Іран шукає підтримки у BRICS: чи стане Ріо точкою перелому для нової геополітики?

Вибухи на Близькому Сході, санкції, дипломатичні війни — а в цей час у Ріо-де-Жанейро стартує саміт, який може вплинути на баланс сил у світі. Саме тут, у липні 2025 року, Іран уперше як повноправний член приєднується до BRICS — клубу, що об’єднує понад половину населення планети й претендує на роль альтернативного центру сили. Чи зможе Іран знайти союзників? Чи стане BRICS справжньою противагою Заходу, чи залишиться клубом суперечностей? Ми зібрали всі деталі, аналітику й реакції світових гравців — у режимі реального часу.

Площа Валіаср у Тегерані минулого місяця. Аналітики очікують, що Іран використає саміт БРІКС як можливість заручитися більш явною підтримкою з боку групи. @Араш Хамуші для The New York Times

Саміт BRICS у Ріо: новий формат, нові виклики

6–7 липня 2025 року, музей сучасного мистецтва Ріо-де-Жанейро: тут зустрічаються лідери 11 країн-членів BRICS і 10 партнерських держав. Вперше після розширення — з Іраном, Єгиптом, Ефіопією, Індонезією, ОАЕ та Саудівською Аравією. Тема саміту — “Посилення співпраці Глобального Півдня для більш інклюзивного та стійкого врядування” (The New York Times, TV BRICS, CGTN).

Бразилія, яка головує у BRICS, готує масштабну програму: понад 4000 делегатів із 37 країн, десятки тематичних форумів, зустрічі міністрів фінансів, центральних банків, бізнес-форум, молодіжний саміт. Вперше місто офіційно заявило про готовність стати постійною штаб-квартирою BRICS поряд із Новим банком розвитку (TV BRICS).

Головні теми: від безпеки до штучного інтелекту

У центрі порядку денного — не лише війна на Близькому Сході та санкції, а й структурні реформи глобального управління, зміна клімату, штучний інтелект, фінансові системи та нові правила для світової торгівлі. Бразилія просуває шість стратегічних напрямків: глобальне здоров’я, фінанси, клімат, інновації, архітектура безпеки та інституційний розвиток (Digital Watch, CGTN).

Окремий блок — етика й регулювання штучного інтелекту. BRICS виступає за створення глобальної системи управління AI під егідою ООН, що враховує інтереси країн Глобального Півдня, а не лише Заходу (Access Partnership).

Іран: ізоляція чи новий шанс?

Іран прибуває на саміт після нещодавніх авіаударів Ізраїлю та США. BRICS офіційно висловив “серйозну стурбованість” і назвав атаки порушенням міжнародного права, але не засудив Захід напряму — всередині блоку немає єдності щодо тиску на США та Ізраїль (The New York Times).

Для Тегерана участь у BRICS — це не лише політичний жест, а й спроба знайти нових економічних і фінансових союзників. Іран активно просуває ідею приєднання до Нового банку розвитку BRICS, заявляє про готовність до глибшої співпраці у валютній, енергетичній та інфраструктурній сферах (Tehran Times).

Водночас, як зазначають експерти Chatham House, “немає жодної єдності щодо Ірану” навіть усередині BRICS. Китай і Росія бачать у BRICS інструмент противаги США, а Бразилія прагне уникати відкритої конфронтації із Заходом, позиціонуючи BRICS як голос розвинених країн Глобального Півдня, а не антизахідний блок (The New York Times, Chatham House).

Відсутність Путіна і Сі Цзіньпіна: символи розбіжностей

Цьогорічний саміт — перший, де особисто не присутні лідери Китаю та Росії. Сі Цзіньпін делегував прем’єра Лі Цяна, а Володимир Путін виступає онлайн через ордер на арешт Міжнародного кримінального суду. Експерти пов’язують це з напруженням у відносинах між Китаєм та Індією, а також прагненням уникнути дипломатичних скандалів для Бразилії, яка приймає саміт (AP, Friedrich Naumann Foundation).

