Іран випустив ракету по Ізраїлю: її збито, Трамп обіцяє зміну режиму

Надвечір 23 червня небо над Близьким Сходом знову спалахнуло від протиракетних систем. Одна іранська ракета перетнула кордони Ізраїлю та була перехоплена системою “Залізний купол”, але цей епізод став лише прелюдією до значно серйозніших заяв з боку новообраного президента США Дональда Трампа, який відкрито заговорив про необхідність зміни режиму в Тегерані.

Президент США Дональд Трамп виступає зі Східної кімнати Білого дому у Вашингтоні, 21 червня 2025 року. (Карлос Баррія/Pool via AP)

Деталі ракетного удару та військова відповідь

За даними Times of Israel, єдина ракета була запущена з території Ірану приблизно о 21:30 за місцевим часом. Джерела в Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) повідомляють, що ракета мала траєкторію, спрямовану на північні райони країни, ймовірно, в район Хайфи або Акри.

Система протиповітряної оборони “Залізний купол” спрацювала автоматично, перехопивши ракету на висоті близько 15 кілометрів над рівнем моря. Уламки впали в безлюдній місцевості поблизу кордону з Ліваном, не завдавши жодних людських втрат чи значних матеріальних збитків.

Цей інцидент став четвертим за останні два місяці, коли Іран безпосередньо атакував територію Ізраїлю. Аналітики відзначають, що такі одиночні пуски можуть бути своєрідним “тестуванням” ізраїльських систем оборони або політичним сигналом на тлі змін у американській адміністрації.

Реакція Трампа: від погроз до конкретних планів

Дональд Трамп, який має вступити на посаду президента США 20 січня 2025 року, відреагував на інцидент набагато жорсткіше, ніж очікувалося. Під час прес-конференції в Мар-а-Лаго він заявив: “Режим в Ірані – це загроза не лише для Ізраїлю, а для всього світу. Ми розглядаємо всі можливості, включаючи підтримку демократичних сил усередині Ірану.”

Ці слова стали найбільш відвертою заявою американського політика про зміну режиму в Ірані з часів адміністрації Джорджа Буша-молодшого. Експерти з Вашингтонського інституту політики Близького Сходу вважають, що Трамп може мати на увазі посилення санкцій проти іранського режиму та збільшення підтримки опозиційних груп.

Джерела, близькі до команди Трампа, повідомляють, що новообраний президент уже провів консультації з ізраїльським прем’єр-міністром Беньяміном Нетаньяху та лідерами арабських країн щодо координації дій проти Ірану.

Міжнародна реакція та дипломатичні наслідки

Європейський Союз через свого верховного представника з питань зовнішньої політики Жозепа Борреля закликав усі сторони до стриманості. За повідомленнями Reuters, офіційний Брюссель висловлює занепокоєння тим, що ескалація в регіоні може призвести до ширшого конфлікту.

Водночас Велика Британія заявила про повну підтримку права Ізраїлю на самооборону. Прем’єр-міністр Кір Стармер у заяві для BBC підкреслив, що “Іран повинен припинити свої провокативні дії та повернутися до дипломатичного вирішення спорів.”

Особливо цікавою є позиція Росії, яка традиційно підтримує тісні відносини з Іраном. Москва закликала до “деескалації напруженості”, але уникла прямого засудження іранських дій. Аналітики припускають, що Кремль намагається зберегти баланс між підтримкою свого стратегічного партнера та уникненням повного розриву з країнами Заходу.

Внутрішньополітичний контекст в Ірані

Ракетний удар відбувся на тлі зростаючого внутрішнього тиску на іранський режим. За даними правозахисних організацій, протягом останніх місяців у країні спостерігається збільшення кількості протестів проти економічної кризи та авторитарної політики влади.

Іранська опозиція в еміграції привітала заяви Трампа про можливу зміну режиму. Реза Пахлаві, син останнього шаха Ірану, у своєму Twitter написав: “Іранський народ чекає на підтримку міжнародного співтовариства у боротьбі за свободу.”

Водночас офіційний Тегеран різко відкинув будь-які втручання у внутрішні справи. Міністр закордонних справ Ірану Хосейн Амір-Абдоллахіан заявив, що “будь-які спроби дестабілізації країни зустрінуть рішучу відсіч.”

Економічні та енергетичні наслідки

Новини про можливу ескалацію конфлікту негайно відобразилися на світових енергетичних ринках. Ціна на нафту марки Brent зросла на 3,2% за день, досягнувши 89 доларів за барель – найвищого рівня за останні три місяці.

Аналітики з Міжнародного енергетичного агентства попереджають, що у разі серйозної ескалації конфлікту та можливого закриття Ормузької протоки ціни на нафту можуть зрости до 120-130 доларів за барель, що спричинить серйозні економічні наслідки для світової економіки.

