Ірина Верещук: нова стратегія спротиву ворогу чи черговий політичний хід?

Сьогоднішній день у політичному житті України позначився гучною заявою Ірини Верещук, радниці Офісу Президента, про підготовку змін до законодавства, які передбачають навчання усього цивільного населення спротиву ворогу. Ця ініціатива викликала жваве обговорення як в Україні, так і за її межами. На основі матеріалів українських видань, зокрема дописів на платформі X, а також моніторингу англомовної преси, ми розбираємо, що стоїть за цією заявою, які настрої вона викликає та як її сприймала міжнародна спільнота.

Ірина Верещук @sud.ua

Сьогоднішня заява: що саме анонсувала Верещук?

Сьогодні, 7 травня, Ірина Верещук оголосила про плани підготовки всіх цивільних громадян України до спротиву ворогу. У коментарі, оприлюдненому на платформі X користувачами @sud_gazeta та @pogrebeckij, вона зазначила, що в Офісі Президента відбулася нарада за участю представників Міністерства оборони, Генерального штабу ЗСУ та Міністерства освіти. Обговорювалися зміни до законодавства, які мають бути зареєстровані вже у травні. За словами Верещук, мета ініціативи — зробити Україну «неприступною фортецею» в умовах війни, що триває.

Ця заява пролунала на тлі посилення бойових дій на сході України та нещодавньої атаки дронами на Київ, про яку повідомляв «Укрінформ». Унаслідок атаки 7 травня загинуло двоє людей, ще п’ятеро, зокрема четверо дітей, отримали поранення. У такому контексті слова Верещук сприймалися як спроба мобілізувати суспільство перед обличчям зростаючої загрози.

Контекст ініціативи: що передувало заяві?

Ірина Верещук не вперше опиняється в центрі уваги через свої ініціативи чи висловлювання. Ще 1 травня, як повідомляв @Korrespondent на платформі X, вона заявляла, що в російському полоні перебувають близько 8 тисяч українських військових і 2 тисячі цивільних. Ці цифри викликали резонанс, адже офіційні дані часто суперечливі, а тема полонених залишається однією з найболючіших для українського суспільства.

Водночас Верещук має суперечливу репутацію. Дописувачі на X, зокрема @apravda, згадують її дії напередодні повномасштабного вторгнення 2022 року. Тоді вона, будучи міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, перевіряла розмінування на КПП із Кримом, що, на думку критиків, могло полегшити просування російських військ до Херсона та Маріуполя. Крім того, її позиція щодо евакуації населення перед вторгненням — Верещук вважала її «недоцільною» — також стала предметом критики. Ці згадки додають гостроти нинішнім дискусіям навколо її ініціативи.

Реакція в Україні: від скепсису до занепокоєння

Українське суспільство відреагувало на заяву Верещук неоднозначно. Дописувач @m_petrovichh на платформі X висловив занепокоєння, що нова ініціатива перетворить Україну на «вічну фортецю», де всі будуть змушені воювати, а це може призвести до масового виїзду громадян. «Хто захоче жити в країні, де триває вічна боротьба?» — запитує він. Інший користувач, @pogrebeckij, із сарказмом нагадав про попередні дії Верещук, зокрема її впевненість у тому, що вторгнення не буде, і назвав її ініціативу «підготовкою до шашликів».

Водночас є й ті, хто підтримує ідею. Користувач @by_Ukraine наголосив, що підготовка цивільних до спротиву — це логічний крок у війні, що триває. Проте загальний настрій у дописах на X схиляється до скепсису: багато хто бачить у заяві Верещук спробу відвернути увагу від внутрішніх проблем, зокрема від складної ситуації на фронті та економічних викликів.

Міжнародна реакція: що пише англомовна преса?

Англомовна преса також звернула увагу на заяву Верещук, хоча її висвітлення більше зосереджене на ширшому контексті війни в Україні. Американське видання Forbes у коментарі від 6 травня 2025 року наголосило, що подібні ініціативи є частиною загальної стратегії України щодо мобілізації всіх ресурсів для протистояння Росії. Проте видання зазначає, що такі кроки можуть посилити напругу в суспільстві, адже не всі громадяни готові брати участь у війні.

Британський The Guardian, аналізуючи ситуацію в Україні 5 травня, звернув увагу на те, що заяви українських посадовців про тотальну мобілізацію часто викликають занепокоєння серед західних союзників. Видання цитує неназваного європейського дипломата, який висловив побоювання, що «Україна може перетворитися на мілітаризовану державу, що ускладнить її інтеграцію до ЄС». Європейське видання Politico, у свою чергу, зазначило, що ініціативи на кшталт тієї, що пропонує Верещук, можуть бути відповіддю на зростання ультраправих настроїв у Європі, де страх перед війною стає «дріжджами» для популістських партій.

Аналіз: що стоїть за ініціативою?

Заява Верещук виглядає як спроба влади продемонструвати рішучість у війні, що триває. Проте її контекст викликає запитання. По-перше, ініціатива збігається з посиленням бойових дій: окрім атаки на Київ, «Укрінформ» повідомляв про обстріли на Херсонщині, де 7 травня було пошкоджено понад 20 об’єктів. По-друге, вона пролунала напередодні Дня Європи, який Україна святкує 9 травня, і може бути частиною ширшої кампанії з демонстрації стійкості перед західними партнерами.

Водночас є підстави для скепсису. Верещук має неоднозначну репутацію, а її попередні дії, як-от розмінування Чонгару, досі викликають критику. Крім того, подібні ініціативи можуть бути спрямовані на відволікання уваги від внутрішніх проблем, таких як економічна нестабільність чи невдоволення мобілізаційними заходами. Як повідомляв «УНІАН» 7 травня, нові правила мобілізації, зокрема для чоловіків старше 50 років і жінок певних категорій, уже викликали суперечки в суспільстві.

Висновок: крок до єдності чи новий розкол?

Заява Ірини Верещук про підготовку цивільних до спротиву ворогу стала однією з найгучніших новин дня. Вона відображає прагнення влади мобілізувати суспільство в умовах війни, що не вщухає. Проте суперечлива репутація Верещук, скептицизм громадян і занепокоєння міжнародної спільноти вказують на те, що ця ініціатива може стати не лише кроком до єдності, а й джерелом нового розколу. Чи вдасться владі переконати українців у необхідності таких заходів? Відповідь залежить від того, чи будуть ці плани підкріплені реальними діями, а не залишаться лише гучними словами.

Джерела: «Укрінформ», «УНІАН», Forbes, The Guardian, Politico, дописи на платформі X.