Відсутність двох ключових лідерів підкреслює: BRICS — це не моноліт, а складна конструкція з різними інтересами, де навіть питання війни в Україні чи конфлікту Ірану з Ізраїлем не мають однозначної підтримки.

Розширення BRICS: шанс чи загроза ефективності?

За останній рік BRICS подвоївся: до п’яти засновників додалися Єгипет, Ефіопія, Іран, Індонезія, ОАЕ та Саудівська Аравія. Це зробило блок ще більш різноманітним, але й ускладнило досягнення консенсусу. Наприклад, на квітневій зустрічі міністрів закордонних справ не вдалося погодити навіть спільну заяву щодо реформи Ради Безпеки ООН — через суперечки між африканськими членами (Friedrich Naumann Foundation).

Попри це, BRICS залишається потужною платформою для просування інтересів Глобального Півдня: країни блоку контролюють 40% світових резервів, 25% торгівлі та понад третину світового ВВП (Tehran Times).

Бразилія: між прагматизмом і лідерством

Президент Бразилії Лула да Сілва намагається позиціонувати BRICS не як антизахідний альянс, а як “голос справедливості, клімату, інклюзії та реформ”. Саміт у Ріо — кульмінація року, коли Бразилія приймає G20, готується до COP30 і просуває ідеї реформування глобальної фінансової системи, розвитку штучного інтелекту, боротьби з бідністю та зміною клімату (Chatham House, CGTN).

Лула прагне уникати втягування BRICS у гострі конфлікти, натомість робить акцент на питаннях глобального управління, клімату, технологій та соціальної справедливості. Саме ці теми домінують у фінальній декларації, яку намагаються погодити всі країни.

Ключові економічні ініціативи: банк BRICS і валютна реформа

Окремий фокус — реформа фінансових інституцій і роль Нового банку розвитку (NDB). Іран, як і інші нові члени, прагне повноцінного доступу до кредитів і участі в управлінні банком. Президентка NDB Ділма Русеф підкреслила: приєднання Ірану та інших країн посилить можливості банку фінансувати інфраструктурні та екологічні проєкти для країн, які не мають доступу до західних фінансових ринків (Tehran Times, BRICS Brasil).

Серед пріоритетів — просування розрахунків у національних валютах, зменшення залежності від долара, підтримка інновацій і зеленої економіки.

Безпека, санкції та нова дипломатія Тегерана

Іран використовує саміт як майданчик для демонстрації своєї ролі “стовпа безпеки” у Західній Азії та захисника багатополярності. Офіційний Тегеран наголошує на досвіді боротьби з тероризмом, пропонує спільні безпекові проєкти і закликає BRICS до активнішої протидії одностороннім санкціям Заходу (Nour News).

Аналітики відзначають: іранська “багатошарова дипломатія” дозволяє країні уникати ізоляції, знаходити нових партнерів і впливати на порядок денний BRICS, попри тиск Заходу.

Внутрішні суперечності: чи зможе BRICS стати єдиним фронтом?

Розширення BRICS зробило блок потужнішим, але й посилило внутрішні протиріччя. Китай і Росія просувають жорсткішу антивестернську лінію, Бразилія і Індія — прагнуть балансу і співпраці. Африканські члени мають власні амбіції щодо ролі в ООН. Це ускладнює досягнення єдності з ключових питань — від війни в Україні до санкцій і реформ глобального управління (Friedrich Naumann Foundation).

Саміт у Ріо — випробування для здатності BRICS формулювати спільну політику й ефективно просувати інтереси Глобального Півдня.

Висновки: BRICS на роздоріжжі

Саміт у Ріо-де-Жанейро 2025 року — це не просто зустріч лідерів, а тест для нової багатополярної моделі світу. Іран прагне знайти союзників, Бразилія — зміцнити роль Глобального Півдня, Китай і Росія — кинути виклик Заходу. Але чи зможе BRICS подолати внутрішні суперечності й стати справжньою альтернативою старому порядку? Відповідь залежить від того, чи вистачить у блоку політичної волі, гнучкості й здатності до компромісу.