Хто змушує МОН потурати РПЦ?

03.11.2016 0 By blacklight
Андрій Мєльков і товариш РПЦ Юрій Чорноморець

Проукраїнський науковець з Москви Андрій Мєльков і товариш РПЦ з Києва Юрій Чорноморець

У цьому матеріалі ми розміщуємо текст заяви*  єпископа Мукачівського і Карпатського Української Автокефальної Православної Церкви, доктора юридичних наук, доктора богословських наук, професора, члена Комісії МОН України з державного визнання документів про наукові ступені та вчені звання
виданих вищими духовними навчальними закладами, співавтора Акту про проголошення державної незалежності України і Декларації про державний суверенітет України  Віктора Бедь з приводу засідання Комісії від 25 жовтня 2016 року, оскільки це засідання, на жаль, виглядає на чергову перемогу замаскованих під “патріотів” промосковських сил в українській гуманітарній сфері.

Зауваження щодо безпідставного блокування питання про державне визнання диплома доктора богословських наук Андрія Мелькова з боку Юрія Чорноморця під час засідання Комісії з державного визнання документів про наукові ступені та вчені звання МОН України

“Із висновків доповідачів по докторській дисертації Андрія Мелькова на засіданні комісії МОН (25.10.2016 р.):
Юрій Чорноморець, щодо науково-богословської діяльності і дисертації А. Мелькова – виключно негативний висновок. При цьому:

  1. Юрій Чорноморець потрясав у руках текстом кандидатської дисертації А. Мелькова (предмет якої та галузь науки цілковито відрізняються (віділено NS) від докторської дисертації – авт.) та заявляв щозалучить підрозділи зовнішньої розвідки, для того щоб роздобути з Москви і текст магістерської роботи того ж таки А. Мелькова… До чого це було, важко зрозуміти…

Але такими маніпуляціями і криком Юрію Чорноморцю вдалось увести членів комісії у оману.

  1. На попередньому засіданні комісії Юрій Чорноморець безпідставно (виділено NS) звинуватив Андрія Мелькова в тому, що він є не менше і не більше, як провідником ідей т.з. «руського мира». Отакої…
  2. Одночасно із цим Юрій Чорноморець, під час засідання комісії відкрито і грубо висловив своє крайнє негативне ставлення до діяльності Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія (2002 – 2014), яка діяла за часів Блаженнійшого Володимира (Сабодана), Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля УПЦ та перебувала у його прямому підпорядкуванні. І це не дивує, адже Юрій Чорноморець тривалий час перебуває у тісній співпраці та взаємодії із московським митрополитом РПЦ Іларіоном (Алфеєвим) (виділено NS), митрополитом УПЦ МП Антонієм Паканичем, московським дияконом-українофобом Андрієм Кураєвим (з групи впливу того ж таки митрополита Іларіона (Алфеєва)). З цих причин та у співпраці з промосковськими силами Юрій Чорноморець і раніше підтримував політку протидії діяльності Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія, яка проводила українізацію церковного життя в УПЦ  (виділено NS), досліджувала та висвітлювала правдиву історію України та Української Церкви, протидіяла поширенню ідей т.з. «русского мира» в УПЦ МП  (виділено NSта в Україні. Саме ці причини стали головними в організації Московським патріархатом та її адептами в УПЦ МП гонінь проти керівництва Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія в 2009 – 2014 рр., та призвели до ліквідації академії, як релігійної організації, після упокоєння Блаженнійшого Митрополита Володимира (Сабодана).
  3. При цьому, на засіданні комісії, 25 жовтня, Юрій Чорноморець надзвичайно поетично надав позитивний відгук про науково-богословську діяльність, кандидатську дисертацію та особистість єпископа Климента (Вечері), голови інформаційно-просвітницького синодального відділу УПЦ Московського патріархату.

В даному випадку без згадки  (виділено NSпро т. з. «русский мир»…

Віталій Шевченко (кандидатура співдоповідача запропонована Юрієм Чорноморцем):

  1. «Загалом дисертація А.С. Мелькова «Жизненный путь и научное наследие протоиерея А.В. Горского» справляє враження цілісного, оригінального (за винятком виявлених запозичень) і завершеного дослідження, в якому реалізовано комплексний підхід до висвітлення життя й багатогранної діяльності протоієрея Олександра Горського».
  2. «… – наявність в докторській дисертації А. Мелькова значного текстового запозичення із кандидатської дисертації, що була захищена у 2007 р. під назвою «Лингвистические аспекты археологического описания рукописных собраний», і запозичення з якої (див. С. 124, 122 – 157, 160 – 161, 170 – 171) становлять переважну більшість її 4-го розділу (див. С 124 – 159);- дублювання висновків положень, які зустрічаються у кандидатській (див. С. 184 – 188) та докторській (див. С. 159 – 164) дисертацій; – обмеженість обсягу основного тексту дисертації А. Мелькова, який становить лише 227 ст., що не відповідає вимогам, які пред’являються до такого типу праць…».

Зважаючи на викладене, коротко зазначу: даний висновок (п. 2) Віталія Шевченка не зовсім відповідають дійсним обставинам справи і змісту (виділено NS) дисертації Андрія Мелькова, про що буде зазначено нижче, і повністю не враховує діючі положення  (виділено NSщодо порядку визнання документів про наукові ступені та вченні звання виданих вищими духовними навчальними закладами, які передбачають враховувати особливості при захистів дисертаційних досліджень в системі церков. При цьому слід зазначити, що по відношенню до інших дисертацій, які розглядає комісія, ці особливості враховуються  (виділено NS), зокрема і Юрієм Чорноморцем та Віталієм Шевченком.

  1. Далі у своєму письмовому заключенні Віталій Шевченко констатує взагалі незрозумілі політизовані висновки (виділено NS), які не мають жодного відношення до предмету, змісту наукової дисертації та особистості Андрія Мелькова, та не можуть бути підставою для відмови у державному визнанні відповідного диплома про науковий ступінь, зокрема:

– «… маємо констатувати: обидва фігуранти, тобто постать досліджувана і дослідник до постановки питання в такому його вимірі надаються як достойники російського світу, з йому притаманними світосприйняттям, світопереживанням, ментальним настановами, ідеальними інтенціями релігійного капіталу тощо. Принаймні…, хоч-не-хоч дає підстави для політико-ідеологічних перестережень бодай з огляду на триваючу нині українсько-російську гібридну війну!»;

– «З іншого боку нам не раз спадало на думку, а чи то так вже й пекуча справа для української науки вдосконалювати погляд на життя й діяльність нехай заслуженої, шанованої, видатної, христолюбивої особистості, яка жодним чином не була пов’язана з Україною ані походженням, ані життєдіяльністю, і лише почасти предметом дослідницьких зацікавлень та й то обстоювала (інакше й не могло бути!) виразно імперські погляди як на давньоруське минуле (чого лише варті самі назви окремих історичних праць прот. Олександра Горського!), так і на політику самодержав’я в пору реакційного мракобісся (= аракчеєвщини), в якому Російській Православній Церкві відводилася не остання роль і до якого нехай опосередковано таки був причетний прот. Олександр Горський в період активної творчо-богословської та педагогічної діяльності.»;

– «… сказане по-своєму перегукується з претензійністю нинішніх поборників єдино істинності, коли з миром на устах російські найманці плюндрують терени східної України, а євроінтеграційна стратегія розвитку України зустрічає то відкритий, то прихований опір з боку прихильників «руського мира», тобто тих, чия політика тримається на «скрепахотеческихпреданий» та «имперскихвожделений.»;

– «Пан А. Мельков у цьому сенсі не виняток: йому щонайменше, значно миліша святоотцівська традиція імперського закрою, ніж прозахідні орієнтири розвитку. А матриця такого мислення в нинішні пріоритети європейського вибору України аж ніяк не улягає.»;

