Ірак відновив експорт курдської нафти до Туреччини після 2,5 років
28.09.2025Межа між північчю та півднем Іраку завжди мала запах нафти. Але два з половиною роки глухої тиші — час, коли тисячі труб і резервуарів простояли порожні — залишили не просто осад у бюджеті, а глибокий розлом у регіональній політиці. 27 вересня курдська нафта знову потекла через турецький джейханський термінал. Для світових ЗМІ — це просто цифри у біржових колонках. Для жителів Ербіля та Басри — власний “день незалежності”, можливість дихати, планувати, оживити бізнес. Чому кілька мільярдів барелів стали полем глобальної шахової партії, хто і як розподілятиме нові багатства, чому світові трейдери уважно стежать за трубою «Кіркук — Джейхан» — у нашій розширеній аналітиці з Близького Сходу. 1

Історія питання: як нафтовий потік перетворився на політичну пастку
З 2021 року експорт курдської нафти залишався заблокованим через суперечку між урядом Іраку, автономією КРІ та Туреччиною. Київ не раз занурювався у ці енергетичні лабіринти — тут аргументи сильних лунають у мільйонах барелів. Вузловим стало рішення міжнародного арбітражу у Гаазі: Анкара не мала права приймати нафту без прямого схвалення Багдада. Під тиском суду Туреччина перекрила трубу Кіркук — Джейхан, а 400-500 тисяч барелів нафти щодоби завмерли у сховищах Ербіля. 1 2
Політична вишня на нафтовому торті: КРІ, Багдад, Ердоган
Відновлення експорту стало можливим лише після багатомісячних трьохсторонніх переговорів. Курдська регіональна адміністрація погодилася на новий розподіл виручки, отримала гарантії фінансування зарплат держслужбовців, а уряд Іраку повернув політичний контроль над ключовими схемами відвантаження. Туреччина, балансуючи між власною енергетичною кризою, зобов’язалася підвищити інвестиції у прикордонні інфраструктурні проекти, проте зберегла за собою фінальний контроль за якістю нафти та обсягами постачання. 2 3
У перспективі — цей трикутник гарантує “енергетичну незалежність” для обох країн, дозволяє обходити ембарго на іранську та російську нафту і створює нового гравця на маршруті до Європи. Одночасно це шанс для Анкари заробити на реекспорті й паливному “даунстрімі”.
Технологічний бік: як відновлюють величезний трубопровід
Труба “Кіркук — Джейхан” — найбільший канал експорту для північного Іраку, її довжина — понад 970 км. За два роки вимушеного простою комплекс був частково демонтований через аварії, несанкціонований відбір, корозію та старіння місткостей. Турецький енергетичний концерн BOTAŞ з березня 2024 року провів масштабну ревізію, укріпив станції очищення та моніторингу. 3
Близько 150 фахівців повернули трубу до експлуатації, відновивши тиск і запустивши тестові партії “чорного золота”. Під час запуску був присутній спільний міжнародний контроль, а всі лабораторії перевіряли якість нафти у режимі реального часу. Турецький міністр енергетики заявив у Стамбулі: “Ми не лише перезапускаємо трубу, ми повертаємо на ринок віру в стабільність Близького Сходу”. 1
Економічний ефект: кошти, робочі місця, валютні перспективи
Щодня Ірак може експортувати до 450 тисяч барелів через Туреччину, що забезпечує понад 12% національних доходів країни. КРІ очікує близько $8–10 млрд на рік чистого валютного припливу. Заробітну плату отримають понад 300 тисяч працівників нафтової й суміжних підприємств.
Багдад оперує цифрою $1–1,2 млрд щомісяця — саме такий обсяг ринок очікує побачити вже у жовтні–листопаді 2025 року. Світові трейдери — Glencore, Vitol, Trafigura — вже відкривають позики локальним операторам для нових постачань.
Курдська частка у розподілі виручки офіційно становить 12%, що дозволяє владі КРІ планувати соціальні програми та підтримку бізнесу після років стагнації.
Місцевий економічний оглядач Равінд Залал підкреслює: “Ми не просто отримали валюту — ми відновили довіру локальному бізнесу, створили тисячі нових контрактів і повернули населення до роботи”.
