Катерина Черногоренко звільняється з МОУ: що сталося в серці оборонної діджиталізації
23.07.2025Зламані шаблони, розриви звичних маршрутів і нові виклики — ось чим живе Київ цього липневого дня. Читайте репортаж від newssky.com.ua: одна з найвідоміших реформаторок української державності, заступниця міністра оборони з цифровізації Катерина Черногоренко, залишає свій пост у розпал цифрової революції сектору безпеки. Чи означає це втрату темпу діджиталізації, перебудову команди чи шанс на ще радикальніші трансформації — розбираємося з фактами, емоціями і цифрами.
Новина, яка збурила сектор: чому Катерина Черногоренко пішла
23 липня 2025 року соцмережі і ділові ЗМІ вибухнули повідомленнями: Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони з цифрового розвитку, оголосила про звільнення. Публічною сторінкою українських мегареформ вона стала у 2023 році, ставши «мозком» діджиталізації Міноборони в умовах повномасштабної війни. Однак про причини відходу Черногоренко не сказала жодного слова у жодному інтерв’ю чи заяві, зберігши інтригу та правдиву інтригу: чи тиском, чи небажанням розчинятися в бюрократії[1][2][5][10][12].
Нова сторінка міністерства: влада, менеджмент і наслідки
Зміна на посаді відбулася одразу після призначення колишнього прем’єр-міністра Дениса Шмигаля очільником об’єднаного оборонного міністерства, що поглинуло відтепер не лише оборону, а й усю стратегічну промисловість держави. Перші дні Шмигаль провів низку кадрових нарад з заступниками, і дуже швидко стало очевидно: готуються структурні реформи, яких армія не знала з моменту набуття незалежності. Ідеться, зокрема, про можливе злиття цифрового та інноваційного напрямків, раніше розділених під куратором Черногоренко та її колеги Валерія Чуркіна[3][5].
За джерелами ринку, кадрові об’єднання й оптимізація — відповідь на новий формат війни, але й ризик зламати швидкість ухвалення рішень. Проте команда Черногоренко та IT-фахівці поки не розпущені: ключові проекти продовжують працювати автономно, а співробітники лишаються на місцях до фінального затвердження нових структур[3].
Що зробила Черногоренко: хроніка проривів цифрової оборони
- Створення та запуск застосунків «Резерв+» й «Армія+». Понад 4.5 млн користувачів отримали електронні військові документи, змогли оновити дані щодо військового обліку, подати електронне прохання про відстрочку від мобілізації, знайти вакансії в Силах оборони чи подати рапорт на переведення[6][10][13][15].
- Інтеграція бойової системи DELTA — платформи оперативного управління бойовими діями з 11 інтегрованими модулями на базі штучного інтелекту Avengers, що дала перевагу війську в польових умовах[10].
- DOT-Chain — створення маркетплейса для логістики, доставки харчування, обліку зброї, що спростило паперову звітність та суттєво зменшило ризики зловживань.
- Космічна програма й Центр реагування на кіберінциденти. Вперше у воєнній історії України будівництво цифрової інфраструктури базувалося на вітчизняному та європейському супутниковому зондуванні[6].
- Об’єднання ресурсів донорів: Коаліція дронів й IT-коаліція залучили в Україну понад 3 млрд євро допомоги тільки за останній рік[3][7].
- Впровадження депаперизації війська — наказами №440 та 687 остаточно мінімізовано кількість паперових журналів, а облік особового складу забезпечено в електронній системі[6].
Люди за проектом: безкомпромісна команда та культура нон-стопу
У репортажах із міністерських коридорів працівники згадують: ритм роботи під керівництвом Черногоренко складав не менше 16 годин на добу, стале реагування на фідбек користувачів, відсутність «межі залучення» між департаментами та прозорі канали зворотного зв’язку.
- До 800 тисяч військових авторизувались в «Армія+»;
- Більше 25,000 юридично значущих електронних рапортів подано через систему;
- Понад 3,000 переміщень місця служби автоматизовано онлайн;
- Платформа «Резерв+» забезпечила понад 110,000 відгуків на вакансії в армії та генерацію персоналізованих рекрутингових потоків[8][10].
Новий стиль лідерства базувався на культивуванні гнучкості й скрупульозній відповідальності. З одного боку — швидкість, з іншого — регулярно оновлювані стандарти менеджменту, відкритість до критики й правці на ходу навіть під час бойових дій.
