруйнована.

Заяви Трампа про те, що Україна нібито погодилася не бити по об’єктах російської енергетики, викликали занепокоєння. Однак Зеленський чітко дав зрозуміти, що Україна готова до такого перемир’я лише на взаємних умовах, тобто якщо Росія також припинить атаки на українську енергетичну інфраструктуру. Це підкреслює, що Україна не готова йти на односторонні поступки, які можуть поставити її в ще більш вразливе становище напередодні опалювального сезону.

Дипломатичний глухий кут та перспективи

Заяви Кремля про відсутність передумов для мирних переговорів, попри запрошення Зеленського до Москви, свідчать про глибокий дипломатичний глухий кут. Росія продовжує декларувати ”відкритість до діалогу”, але водночас не демонструє реальної готовності до компромісів або припинення агресії. Натомість, вона звинувачує Україну та її союзників у ”мілітаризації” та ”нагнітанні русофобських настроїв”.

Українська сторона, зі свого боку, неодноразово заявляла про готовність до переговорів, але на своїх умовах, що передбачають відновлення територіальної цілісності та суверенітету. Керівник Офісу президента Кирило Буданов раніше висловлював сподівання на ”оживлення” переговорного процесу у вересні 2026 року, але з обов’язковою участю Сполучених Штатів. Він також наголошував, що діалог можливий лише за обов’язкової участі Сполучених Штатів.

Наразі українські пропозиції щодо переговорів про завершення війни були направлені, і світ очікує на зворотний зв’язок з Москви. Зустрічі на полях Генасамблеї ООН, зокрема між держсекретарем США Марко Рубіо та главою МЗС РФ Сергієм Лавровим, можуть стати майданчиком для обміну думками та, можливо, для якоїсь реакції з боку Росії. Однак, як зазначають експерти, для Дональда Трампа було б вигідно оголосити про досягнення чогось значущого, але це не гарантує реального припинення вогню чи енергетичного перемир’я.

Висновок

Сучасний дипломатичний ландшафт навколо російсько-української війни залишається вкрай складним та багатогранним. Запрошення Кремля до Москви, що супроводжується відмовою визнавати передумови для мирного діалогу, є яскравим прикладом подвійної дипломатії, спрямованої на маніпуляцію міжнародною думкою. Водночас, активні переговори України з ключовими партнерами, такими як США, щодо ліцензійного виробництва Patriot, обговорення ударів по НПЗ та застосування ”Закону Грема”, свідчать про рішучість Києва зміцнювати свою обороноздатність та шукати шляхи до справедливого миру.

Україна стоїть на позиції, що будь-яке ”перемир’я” чи переговори мають бути взаємними та забезпечувати її безпеку. Історія показує, що поступки агресору без чітких гарантій лише заохочують його до подальших дій. Тому, попри всі дипломатичні маневри, Україна продовжує боротьбу за свою свободу та територіальну цілісність, розуміючи, що справжній мир може бути досягнутий лише через силу та рішучість.

Джерела

1. Пєсков заявив про відсутність передумов для мирних переговорів з Україною – Главком.
2. У Кремлі заявили, що не бачать передумов для відновлення мирних переговорів з Україною – Слово і Діло.
3. Зеленський планує зустрітися з Трампом у Нью-Йорку: що обговорюватимуть на полях Генасамблеї ООН – 24 Канал.
4. Трамп підписав закон Грема з санкціями проти Росії та Ірану. Що це означає – Politerno.
5. Трамп дозволить Україні виробляти ракети до Patriot — Зеленський – AIN.
6. Буданов припустив відновлення переговорів між Україною та рф у вересні – Слово і Діло.
7. ”Україна бачить вікно можливостей”: Буданов сказав, коли можуть відновитися переговори з Росією – Obozrevatel.
8. Трамп заявив, що обговорить із Зеленським удари по російських НПЗ – Українська правда.
9. ”Поки що немає”: Пєсков заявив про відсутність передумов для ”мирного треку” – Апостроф.