Міжнародна реакція і геополітичний вимір
Відновлення експорту зустріли з оптимізмом у Брюсселі, Вашингтоні, Дубаї та Пекіні. Курдська нафта формально розширює карту енергетичних постачань у Середземномор’я та Південну Європу, знижує тиск на світові ринки на тлі обмежень щодо російських і іранських обсягів. США привітали “консенсус без ультиматумів”, Євросоюз — “зразок регіонального діалогу для Близького Сходу”. 4
Проте експерти попереджають: у стратегічній перспективі поновлення експорту створює ризики нової хвилі напруги між Ербілем і Багдадом через розподіл доходів, включення частини прибутків до центрального бюджету і вплив на вибори 2026 року. Окрема увага — питання ролі Туреччини, яка стане не лише транзитером, а й власником частини нафтогазової інфраструктури.
Криза 2022–2025: що втрачено, що збережено
За два з половиною роки паузи іракський і курдський ринки втратили близько $20 млрд надходжень, понад 10 нафтових компаній збанкрутіли, а дві сотні промислових підрядників скоротили персонал наполовину. 1
Багато жителів Ербіля, Кіркука та Мосула залишили країну в пошуках роботи. Десятки логістичних ланцюгів зупинилися, судна, які перевозили нафту з Середземного моря до Азії, змінили маршрути.
Збитки для бюджету стали причиною політичних демонстрацій, а відсутність контрактів на постачання пального взимку майже призвела до енергетичної кризи у центральному Іраку.
Однак аналітики наголошують, що відродження експорту — краще “перезавантаження” для ринку: без нього Ірак ризикує втратити ключову частку на ринках Європи та Туреччини уже до 2026 року.
Інфраструктурні виклики і нові технології
Відновлення роботи Кіркук-Джейхан не означає відсутності проблем. Споруди старіють, пропускна здатність труби обмежена — вже зараз місцева влада працює над розширенням потужностей, застосуванням інтелектуального моніторингу, побудовою нових заводів очищення і розробкою високобезпечних систем реагування на аварії. 3
Саме Туреччина ініціювала інвестиції у “розумну енергетику”: датчики тиску, онлайн-моніторинг якості, автоматичну діагностику труб і газових клапанів. КРІ та Ірак прагнуть укласти довгострокові угоди про технологічну підтримку від Німеччини, США та Кореї.
Голос ринку: як реагують біржі, трейдери і прості іракці
На світових біржах нафта марки Brent реагувала зростанням на новину про експорт, потім ціна стабілізувалася на рівні $98,50/барель.
Місцеві нафтотрейдери вже відчули приплив інвестицій: понад 40 компаній знову відкрили свої офіси в Ербілю, трейдингова діяльність оживилася в Стамбулі та Анкарі.
Робочий Махмуд з Кіркука говорить: “Відкриття труби повернуло надію — тепер у мене є робота, діти ходять до школи”. Водночас фермер Хузні застерігає: “Усі гроші кінцево опиняться у кишенях чиновників, поки проста людина лишається у черзі на газ”.
Головна інтрига: скільки протримається новий компроміс?
Прогноз аналітиків — оптимістичний: у найближчі 12 місяців жодна зі сторін не зацікавлена у новому конфлікті.
Але “тінь” старих суперечок зберігається: політична криза в Багдаді, ризики втручання Ірану, фінансові претензії з боку давніх власників концесій чи груп впливу.
Світові трейдери тримають кулаки, а політики шукають компроміси. Міжнародні спостерігачі вже попередили: будь-які порушення прозорості у розподілі нафти ризикують повернути арені Близького Сходу до стану нестабільної рівноваги.
Висновок гострого аналітика
Поновлення експорту курдської нафти до Туреччини — це не просто відновлення економіки, а новий рівень геополітичної гри. За трубами, що знову пульсують, стоять питання ідентичності, державності, майбутнього регіону. 2025-й стане роком великих змін: для когось це можливість повернутися додому, для когось — шанс заробити мільярди, а для когось — чергова шахова партія між державами та корпораціями.
Головне питання: чи навчиться ринок Близького Сходу бути не лише багатим, а й чесним, відкритим для всіх, хто залежить від його стабільності. 1 2
Джерела
Показати
- Reuters: “Iraq resumes Kurdish oil exports to Turkey after 2-1/2-year halt”, 27 вересня 2025
- Al Jazeera: “Kurdish oil flow resumes after Baghdad-Ankara deal”, 27 вересня 2025
- Anadolu Agency: “Technical overview: Kirkuk–Ceyhan pipeline reopens”, 27 вересня 2025
- Bloomberg: “Middle East crude trade changes as KRG oil restarts”, 27 вересня 2025
- Financial Times: “The economics of the Kurdish pipeline: lessons after the halt”, 27 вересня 2025
- CNBC: “Oil prices steady after Iraq-Turkey deal”, 28 вересня 2025
- Kurdistan24: “What reopening the pipeline means for Erbil and Baghdad”, 27 вересня 2025

