Йозеф Гаїч: Україна перетворилася на чільний європейський проект

Йозеф Гаїч

Як просувається шляхом кандидатства до ЄС по суті «історична першодержава слов’ян» — Сербія? Які перешкоди чекають на цій дорозі Україну? Про це Newssky запиталася голову правління фонду Вільяма Д. Донована за міжнародний мир (Вашингтон-Белград) Йозефа Гаїча.  

Сербія отримала статус кандидата у члени ЄС у рамках складних стабілізаційних домовленостей ЄС на Балканах, точніше — всеохоплюючої  мирної угоди. Втім, офіційно Белград подав заявку 22 грудня 2009 року, а на порядок денний ЄС це питання встало лише у 2012 році. Вважається, що Сербія закінчить перемовини у 2024–25 роках. На цьому шляху чимало перешкод і вони наразі не носять економічного характеру. Зокрема, це питання Косово, яке нещодавно загострилося. Враховуючи нинішню ситуацію російсько-української війни, подібні проблеми можуть вплинути і на український шлях до ЄС, і, вірогідно, НАТО (втім, ЄС «проковтнув» інтеграцію Кипру, кандидування Північної Македонії та Сербії, а НАТО — Греції, Турції, і таке решта). Слід зазначити, проте, що наразі Україна є, вочевидь, найбільшою військовою потугою Заходу після США, Великої Британії, Туреччини і Франції, у Європі — після Франції та, можливо, Польщі, а це тепер важливо. Україна, так чи інакше, перетворилася на чільний європейський проект, причому ще з 2014 року. Сербія, у свою чергу, потерпає від циклічного політичного популізму та посиленого російського і китайського впливу, але, так чи інакше, не намагається якось віддрейфувати від магістрального шляху інтеграції до ЄС. Попри розділеність сербського суспільства у відношенні війни між двома найбільшими словянськими націями, тверезі кола в Белграді не можуть не вітати натепер офіційного приєднання сміливої і потужної  України до кола країн Союзу, за всього розуміння того, що шлях до повноцінного членства в ЄС буде важким.

Ексклюзив

Спілкувався Максим Михайленко, головний редактор Newssky