Комітет не підтримав відставку Малюка: що це означає для СБУ і війни

Коли відставка резонансного силовика зависає між Банковою та парламентом.

Заява Василя Малюка про відставку з посади голови СБУ запустила ланцюг рішень, який мав би виглядати технічно: президент подає подання, профільний комітет рекомендує, Верховна Рада голосує. Натомість оборонний комітет парламенту не зміг підтримати звільнення, оголивши тріщину між політичним бажанням оновити силовий блок і реальним запитом частини депутатів зберегти в найбільш гарячий період війни людину, яку вважають архітектором найбільш результативних спецоперацій СБУ^{1 4} . Тепер питання перейшло в сесійну залу — але вже не як формальність, а як тест на баланс впливу Банкової, силового ядра та парламенту^{1 5} .

Як голосував комітет: арифметика, що змінила політичний сигнал

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглянув подання президента Володимира Зеленського про звільнення Василя Малюка 11 січня^{1 2} . За даними нардепа Ярослава Железняка, голоси розподілилися так: 7 членів комітету висловилися «за» відставку, 6 — «проти», ще 2 утрималися^{1 3} . Формально прихильників звільнення більше, але рішення ухвалюється більшістю від складу комітету, тож у підсумку «7 проти 8» означали відсутність підтримки подання^{3 4} .

Нардепи Соломія Бобровська, Ірина Фріз та інші члени комітету підтвердили цей результат у своїх коментарях і соцмережах, наголосивши, що йдеться не про блокування процесу, а про політичну оцінку аргументів за відставку^{4 6} . У рішенні комітету є важлива деталь: депутати одночасно не підтримали звільнення Малюка, але не заперечили проти винесення питання в пленарну залу, де остаточне слово матимуть 226 голосів^{4 6} .

Чому Малюк пішов: заява, «Павутина» і ставка на асиметричні операції

5 січня Василь Малюк публічно оголосив, що йде з посади голови СБУ, але залишається в системі служби, щоб зосередитися на асиметричних спецопераціях проти Росії^{8 10} . У своєму зверненні він написав: «Йду з посади голови Служби безпеки. Залишаюсь в системі СБУ реалізовувати асиметричні спецоперації світового рівня, які й надалі будуть завдавати ворогу максимальної шкоди», а президент Зеленський у відповідь доручив «зробити напрямок наших асиметричних операцій найсильнішим у світі»^{8 10} .

У закритому режимі, за інформацією ЗМІ, Малюк на комітеті послався на те, що нині на фінальній стадії перебувають кілька спецоперацій масштабу «Павутини» — комплексної операції СБУ з виявлення та нейтралізації російських агентурних мереж, яку в службі вважають одним із ключових кейсів останніх років^{1 5} . Він дав зрозуміти: різка зміна керівництва посеред таких операцій була б помилкою, однак, якщо президент наполягає, — питання має вирішити Верховна Рада як орган політичної легітимації^{1 3} .

Політичне тло: чому тема відставки Малюка виникла саме зараз

Про можливу відставку голови СБУ медіа заговорили ще на початку січня. Джерела в силових структурах, на які посилалася ТСН, стверджували: спроби «зняти Малюка справді є», але остаточного рішення не було, йдуть політичні консультації¹¹ . Один із співрозмовників наголошував, що звільнення очільника СБУ, який, на його думку, перетворив службу на «дієву спецслужбу» з реальними результатами, викличе багато запитань як у суспільства, так і в партнерів¹¹ .

Паралельно йшлося про ширші перестановки в секторі безпеки й оборони, де в один ланцюг ставили потенційні кадрові рішення щодо ГУР, Міноборони, ОП і СБУ^{5 8} . У цьому контексті відставка Малюка вже не виглядала одиничною кадровою історією, а частиною можливої реконфігурації впливів у силовому блоці — з перерозподілом відповідальності за фронт, тил і спецоперації.

