Касаційний суд відхилив позов Порошенка проти санкцій Зеленського

Рішення суду закриває черговий етап тривалої юридичної боротьби навколо обмежень, запроваджених проти п’ятого президента України.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду 7 жовтня 2026 року остаточно відмовив Петру Порошенку в задоволенні позову про скасування санкцій, які президент Володимир Зеленський ввів проти нього у лютому 2025 року. Головуюча суддя Олеся Радишевська зачитала резолютивну частину рішення, яким суд підтвердив законність указу глави держави. Процес тривав півтора року й завершився з двома окремими думками суддів, що свідчить про складність правових аргументів сторін.

Хронологія запровадження санкцій та їх правове підґрунтя

13 лютого 2025 року Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення про застосування персональних санкцій до кількох осіб, серед яких опинилися бізнесмен Ігор Коломойський, Костянтин Жеваго, Геннадій Боголюбов, Петро Порошенко та Віктор Медведчук. Президент Зеленський того ж дня затвердив указ. Обмеження торкнулися активів, бізнес-інтересів та можливості участі в політичному житті країни. Для Порошенка санкції стали обмеженням на володіння частками в низці підприємств, зокрема медіа-активів та промислових об’єктів.

Адміністративний позов Порошенко подав уже за кілька тижнів після оприлюднення указу. Позивач стверджував, що рішення РНБО не містить достатніх доказів загрози національній безпеці з його боку. Проте суди першої та апеляційної інстанцій послідовно відхиляли вимоги, а касаційна інстанція поставила крапку в цій справі.

Аргументи сторін під час слухань

Представники Порошенка наполягали на відсутності конкретних фактів, які б підтверджували причетність екс-президента до дій, що загрожують державі. Вони посилалися на відсутність кримінальних проваджень щодо нього та на політичний характер санкцій. Натомість представники президента та РНБО надали матеріали, які, на думку суду, свідчать про можливу координацію з особами, що перебувають під міжнародними санкціями, та про фінансові операції, які могли суперечити інтересам України в умовах війни.

Суд зауважив, що санкції є превентивним інструментом, а не покаранням. Це дозволило органам влади діяти на випередження без необхідності чекати вироку суду в кримінальній справі. Така позиція відповідає практиці багатьох європейських країн, які застосовують аналогічні обмеження проти політиків та бізнесменів у кризові періоди.

Міжнародний контекст та реакція партнерів

Рішення українського суду збігається з посиленням координації санкційної політики між Україною, ЄС та США. У липні 2026 року Європейська комісія оприлюднила оновлений перелік осіб, щодо яких зберігаються обмеження через підозри у фінансуванні дестабілізаційних процесів. Ім’я Порошенка залишилося в документах, хоч і без прямих посилань на українські санкції. Аналітики з брюссельського центру European Policy Centre зазначають, що українські суди дедалі частіше стають майданчиком для перевірки обґрунтованості національних обмежень, і це підвищує довіру партнерів до української правової системи.

У Вашингтоні представники Державного департаменту США у коментарі для преси 8 жовтня 2026 року зазначили, що рішення Верховного Суду України демонструє незалежність судової гілки влади навіть у справах, які стосуються високопосадовців. Це важливий сигнал для продовження фінансової підтримки України.

Економічні наслідки для активів Порошенка

Після набрання рішенням чинності активи, що перебували під санкціями, залишаються заблокованими. Йдеться про частки в компаніях, які займаються видобутком корисних копалин, логістикою та медіа. За оцінками аналітиків інвестиційної компанії Dragon Capital, загальна вартість заморожених активів перевищує 1,2 мільярда доларів. Частина цих коштів могла б бути спрямована на підтримку обороноздатності країни, якби їх було передано в управління державі.

Юристи Порошенка вже заявили про намір звернутися до Європейського суду з прав людини. Проте практика показує, що такі позови розглядаються роками, а тимчасові заходи захисту рідко призводять до негайного скасування національних санкцій.

Політичні наслідки для «Європейської солідарності»

Партія «Європейська солідарність» опинилася в складній ситуації. Лідер фракції у Верховній Раді Артур Герасимов 9 жовтня 2026 року заявив, що рішення суду є «політично вмотивованим» і закликав міжнародні організації провести незалежний моніторинг. Водночас рейтинги партії за даними соціологічної групи «Рейтинг» впали на 3,4 відсоткових пункти порівняно з серпнем 2026 року.

Політологи вважають, що санкції обмежують не лише фінансові можливості Порошенка, а й його здатність фінансувати медіа-проекти, які традиційно підтримували партію. Це може вплинути на результати майбутніх парламентських виборів, дата яких ще не визначена.

Правові прецеденти та перспективи оскарження

Рішення Касаційного адміністративного суду стало важливим прецедентом для інших справ щодо санкцій. Воно підтверджує, що українські суди готові розглядати такі позови по суті, а не лише формально. Водночас судді зауважили, що механізм оскарження санкцій потребує вдосконалення, зокрема щодо строків розгляду та доступу до матеріалів РНБО.

Дві окремі думки суддів, які долучили до рішення, стосуються питань пропорційності обмежень та необхідності регулярного перегляду санкцій. Ці зауваження можуть стати підставою для майбутніх законодавчих змін.

Реакція громадянського суспільства та експертів

Громадські організації, які займаються моніторингом санкційної політики, позитивно оцінили рішення суду. Центр протидії корупції опублікував заяву, в якій наголосив на важливості збереження інструменту санкцій як засобу тиску на осіб, чиї дії можуть суперечити національним інтересам. Водночас правозахисники закликали владу забезпечити прозорість процедури застосування обмежень.

Експерти з Інституту законодавчих ідей вважають, що Україна поступово наближається до європейських стандартів у сфері санкційного регулювання. Це особливо важливо в контексті переговорів про вступ до ЄС, де питання верховенства права посідає ключове місце.