Інформаційна стратегія боротьби із поширенням covid-19 в «Л/ДНР»

05.04.2020 0 Редакция NS.Writer

Пандемія коронавірусу нового типу не лише продемонструвала проблеми національних систем охорони здоров’я, але й дозволила зрозуміти залежність управління кризою від особливостей політичних режимів.

| Newssky.com.ua

Критеріїв розрізнення моделей протиепідемічної боротьби може бути багато. Наприклад, за національною ознакою: китайська модель італійська модель. Найбільш показовим критерієм, на наш погляд, є швидкість та радикальність реакції на загрозу (наприклад, жорсткі і відносно швидкі карантинні заходи в Китаї). Кожна стратегія є комплексною та включає стратегію інформаційну. Тут можна розрізнити як мінімум декілька стратегій: «стримування паніки», «применшення загрози», «формування відповідальності». Очевидно, що кожна них формує і відповідний тип реакції населення, що має пряме відношення до ризиків від поширення хвороби.

У цьому контексті цікавим є дослідження ЗМІ «Л/ДНР».

Інформаційну стратегію стосовно пандемії нового коронавірусу в «Л/ДНР» важко визначити однозначно. Комплекс мотивів, які впливають на те, яким чином «влада» здійснює комунікацію з населенням з приводу загрози масового інфікування є досить великим. Але однозначно, що ЗМІ «Л/ДНР» відрізняються, наприклад, від українських.

Так, за даними одного з досліджень частка новин, які присвячені covid-19 в онлайн-медіа «Л/ДНР» складає 48,4%, тоді як на вільній території України цей показник становить 58,5%.

Крім цього, майже половина новин, які стосуються поширенню вірусу були із порушеннями журналістських стандартів, до яких відносяться емоційні заголовки, відсутність посилання на першоджерело, оціночні судження в тексті новин.

Важливим елементом інформаційної політики протидії епідемії є інформування населення щодо способів мінімізації загрози зараження. Частка матеріалів такого типу в «Л/ДНР» склала всього 0.7% від усіх новин про новий тип коронавірусу. В українських медіа частка таких матеріалів склала 15%.

Частково така мала кількість «конструктивних» матеріалів на окупованому Донбасі пояснюється тим, що значна частина новин про covid-19 присвячена Україні, а також Росії (до 50% у деяких онлайн-медіа).
Крім цього, ті новини, які були присвячені Україні часто були маніпулятивними або фейковими. Зокрема, стосувались великої кількості заражених та померлих серед військовослужбовців в зоні ООС.

Така інформаційна політика цілком співвідноситься із реальними протиепідемічними заходами «республіканської влади». Наприклад, коли на вільній території уже запроваджувались карантинні заходи, в Луганську запроваджували тільки обмеження на масові зібрання.

Мотиви «політики применшення проблеми» в цілому зрозумілі. Природним є бажання попередити панічні настрої та дефіцит важливих товарів на ізольованій території. Подібним чином поводить себе, зокрема, Північна Корея, яка заявляє про відсутність випадків захворювання на covid-19. Звинувачення у приховуванні інформації і применшенні масштабів епідемії, а також шляхів передачі захворювання лунають і на адресу Китаю.

Звичайно, що така стратегія не виключає і намагання авторитарної влади за допомогою інформаційних маніпуляцій зберегти свою легітимність в умовах кризи. Тому, нерідко для цього використовується цензура. Але, попри те, що «применшення проблеми» має свої зрозумілі переваги в контексті керованості населення, все ж неадекватне висвітлення, а отже і сприйняття ситуації, своїм наслідком має, як правило, запізнілі управлінські реакції та підвищення ризиків для населення.

Для України це означає необхідність відслідковування епідемічної ситуації на окупованих територіях, з метою запобігання поширенню хвороби, а також вироблення механізмів захисту населення на територіях «Л/ДНР». Одним із таких механізмів повинне стати адекватне інформування населення в ОРДЛО щодо загроз, пов’язаних із поширенням covid-19.

Ковтун Олександр Сергійович, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри психології та соціальної роботи, Хмельницький інститут соціальних технологій університету «Україна»

Публікація здійснюється в рамках інформаційної програми IDS Kronos