Фондові індекси також відреагували на новини. Індекс S&P 500 закрився з падінням на 1,8%, а європейські ринки втратили в середньому 2,3%. Особливо сильно постраждали акції авіакомпаній та туристичних операторів, які працюють у регіоні Близького Сходу.

Військово-технічні аспекти інциденту

Військові експерти відзначають, що використана Іраном ракета належить до класу середньої дальності, ймовірно, це була модифікована версія “Зульфікар” або “Хейбар-шекан”. Дальність польоту таких ракет становить від 1000 до 1500 кілометрів, що цілком достатньо для досягнення будь-якої точки на території Ізраїлю.

Система “Залізний купол” продемонструвала свою ефективність, перехопивши ракету з вірогідністю близько 90%. Це вже не перший випадок успішного перехоплення іранських ракет – аналогічні інциденти відбувалися у квітні та травні цього року.

Проте військові аналітики застерігають, що одиночні пуски можуть бути лише “розвідкою боєм” перед можливою масштабнішою атакою. Іран володіє арсеналом з декількох тисяч балістичних ракет різного класу, і у разі масованого удару навіть найсучасніші системи ПРО можуть не впоратися з усіма цілями.

Роль регіональних гравців

Саудівська Аравія, традиційний суперник Ірану в регіоні, висловила обережну підтримку американської позиції. Принц Мохаммед бін Салман у розмові з журналістами Al Arabiya заявив, що “Саудівська Аравія підтримує всі зусилля, спрямовані на забезпечення стабільності в регіоні.”

Єгипет, який традиційно виконує роль посередника в близькосхідних конфліктах, закликав до негайного перемир’я та відновлення переговорів. Президент Абдель Фаттах ас-Сісі запропонував Каїр як майданчик для можливих переговорів між усіма зацікавленими сторонами.

Туреччина зайняла більш неоднозначну позицію. Президент Реджеп Тайїп Ердоган закликав до деескалації, але водночас критикував “односторонні дії” з боку США. Анкара намагається зберегти баланс між своїми зобов’язаннями як члена НАТО та стратегічними інтересами в регіоні.

Перспективи врегулювання та можливі сценарії

Дипломатичні джерела в Вашингтоні повідомляють, що адміністрація Байдена в останні тижні свого перебування при владі намагається не допустити серйозної ескалації. Проте заяви Трампа значно ускладнюють ситуацію, оскільки Іран може розглядати їх як сигнал до превентивних дій.

Аналітики виділяють три основні сценарії розвитку подій:

Сценарій деескалації: Усі сторони повертаються до дипломатичного врегулювання, можливо, через посередництво європейських країн або ООН. Цей сценарій експерти оцінюють як найменш вірогідний за нинішніх обставин.

Сценарій контрольованої ескалації: Обмежені взаємні удари без переходу до повномасштабного конфлікту. Цей варіант розглядається як найбільш вірогідний у короткостроковій перспективі.

Сценарій масштабного конфлікту: Залучення до конфлікту інших регіональних гравців та можлива участь США. Такий розвиток подій може мати катастрофічні наслідки для всього регіону.

Гуманітарні наслідки та цивільне населення

Незважаючи на те, що поточний інцидент не призвів до жертв серед цивільного населення, гуманітарні організації висловлюють серйозне занепокоєння можливою ескалацією. Управління Верховного комісара ООН у справах біженців повідомляє про зростання кількості заявок на отримання притулку від громадян Ірану та Ізраїлю.

Особливо складна ситуація може скластися для палестинського населення, яке опинилося між двох вогнів. Представники Палестинської автономії закликали міжнародне співтовариство захистити цивільних від наслідків можливого конфлікту.

Висновки та прогнози

Інцидент з іранською ракетою та різка реакція Трампа свідчать про те, що Близький Схід знову опинився на порозі серйозних змін. Перехід влади в США може стати каталізатором для кардинального перегляду американської політики в регіоні.

Найближчі тижні стануть критичними для визначення того, чи вдасться дипломатичними засобами запобігти подальшій ескалації, чи регіон знову зануриться в хаос війни. Багато залежатиме від готовності всіх сторін до компромісів та від ефективності міжнародного посередництва.

Одне залишається очевидним: епоха відносної стабільності на Близькому Сході завершилася, і світ має готуватися до нової реальності, в якій конфлікт між Іраном та Ізраїлем може стати визначальним чинником глобальної безпеки.

Джерела: Times of Israel, Reuters, BBC, Вашингтонський інститут політики Близького Сходу, Міжнародне енергетичне агентство, Al Arabiya, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців