Комбінована атака Росії 5 травня 2026: 11 ракет «Іскандер-М» і 164 дрони, четверо загиблих на Полтавщині

У ніч на 5 травня 2026 року українське небо вкотре стало полем напруженої протидії, коли російські війська завдали комбінованого удару одинадцятьма балістичними ракетами «Іскандер-М» та 164 безпілотниками різних типів.

Атака почалася ввечері 4 травня і тривала до ранку наступного дня. Під ударом опинилися Полтавська, Київська, Чернігівська та Черкаська області, а також Запоріжжя й Дніпро. Найбільше постраждала Полтавщина, де зафіксували прямі влучання та падіння уламків. За попередніми даними, загинули четверо людей, а 31 особа дістала поранення. Пошкоджень зазнала й цивільна інфраструктура, зокрема об’єкти «Укрзалізниці» в кількох областях.

Хронологія запуску та маршрути

Російські війська випустили балістичні ракети «Іскандер-М» з території Ростовської, Воронезької та Брянської областей. Водночас із різних напрямків — Брянськ, Курськ, Шаталово, Орел, Приморсько-Ахтарськ, Міллерово та тимчасово окупованого Криму — стартували 164 ударні безпілотники. Серед них були класичні «Шахеди», реактивні модифікації, «Гербера», «Італмас» і дрони-імітатори «Пародія», призначені для перевантаження систем протиповітряної оборони.

За даними моніторингових груп, перші дрони з’явилися в українському повітряному просторі близько 18:00 4 травня. Ракетні пуски відбулися ближче до опівночі. Така послідовність дозволяла ворогу спочатку виснажити українські засоби радіоелектронної боротьби, а потім завдати точнішого удару балістичними ракетами.

Робота українських Сил оборони

Протидію атаці здійснювали авіація, зенітні ракетні підрозділи, сили радіоелектронної боротьби, підрозділи безпілотних систем та мобільні вогневі групи. Станом на 09:00 5 травня протиповітряна оборона збила або придушила одну балістичну ракету та 149 дронів. Вісім ракет і чотирнадцять ударних БпЛА досягли 14 локацій, а уламки збитих апаратів впали ще на десяти майданчиках. Дві ракети не досягли запланованих цілей — інформацію про їхній остаточний статус уточнюють.

Особливо ефективно спрацювали мобільні групи на сході та півдні країни. Вони перехопили кілька груп «Шахедів», які прямували до промислових об’єктів. У центральних областях ключову роль відіграли засоби радіоелектронної боротьби, які змусили частину дронів-імітаторів відхилитися від курсу.

Наслідки для Полтавщини

Найважча ситуація склалася на Полтавщині. У Полтавському районі зафіксували прямі влучання ракет і дронів у житлові квартали та прилеглі території. Четверо людей загинули, серед них двоє цивільних, які перебували поблизу епіцентру. Поранення різного ступеня тяжкості дістали 31 особа, восьмеро з них госпіталізували у важкому стані.

Місцеві рятувальники та волонтери працювали на місці до ранку. Розгорнули пункти психологічної допомоги, адже багато жителів пережили сильний стрес через вибухи та падіння уламків. Енергетики оперативно відновлювали електропостачання, частково порушене через пошкодження трансформаторної підстанції.

Удари по інших регіонах

У Київській області дрони пошкодили складські приміщення логістичної компанії. На Чернігівщині та Черкащині уламки впали на відкритих територіях, обійшлося без жертв. У Запоріжжі та Дніпрі зафіксували поодинокі влучання по промислових зонах, однак серйозних руйнувань вдалося уникнути завдяки своєчасному оповіщенню.

У Дніпрі уламки впали неподалік житлового масиву й пошкодили кілька автомобілів. Місцеві жителі розповідають, що сирени пролунали за кілька хвилин до перших вибухів, тож більшість людей встигла спуститися в укриття.

Пошкодження залізничної інфраструктури

Російські дрони завдали ударів по об’єктах «Укрзалізниці». На Харківщині безпілотник знищив вантажний вагон, обійшлося без постраждалих. На Полтавщині БпЛА влучив неподалік колій біля тепловоза — пошкоджено вагон і виникла пожежа, яку швидко локалізували. На Дніпропетровщині пошкоджено електровоз, рух на цій ділянці тимчасово обмежено.

Попри пошкодження, залізничники швидко перевели рух на об’їзні маршрути. Пасажирські потяги, які прямували через Полтавщину, затримали на 40–90 хвилин, однак усі рейси виконали.

Типи озброєння та тактика ворога

Серед застосованих засобів — модернізовані «Шахеди» з реактивними двигунами, здатні розвивати вищу швидкість, а також дрони «Гербера» та «Італмас», які використовують для розвідки та коригування. Дрони-імітатори «Пародія» створюють на радарах хибні цілі, ускладнюючи роботу ППО.

Аналітики зазначають, що Росія дедалі частіше поєднує балістичні ракети з масованими дроновими атаками. Така тактика спрямована на виснаження українських систем протиповітряної оборони та створення перевантаження в районах відповідальності.

Міжнародна реакція

У Брюсселі та Вашингтоні засудили черговий масований обстріл цивільних об’єктів. Представники ЄС заявили про готовність пришвидшити постачання додаткових систем ППО. У Державному департаменті США наголосили, що такі атаки лише посилюють рішучість міжнародної спільноти підтримувати Україну.

Організація Об’єднаних Націй закликала до негайного припинення ударів по цивільній інфраструктурі. Кілька європейських країн уже анонсували нові пакети допомоги, зокрема зенітні ракети та засоби радіоелектронної боротьби.

Рекомендації для населення

Українців закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та дотримуватися правил безпеки. У разі падіння уламків рекомендується залишатися в укриттях до офіційного скасування тривоги. Місцеві адміністрації продовжують моніторити ситуацію та надавати оперативну інформацію через офіційні канали.