Хто «за» і хто «проти» в парламенті: аргументи сторін

За даними «Бабеля» й інших видань, частина депутатів бачить у відставці Малюка «дефіцит аргументів» — формулювання, яке процитувала одна з членкинь комітету після засідання⁹ . Вона наголосила: посилання лише на заяву, яку «де-факто вичавлювали», без публічного викладення претензій до роботи СБУ під його керівництвом, виглядає не переконливо для тих, хто голосує під час війни⁹ .

Прихильники звільнення, навпаки, говорять про потребу «оновлення» на чутливих напрямках, де стикаються питання внутрішньої безпеки, політики та корупційних ризиків^{2 5} . Частина критики адресована не стільки Малюку особисто, скільки системі, в якій СБУ одночасно відповідальна за контррозвідку, боротьбу з економічними злочинами й участь у конфіскаціях, що породжує конфлікти з бізнесом і підозри в надмірному впливі на внутрішню політику^{6 13} .

Що буде далі: роль Верховної Ради й 226 голосів

Попри відмову комітету підтримати подання, його рішення не блокує процедуру. Як наголошують РБК-Україна, LB.ua й інші ЗМІ, президентське подання все одно може бути винесене в сесійну залу парламенту, де для відставки потрібні 226 голосів^{2 3 6} . Голова комітету, за словами нардепів, уже неодноразово нагадував, що висновок комітету має рекомендаційний характер і не підміняє волю більшості депутатів.

Це означає, що найближчого пленарного тижня депутати опиняться перед вибором: або формально підтвердити вже політично озвучений вихід Малюка з посади, або фактично переважити рішення Банкової, залишивши нинішнього керівника СБУ на посаді^{3 9} . У будь-якому випадку голосування стане індикатором не лише ставлення до конкретної особи, а й конфігурації впливів у парламенті, особливо в середині фракції «Слуга народу», де є різні групи впливу щодо силового блоку.

Чому фігура Малюка стала вузловою в безпековій архітектурі

З моменту призначення в 2022 році Василь Малюк став одним із найпомітніших керівників СБУ за час незалежності. BBC та DW нагадують про низку спецоперацій, які публічно асоціювали з його командою: удари по російській логістиці, виявлення агентурних мереж, резонансні затримання колаборантів і фігурантів державної зради^{12 13} . Окремо відзначалися операції морського компоненту, удари по Кримському мосту та глибокі диверсії в російському тилу — їхні деталі офіційно не розкривали, але політичні меседжі часто підкреслювали роль СБУ^{10 12} .

У цьому сенсі відставка такої фігури — навіть із переходом на іншу позицію всередині служби — неминуче сприймається як сигнал, що баланс сил у безпековій архітектурі змінюється^{8 10} . Для союзників, які регулярно чують прізвище Малюка на брифінгах партнерських спецслужб, важливо розуміти, чи збережеться інституційна наступність: чи не перетвориться кадрова рокіровка на паузу в координації спецоперацій проти Росії.

Хто може очолити СБУ замість Малюка

«Детектор медіа» та «Українська правда» з посиланням на власні джерела писали, що під час зустрічі із Зеленським обговорювалися можливі кандидатури на посаду нового керівника СБУ, серед яких називають генерал-майора Євгена Хмару, нинішнього очільника Центру спеціальних операцій «А» (колишній підрозділ «Альфа»)^{8 10} . Низка медіа зазначає, що саме Хмара був призначений тимчасовим виконувачем обов’язків голови СБУ після заяви Малюка⁹ .

Якщо цей сценарій реалізується, Службу очолить бойовий офіцер із сильним спецопераційним бекграундом, що може заспокоїти частину критиків, які бояться «політизації» посади^{8 10} . Водночас це посилить вплив силового крила всередині самої СБУ, де підрозділи спецоперацій й так стали одним із головних інструментів війни проти Росії — від нейтралізації диверсійних груп до «не офіційних» дій за кордоном.

Як рішення комітету читають у Києві, Москві й серед партнерів

В Україні відмова комітету підтримати відставку стала приводом для дискусій про те, наскільки парламент готовий грати самостійну роль у формуванні силового блоку, а не лише затверджувати подання Банкової^{1 9} . Для частини експертів це ознака того, що принаймні на рівні комітету є запит на аргументованість кадрових рішень у сфері безпеки — особливо тоді, коли йдеться про людей, чиї дії безпосередньо впливають на хід війни.

У Москві, як зауважують українські медіа, будь-які чутки про відставку Малюка сприймають із очевидною надією на ослаблення українських спецслужб^{11 13} . Сам факт, що комітет не підтримав відставку, частина коментаторів уже інтерпретує як сигнал: в українському політичному класі є розуміння, що радикальні кадрові експерименти в розпал війни можуть стати не реформою, а подарунком ворогу.

Що означає пауза з відставкою для самої СБУ

З практичного погляду Служба безпеки продовжує працювати за чинною структурою: операції не зупиняються, «асиметричні дії» тривають, а внутрішня вертикаль керівництва залишається стабільною, принаймні на час розгляду питання в Раді^{8 10} . Водночас невизначеність щодо майбутнього голови неминуче впливає на атмосферу всередині відомства та на сприйняття його позиції іншими силовими структурами.

У середньостроковій перспективі ключовим буде не лише прізвище керівника, а й те, чи збережеться нинішній фокус СБУ на поєднанні контррозвідки, роботи по колаборантах і спецоперацій проти Росії з поступовим виведенням «економіки й бізнесу» з поля її повноважень, як того вимагають партнери^{6 12} . Від цього залежить не тільки ефективність боротьби з агресором, а й довіра суспільства та інвесторів до українських інституцій у післявоєнний період.

Джерела

1. ТСН: «Профільний комітет Ради не підтримує відставку Малюка з посади голови СБУ» — деталі голосування в комітеті, позиція Василя Малюка щодо операцій «Павутина».
2. РБК-Україна: «Оборонний комітет Ради не підтримав звільнення Малюка» — підтвердження результатів голосування та пояснення процедурних наслідків.
3. LB.ua: «Оборонний комітет ВР не підтримав подання про звільнення Малюка» — розклад голосів і заувага, що це не блокує розгляд у сесійній залі.
4. Главком: «Комітет Ради не підтримав відставку Малюка» — інформація про невдалу спробу схвалити подання й подальший розгляд питання у Верховній Раді.
5. Espreso / «Букви»: матеріали про те, що подання попри рішення комітету буде винесене на голосування, та очікування пленарного розгляду.
6. Sud.ua: «Комітет Ради не підтримав відставку Василя Малюка з посади керівника СБУ» — позиції депутатів Соломії Бобровської, Ярослава Железняка та Ірини Фріз.
7. NV, BBC Ukrainian: біографічні довідки й аналіз діяльності Василя Малюка на посаді голови СБУ, оцінки його ролі під час повномасштабної війни.
8. «Детектор медіа»: «Василь Малюк іде з посади очільника СБУ» — заяви президента й самого Малюка щодо переходу на напрямок асиметричних операцій.
9. «Бабель»: «Комітет Верховної Ради не підтримав відставку голови СБУ» — інтерпретації голосування, цитата про «дефіцит аргументів» за відставку.
10. DW: «Василь Малюк йде у відставку: як замінили керівника СБУ» — контекст кадрових змін і роль Малюка в сучасній історії СБУ.
11. ТСН (анонімні джерела): матеріал про можливі наслідки відставки Малюка для обороноздатності та оцінку його ефективності на посаді.
12. BBC, міжнародні огляди: аналіз трансформації СБУ під час війни, спецоперацій проти Росії та очікувань партнерів щодо реформи служби.
13. УкрЗМІ про реформу СБУ: публікації щодо необхідності обмежити економічні функції служби й зосередитися на контррозвідці та протидії агресору.