Реакція ринку: як оцінюють роботу Черногоренко експерти та військові
IT-фахівці і бізнес вітали лідерку за темпи реформ і побудову прозорого середовища для партнерських проєктів з ЄС, НАТО, Канадою, Британією. Головне досягнення — подолання до 80% ризиків корупції в адміністративних процесах мобілізації й забезпечення війська[7].
Втім, певна частина військового активу та «старої гвардії» МОУ зустрічали впровадження діджитал-реформ консервативно: нарікали на складність переходу до електронного документообігу, побоювалися збоїв нових платформ у зоні бойових дій. Неодноразово ставалися інциденти із кіберзагрозами та атакою на сервери оборонних мереж, але команди Черногоренко вчасно локалізували і їх[6][7].
Експерти відзначають, що майбутнє платформи DELTA та «Резерв+» сьогодні є під знаком питання — за відсутності чіткого стратегічного бачення ризикованим виглядає збереження темпу інновацій[3].
Нова лінія оборони: хто може замінити Катерину Черногоренко
Вже зараз у кількох провідних медіа ходять чутки про кандидатуру Оксани Ферчук, досвідченої керівниці низки цифрових державних проектів, як найймовірнішої наступниці на посту заступниці з цифровізації МОУ[2][9]. Однак остаточне рішення не оприлюднене, і джерела в уряді стверджують, що до конкурсів залучено ще мінімум трьох фахівців з великим досвідом у кібербезпеці й міжнародних ІТ-реформах.
Операційні команди Резерв+ і DELTA наразі зберігають повну працездатність, та велика інтрига — як саме новий керівник відреагує на зростаючий тиск і загрози на тлі продовження агресії РФ.
Деолігархізація армії: цифровізація як safeguard реформ
За Черногоренко МОУ перетворилось на перший майданчик для боротьби з корупцією через технології: впровадження автоматизованого рекрутингу, прозорої логістики зброї, «єкосистеми» електронних рапортів та централізованого моніторингу дозволяє вилучати людину з кола прийняття базових рішень[6].
Міжнародні експерти, серед яких представники Transparency International та центрів з кібербезпеки НАТО, відзначали у 2024–2025 роках: Україна стала зразком ІТ-модернізації армії для половини країні Європи. Однак, саме від кваліфікованого менеджменту цифрових платформ залежить незворотність цих реформ і, зрештою, захист країни у гібридній війні.
Підсумки за два роки: цифри, факти, глобальні плани
- За два роки цифрових реформ українське військо отримало понад 20 унікальних онлайн-сервісів для бійців і резервістів;
- Учасниками електронної системи мобілізації стали понад 4,5 млн громадян, із них більш як 1,5 млн оновили дані без фізичної присутності в ТЦК;
- АРМ-центри (навчальні хаби для операторів фронтової техніки та дронів) вперше інституціалізовані через Дія та МОУ у партнерстві з країнами НАТО;
- Україна стала найдинамічнішим майданчиком для впровадження воєнного ШІ в Європі.
Що далі: нові виклики та ризики для діджитал-фронту
Попри всі досягнення, країна залишається у стані оточення як зовні — тиск з боку Росії у сфері кібербезпеки лише зростає — так і всередині: ризики повернення старих практик, відкату реформ й повернення “ручного” управління. Керівників нового покоління, створених проєктом Черногоренко, нині випробовують на майданчику великої політичної гри.
Залучення міжнародних донорів, захист критичної інфраструктури, прискорення реформи оборонних інновацій — ось три пріоритети, які визначать якість керівництва після Черногоренко.
Погляд у майбутнє: цитати і натхнення
Сама Черногоренко підсумовує свою історію для України так: «Головне — це не “цифровізувати хаос”, а створювати сервіс, який дає свободу вибору кожному, незалежно від статусу чи обставин. Я пишаюся, що працювала зі справжньою командою майбутнього»[1][6][7][10].
Експерти додають: успішність цифрової реформи залежить від прозорого продовження проєктів та утримання темпу змін. Кожне гальмування — це вікно можливостей для противника. У фокусі — майбутнє ЗСУ не лише як військової сили, а як взірця для всієї країни.
Джерела:
