Іран загрожує заблокувати Ормузьку протоку у відповідь на можливі удари США по ТЕС

Напруга в Ормузькій протоці зростає: один необережний крок може зупинити глобальні поставки нафти. Іранські офіційні особи заявили, що у разі атак США на їхні електростанції Тегеран повністю заблокує цей стратегічний морський шлях, через який проходить п’ята частина світової нафти.

Цю заяву озвучили високопосадовці Корпусу вартових ісламської революції (КВІР). Вона лунає на тлі загострення конфлікту між США та Іраном. Загрози Дональда Трампа щодо «спустошливих ударів» по ключовій інфраструктурі Тегерана сприймають як перетин червоної лінії. Ормузька протока — це артерія світової енергетики: вузький канал шириною лише 33 км у найвужчому місці, де щодня танкерами проходять 21 мільйон барелів нафти. Блокада спричинить не лише різке зростання цін на «чорне золото», а й глобальний економічний шок.¹

Іранська загроза: слова чи реальна підготовка?

Заяву озвучив командувач КВІР Хосейн Саламі в інтерв’ю державному телебаченню: «Якщо Америка вдарить по наших електростанціях, ми закриємо Ормузьку протоку для всього світу». Ці слова підкріплені демонстрацією сили: іранські сили проводять масштабні навчання в протоці. Ракети «Фатех-110» та швидкісні катери відпрацьовують тактику блокади. За даними супутникових знімків від Planet Labs, за останні тижні Іран посилив присутність у протоці на 40%, розгорнувши додаткові мінні загороджувачі та підводні дрони.²

Історія знає прецеденти. У 1980-х під час «танкової війни» Іран блокував протоку для іракських танкерів, що призвело до зростання цін на нафту на 300%. Сьогодні Тегеран має потужний арсенал: понад 2000 протичовнових мін, рій швидкісних катерів «Баванди» та балістичні ракети дальністю до 300 км. Аналіз відкритих джерел (OSINT) у Telegram-каналах КВІР показує свіжі фото тренувань, де катери імітують атаки на супертанкери. Це не блеф: Іран уже демонстрував готовність, захопивши британський танкер Stena Impero у 2019 році.³

Економічно Іран готовий до такого кроку: країна накопичила резерви нафти на 100 мільйонів барелів, а Китай, її головний покупець, має альтернативні маршрути через Каспій. Для Заходу це катастрофа: Європа отримує звідти 20% нафти, США — критичні поставки для нафтопереробних заводів (НПЗ).

Загрози Трампа: риторика чи план дій?

Дональд Трамп обіцяє «знищити іранську нафтову інфраструктуру». У X (колишній Twitter) він написав: «Іран заплатить високу ціну, якщо не зупинить агресію». Фокус на електростанціях — хитрий хід: ТЕС Бушер та Ахваз генерують 30% іранської енергії. Їх руйнування паралізує економіку без прямого удару по нафті. За даними Пентагону, США перекинули до Перської затоки есмінець USS Abraham Lincoln із крилатими ракетами Tomahawk, здатними вражати цілі на відстані 2500 км.⁴

Аналіз відкритих джерел (OSINT) розкриває деталі: супутникові знімки Maxar показують розгортання B-52 на базі Діего-Гарсія, а Flightradar24 фіксує польоти RQ-4 Global Hawk над протокою. Стратегія Трампа нагадує «максимальний тиск» 2018 року, коли санкції скоротили іранський експорт на 90%. Тепер додається військовий компонент: джерела в НАТО повідомляють про плани «координованих ударів» за участю Ізраїлю, чиї F-35 уже патрулюють регіон.

Чому саме ТЕС? Бо це ахіллесова п’ята: Іран залежить від імпорту газу для електроенергії, а відключення світла в Тегерані викличе хаос і змусить режим до переговорів. Але ризик величезний — Іран відповість асиметрично, атакуючи бази США в Іраку чи Саудівській Аравії.

Геополітичні наслідки: глобальний ланцюговий ефект

Блокада Ормузької протоки — не локальна криза. За прогнозами Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), ціни на Brent стрибнуть до 150 доларів за барель, інфляція в США зросте на 2–3%, а Європа зіткнеться з дефіцитом пального. Китай, який імпортує 10 млн барелів щодня звідти, прискорить «Шовковий шлях» для обхідних поставок із Росії та Венесуели.⁵

Сусіди в паніці: Саудівська Аравія активізувала трубопровід Схід-Захід на 5 млн барелів на добу, ОАЕ — Хабшан-Фуджейра. Ізраїль готується до превентивних ударів: прем’єр Нетаньягу заявив про «нульову толерантність» до іранської ядерної програми, пов’язаної з протокою через фінансування.

Моніторинг відкритих джерел (OSINT) показує: хусити в Ємені, союзники Ірану, уже атакували 12 саудівських танкерів дронами Shahed-136. Якщо протока закриється, вони розширять зону до Червоного моря, де проходить 12% світової торгівлі. Глобальні ланцюжки: автовиробники Toyota та Volkswagen уже попередили про зупинку конвеєрів через дефіцит.

Історичний контекст: уроки минулого

Ормузька протока — хронічне джерело криз. У 2019 році Іран атакував саудівські НПЗ Абкайк-Хурайс, скоротивши експорт на 5,7 млн барелів — найбільший удар за 25 років. Тоді Трамп відповів санкціями, але уникнув війни. Сьогодні ставки вищі: Іран збагатив уран до 60%, за крок від бомби, а Трампова адміністрація (у разі перемоги) обіцяє «кінець режиму».⁶

Декласифіковані радянські архіви згадують 1988 рік, коли Рейган знищив половину іранського флоту за мінування протоки. Іран вивчив уроки: тепер флот — це рій дронів та катерів, де один танкер вартий цілої ескадри.

Економічний шок для світу: цифри та прогнози

Моделі Goldman Sachs: блокада на тиждень — +10 доларів за барель, на місяць — рецесія. США втратять 50 млрд доларів, Європа — 100 млрд євро. Україна, яка імпортує 80% нафти з регіону, відчує стрибок цін на пальне до 70 грн/літр, що підштовхне інфляцію.⁷

Альтернативи обмежені: трубопровід Баку-Тбілісі-Джейхан на 1 млн барелів — крапля в морі. СПГ-термінали в Європі перевантажені через війну в Україні.

Можливі сценарії: від дипломатії до війни

Оптимістично: Китай та Оман як посередники, Трамп тисне санкціями. Песимістично: удари по ТЕС, блокада, відповідь хуситів — і Перська затока в полум’ї. Аналіз відкритих джерел (OSINT) фіксує: Іран перекинув дивізію до Бендер-Аббасу, США — авіаносець.

Для світу ключ — деескалація. Але з Трампом у Білому домі та Саламі в Тегерані ризик війни реальний як ніколи.

Джерела

1. Reuters: Iran threatens Strait of Hormuz closure
2. Times of Israel: IRGC warnings
3. Al Jazeera: Iranian military drills
4. CNN: Trump threats analysis
5. IEA: Oil market impact
6. BBC: Historical precedents
7. Bloomberg: Economic forecasts