– «Відтак держава Україна не може бути зацікавлена в пропаганді антизахідних ідей, якими просякнена ідеологія російської імперії усіх часів. Але не секрет, що в багатонаціональній та конфесійно порізненій спільноті незалежної держави є ті, хто неприхильно наставлений щодо правильності обраного Україною курсу. В цьому, властиво, й полягає сутність нинішнього цивілізаційного виклику, в драматичних колізіях якого й маємо право на прочитання запропонована до розгляду дисертація А.С. Мелькова.»…

  1. Поряд із тим, Віталій Шевченко зазначає і наступне:

«ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК:

… якщо в процесі колегіального обговорення дисертації (якого на комісії так і не було – авт.) нами виявленій й щойно зазначені недоліки підпадуть під дію максимальної церковної економії…, то ми не без обмовок та застережень…:
1) висловимось за прийняття рішення про державне визнання диплома доктора богословських наук А.С. Мелькова…;

2) погодимось з тим, що присуджений Андрію Сергійовичу Мелькову науковий ступінь доктора богословських наук за спеціальністю «Богослов’я» відповідає науковому рівню системи освіти України – науковому ступеневі доктора наук».
Єпископ Віктор (Бедь), коротка репліка з вище наведеного: для тих, хто не читав докторської А. Мелькова та не знає його біографії:

  1. Докторська дисертація А. Мелькова є поза політичною, цілісним, самостійним, завершеним науковим дослідженням і стосується життєвого шляху та науково-богословської діяльності одного із видатних російських науковців-богословів і ректора Московської духовної академії протоієрея Олександра Горського в ХІХ ст., роки життя: 1812 – 1875.
    2. Загалом структура дисертації нараховує 312 сторінок: вступ – с. 4 – 11; розділи 1 – 5 – с. 12 – 219; висновки – с. 220 – 227; література – с. 228 – 257 (опрацьовано 304 джерела); додатки та цінні архівні матеріали – с. 258 – 312.
    Дисертація пройшла наукову апробацію та підтверджена належною кількістю наукових публікацій та монографіями.
  2. У тексті 4 розділу докторської дисертації є збіги з текстом 2 глави кандидатської дисертації при цитуванні одних і тих же джерел, наприклад, архівних документів (листи, плани опису рукописів тощо), а також при викладі фактів, наприклад, докладного перерахування всіх рукописів та їх характеристик, які увійшли в «Опис» Горського і Невоструєва.Тому зазначені фрагменти не можна вважати прикладами самоцитування. Виключення з докторської дисертації зазначених архівних матеріалів і фактів, зібраних автором у ході багаторічних досліджень, зробило б всю робот недосконалою, неповної та неякісної, позбавило б дисертацію своєрідності та унікальності.

Як висновок можна сказати, щоу в аналізованому тексті 4 розділу докторської дисертації якщо й є так звані самоцитування, то їх загальний обсяг становить близько 20-15% тексту тільки в одному із зазначених розділів, що в масштабах всієї дисертації становить не більше 3-5%. На цій підставі всі претензії щодо якості всього тексту та висновків докторської дисертації є необґрунтованими.

Додатково:

Оцінка дисертації рерайтера (оцінка оригінальності) http://www.wsgu.ru/servis/copy.php
Програма дозволяє порівняти два тести між собою і виявити їх схожість. В роботі програми використовуються шингли і віддалі Левенштейна. Границею схожості, при якій велика вірогідність об’єднання текстів, є 25 % і більше по шинглам і 25 % і більше по віддалям Левенштейна.

