Іран доручив хуситам готувати атаку на судноплавство в Баб-ель-Мандебській протоці

Тегеран активізував союзників у Ємені, щоб посилити тиск на Вашингтон після чергового загострення конфлікту навколо іранської енергетичної інфраструктури.

На супутниковому знімку, наданому 12 липня 2026 року, зображено протоку Баб-ель-Мандеб — ключовий морський шлях та ворота до Червоного моря — на тлі погроз Ірану використати своїх союзників-хуситів у Ємені для блокування проходу через протоку Баб-ель-Мандеб до Червоного моря. Nasa Worldview/Надано через REUTERS/Архівне фото. Придбати ліцензійні права

Супутникові знімки Баб-ель-Мандебської протоки, оприлюднені 12 липня 2026 року, фіксують скупчення техніки та активність у прибережних районах Ємену. Ці кадри з NASA Worldview стали першим візуальним підтвердженням того, що хусити завершили розгортання ракетних і безпілотних систем у нагір’ях над Ходейдою та Аденською затокою. Три джерела, близькі до іранського керівництва, повідомили Reuters, що Тегеран передав хуситам пряму вказівку бути готовими перекрити морський шлях, якщо Сполучені Штати завдадуть ударів по іранських енергетичних об’єктах.

Підготовка до закриття протоки: деталі розгортання сил

Джерело, наближене до руху хуситів, стверджує, що бойовики вже розмістили ракетні комплекси та дрони в стратегічних точках, звідки контролюється прохід суден завширшки лише 26 кілометрів. Представники Ісламського революційного корпусу гвардії, які перебувають у Ємені, отримали повноваження ухвалювати остаточне рішення про початок операцій. Така схема дозволяє Тегерану зберігати формальну дистанцію, водночас зберігаючи оперативний контроль над діями союзників.

За словами регіональних спостерігачів, хусити не вперше демонструють здатність впливати на глобальні морські маршрути. Під час війни в Газі 2023–2024 років їхні атаки змусили великі судноплавні компанії обирати обхідний шлях навколо Африки, що збільшувало тривалість рейсів на 10–14 днів і підвищувало витрати на пальне на 30–40 відсотків. Тепер, коли протока Гормуз уже заблокована, одночасне порушення руху через Баб-ель-Мандеб створює подвійний тиск на світові поставки енергоносіїв.

Енергетична криза набуває глобального масштабу

Після закриття Гормузу Саудівська Аравія перенаправила значну частину експорту через трубопровід до порту Янбу на Червоному морі. Нині цим маршрутом проходить близько 7 відсотків світових енергетичних поставок. Будь-яке порушення роботи Янбу або атак на танкери в протоці одразу ж відіб’ється на цінах на нафту та газ у Європі та Азії. Аналітики Verisk Maplecroft попереджають, що ескалація бойових дій між хуситами та Саудівською Аравією може перерости в прямі удари по експортній інфраструктурі, залишивши регіон без альтернативних шляхів вивезення сировини.

Економічні наслідки вже відчутні. Фрахтові ставки на перевезення нафти з Перської затоки зросли на 25 відсотків за останній тиждень. Страхові компанії підвищили премії для суден, що прямують через Червоне море, на 150–200 відсотків. Деякі європейські трейдери почали бронювати танкерні потужності на маршруті навколо мису Доброї Надії за кілька місяців наперед, побоюючись раптового закриття протоки.

Реакція Ер-Ріяда та регіональна напруга

Два джерела, близькі до саудівського керівництва, підтвердили, що Ер-Ріяд сприймає загрозу з боку Ірану та хуситів з максимальною серйозністю. Після чотирирічного перемир’я хусити 14 липня обстріляли саудівську територію, звинувативши королівство в ударі по аеропорту під своїм контролем. Цей інцидент став першим порушенням режиму припинення вогню і збігся з активізацією ірансько-хуситських контактів щодо Червоного моря.

Саудівська Аравія вже посилила патрулювання узбережжя та збільшила присутність систем протиповітряної оборони в районі Янбу. Водночас Ер-Ріяд активізував дипломатичні канали, намагаючись переконати Вашингтон уникати ударів по іранській енергетиці, які можуть спровокувати ланцюгову реакцію в усьому регіоні.

Історичний контекст та «Вісь опору»

Хусити входять до іранської «Вісі опору» разом із ліванським «Хезболлою» та іракськими шиїтськими формуваннями. Тегеран постачає їм зброю, фінанси та тренування, хоча офіційно заперечує пряму участь. Представники Корпусу вартових ісламської революції координують дії хуситів на місці, що дає Ірану можливість впливати на події без формального оголошення війни.

Конфлікт між Ізраїлем, США та Іраном триває з 28 лютого 2026 року. Після нетривалого перемир’я в червні сторони знову перейшли до взаємних ударів. Президент Дональд Трамп 14 липня погрожував атакувати іранські енергетичні об’єкти, що й стало безпосереднім приводом для іранської відповіді через єменських союзників.

Можливі сценарії розвитку подій

Аналітики розглядають кілька варіантів. У найм’якшому випадку хусити обмежаться демонстративними атаками на окремі судна, щоб показати готовність до ескалації. У більш жорсткому сценарії можливе повне блокування протоки на кілька тижнів, що призведе до дефіциту нафти в Європі та зростання цін до 150–180 доларів за барель. Найгірший варіант передбачає удари по саудівських портах і трубопроводах, що повністю паралізує експорт з Перської затоки.

Міжнародні організації вже закликають сторони до стриманості. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш провів термінові консультації з представниками США, Ірану та Саудівської Аравії. Європейський Союз заявив про готовність надіслати додаткові військово-морські сили для супроводу комерційних суден у регіоні.

Висновки для глобальної безпеки

Ситуація навколо Баб-ель-Мандебської протоки демонструє, наскільки тісно пов’язані регіональні конфлікти з глобальними енергетичними потоками. Будь-яке рішення Тегерана активувати хуситів матиме негайні наслідки для економік десятків країн. Світова спільнота опинилася перед вибором: або знайти дипломатичний вихід із кризи, або готуватися до нової фази енергетичної нестабільності, яка може тривати місяці.

Джерела

1. Reuters, «Houthis await signal to hit shipping, source says», 16 липня 2026.
2. NASA Worldview, супутникові знімки Баб-ель-Мандебської протоки, 12 липня 2026.
3. Verisk Maplecroft, аналітичний звіт щодо ризиків у Червоному морі, липень 2026.