JPMorgan: Фінський сценарій завершення війни в Україні

Уявлення про майбутнє, де межа між поразкою та компромісом стає тонкою лінією на мапі Європи, змушує переосмислити хід подій, що тривають уже понад чотири роки.

Звіт аналітиків JPMorgan Chase, опублікований у травні 2026 року, окреслює найбільш імовірний шлях завершення російсько-української війни. Фахівці банку вважають, що сторони зрештою сядуть за стіл переговорів, а результатом стане модель, схожа на післявоєнну Фінляндію. Україна може втратити частину територій, однак збереже незалежність, власну армію та курс на європейську інтеграцію.

Позиційний глухий кут на фронті

За даними звіту, лінія зіткнення практично не змінюється вже понад два роки. Російські війська не можуть прорвати українську оборону на жодній з ділянок, а українські сили не мають достатніх ресурсів для масштабного контрнаступу. Така ситуація нагадує позиційну війну часів Першої світової, коли обидві сторони виснажувалися без видимих успіхів. Аналітики JPMorgan підкреслюють, що економічний тиск на Росію через санкції та військові втрати поступово робить продовження бойових дій менш вигідним для Кремля.

У травні 2026 року, за оцінками міжнародних спостерігачів, щоденні втрати російської армії коливаються в межах 800–1200 осіб. Водночас Україна отримує нову партію далекобійних ракет і систем протиповітряної оборони від союзників, що дозволяє стабілізувати фронт, але не дає переваги для наступу. Такий баланс сил підштовхує обидві сторони до пошуку дипломатичного виходу.

Суть «фінського сценарію»

Історична паралель з Фінляндією після Другої світової війни лежить в основі прогнозу. Тоді Гельсінкі втратили близько 10 % території, погодилися на нейтральний статус і обмеження чисельності армії, проте зберегли демократичний устрій та ринкову економіку. Аналогічно, за версією JPMorgan, Україна може віддати частину Донеччини, Луганщини та, можливо, півдня Запорізької області, але отримає гарантії безпеки від Заходу та право на членство в Європейському Союзі.

У документі банку зазначається, що нейтральний статус не означатиме повної відмови від співпраці з НАТО. Україна зможе брати участь у спільних навчаннях та отримувати озброєння, однак не матиме формального членства в Альянсі найближчі 15–20 років. Такі обмеження дозволять Росії зберегти обличчя та представити результат як політичну перемогу.

Ймовірність різних сценаріїв

Оновлені оцінки JPMorgan суттєво відрізняються від прогнозів 2024–2025 років. Тоді базовим вважався «грузинський сценарій» — фактичне повернення України в російську сферу впливу. Сьогодні його ймовірність впала до 30 %. Натомість «фінський сценарій» отримав 50 % шансів на реалізацію. «Ізраїльський» варіант — створення потужної армії за моделлю Ізраїлю — оцінюється в 10 %, а сценарії «Південна Корея» та «Білорусь» — по 5 % кожен.

Експерти банку пояснюють зміну пріоритетів кількома факторами. По-перше, стійкість української економіки, яка за 2025 рік зросла на 3,8 % завдяки експорту зброї та IT-послуг. По-друге, посилення європейської підтримки: у квітні 2026 року ЄС ухвалив новий пакет допомоги на 45 мільярдів євро. По-третє, внутрішньополітичні процеси в Росії, де економічні труднощі поступово підривають рейтинг чинної влади.

Переговори як єдиний вихід

У звіті підкреслюється, що жодна зі сторін не здатна досягти повної військової перемоги найближчим часом. Тому переговори стають неминучими. Аналітики припускають, що перші серйозні контакти можуть відбутися вже восени 2026 року за посередництва Туреччини та Саудівської Аравії. Основними пунктами угоди стануть: визнання нових кордонів, нейтральний статус України, обмеження чисельності ЗСУ до 400 тисяч осіб та створення демілітаризованої зони вздовж нової лінії розмежування.

Водночас Україна наполягатиме на отриманні міжнародних гарантій безпеки, подібних до Будапештського меморандуму, але з реальними механізмами виконання. Росія, зі свого боку, вимагатиме зняття частини санкцій та визнання «нових реалій» на міжнародному рівні.

Економічні наслідки для України

За оцінками JPMorgan, реалізація «фінського сценарію» дозволить Україні вже у 2027 році повернутися до темпів зростання ВВП на рівні 5–6 % на рік. Відновлення інфраструктури, залучення іноземних інвестицій та інтеграція в європейські ланцюги постачання стануть головними драйверами. Водночас втрата промислових регіонів на сході вимагатиме масштабної програми перекваліфікації та переселення населення.

Міжнародні фінансові інститути вже готують спеціальні кредитні лінії для післявоєнної відбудови. Світовий банк у травні 2026 року оприлюднив попередню оцінку потреб України в 380 мільярдів доларів на найближчі десять років. Частина цих коштів піде на створення нових промислових кластерів у центральних та західних областях.

Реакція міжнародної спільноти

У Вашингтоні та Брюсселі прогноз JPMorgan сприйняли з обережним оптимізмом. Офіційні особи зазначають, що будь-яка угода має базуватися на принципах міжнародного права та включати механізми моніторингу. Китай, який раніше уникав чіткої позиції, у квітні 2026 року опублікував власну мирну ініціативу, що частково збігається з «фінським сценарієм».

У Києві реакція була стриманішою. Президентська адміністрація наголосила, що жодні територіальні поступки не обговорюватимуться без гарантій безпеки та повернення всіх полонених. Водночас у Верховній Раді вже почалися неформальні дискусії щодо можливих конституційних змін, необхідних для нейтрального статусу.