Схожість досліджених текстів (за віддаллю Левенштейна) – 3.0534351145038%

  1. За свою наукову і світоглядну гуманістичну діяльність протоієрей Олександр Горський постійно піддавався ущемленню і переслідуванню з боку політичної цензури Російської імперії. На десятиріччя його ім’я було забуте і заборонена до популяризації на теренах Російської імперії та колишнього комуністично-радянського СРСР.
  2. Про майбутню україно-російську гібридну війну, яку ми сьогодні переживаємо, протоієрей Олександр Горський в ХІХ столітті іще не здогадувався і жодних прогнозів щодо неї не висловлював (виділено NS).
  3. Андрій Мельков є сучасним науковцем, істориком, філологом, богословом та критиком всякого тоталітаризму. Він відкрито засуджує війну проти України, активно виступає в ЗМІ Російської Федерації та України, є палким прихильником і захисником України, за що постійно зазнає дискримінації і загроз в Росії з боку прихильників війни (виділено NS).Приймає активну участь в наукових заходах і форумах в Україні, які проводяться на базі вищих навчальних закладів та наукових установ.
    7. Його дисертація, яка безпідставно піддана критиці Юрієм Чорноморцем (одним і з активних представників групи впливу московського митрополита Іларіона Алфеєва (РПЦ) в Україні) та організованою ним групою осіб (виділено NS), досліджує виключно життєвий і науковий спадок науковця і богослова протоієрея Олександра Горського і жодним словом не пропагує ідей сучасного т. з. «русского мира». Дисертація захищена в Ужгородській українській богословській академії імені святих Кирила і Мефодія (2014) з благословення Блаженнійшого Володимира (Сабодана), Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля УПЦ МП (спочилого на сьогодні у Бозі).
  4. За структурою, змістом, кількістю сторінок та опрацьованих джерел, доданих додатків та архівних матеріалів дисертація А.С. Мелькова відповідає вимогам, які висовуються до наукових дисертацій з особливістю їх захисту в вищих духовних навчальних закладах.
  5. Дисертація А.С. Мелькова та диплом доктора теологічних наук (виданого Ужгородською українською богословською академією імені святих Кирила і Мефодія Української Православної Церкви) відповідають всім критеріям і правовим підставам для державного визнання, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України «Про державне визнання документів про вищу духовну освіту, наукові ступені та вчені звання, виданих вищими духовними навчальними закладами» від 19 серпня 2015 р. за № 652, Порядком державного визнання документів про вищу духовну освіту, наукові ступені та вчені звання, виданих вищими духовними навчальними закладами (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. за № 652) та Положенню про Комісію з державного визнання документів про наукові ступені та вчені звання затвердженого наказом по Міністерству освіти і науки України про «Деякі питання державного визнання документівпро вищу духовну освіту, наукові ступені та вчені звання» від 08 квітня 2016 р. за № 381.
  6. Докторська дисертація А.С.Мелькова науково апробована, підтверджена рядом наукових публікацій та двома монографіями.
  7. Зважаючи на вище викладене та беручи до уваги те, що 25 жовтня 2016 року не був повний склад членів комісії, не було проведено належне обговорення даної ситуації та не вислухано докази, питання щодо визнання диплому доктора богословських наук А.С. Мелькова виданого Українською богословською академією імені святих Кирила і Мефодія слід об’єктивно, неупереджено і фахово, з урахуванням особливостей захисту дисертаційних досліджень у вищих духовних навчальних закладах та затверджених з цього питання нормативних документів, слід розглянути на черговому засіданні комісії у її повному складі та за участі голови комісії.

Додаток:
1. Таблиця порівняння текстів, яка засвідчує факт відсутності надмірного самоцитування в дисертації А.С. Мелькова.

  1. Текст докторської дисертації А.С. Мелькова.
  2. Текст кандидатської дисертації А.С. Мелькова.

+ Віктор Бедь,
єпископ Мукачівський і Карпатський
Української Автокефальної Православної Церкви,
доктор юридичних наук,
доктор богословських наук, професор,
член Комісії МОН України з державного визнання
документів про наукові ступені та вчені звання
виданих вищимидуховними навчальними закладами
м. Ужгород,
02 листопада 2016 р.

Інтерв’ю А.С.Мєлькова “Діловій столиці”: dsnews.ua

Посилання на текст заяви:

*uuba.org.ua

*bogoslov.org.ua

*keuapc.org

 


Підтримати проект:

Підписатись на новини:




В тему: