Хто такий Томмі Робінсон або хто і як веде до влади в Британії партію Найджела Фарраджа?

Ексклюзив. Томмі Робінсон, чиє справжнє ім’я Стівен Крістофер Якслі-Леннон, є однією з найбільш суперечливих фігур сучасної Великобританії. Народившись 27 листопада 1982 року в Лутоні, Бедфордшир, він здобув репутацію ультраправого активіста, журналіста і засновника English Defence League (EDL) — організації, відомої своїми антиісламськими протестами. Його діяльність викликала палкі дискусії про свободу слова, національну ідентичність і межі політичного активізму на тлі міграційної, світоглядної та соціальної кризи у Сполученому Королівстві.

На зорі активізму

Робінсон виріс у робітничій сім’ї з ірландською матір’ю та англійським батьком у Лутоні — місті, відомому своєю етнічною різноманітністю та соціальними напруженнями. Після закінчення школи він здобув кваліфікацію авіаційного інженера в 2003 році, але втратив роботу через кримінальне минуле, зокрема напад на поліцейського в стані сп’яніння. В юності він приєднався до футбольних хуліганів Luton Town MIGs і навіть коротко був членом ультраправої British National Party (BNP).

Псевдонім «Томмі Робінсон» він запозичив від відомого хулігана, щоб приховати свою особу, що стало першим кроком до створення публічного іміджу. Його кримінальна історія не обмежилася юнацькими витівками. У подальшому Робінсон отримував вироки за шахрайство з іпотекою, бійки та використання чужого паспорта. Ці інциденти сформували його репутацію як людини, що балансує на межі закону, але водночас вони не завадили йому стати лідером політичного руху.

Заснування English Defence League

У 2009 році Робінсон заснував English Defence League («Ліга захисту англійців» – EDL) як реакцію на протест мусульман проти параду британських солдатів у Лутоні. EDL швидко стала відомою завдяки своїм вуличним акціям із гаслами проти «ісламського екстремізму». Робінсон наполягав, що організація не є расистською, а спрямована виключно проти радикального ісламу, але критики вказували на її зв’язки з екстремістськими групами та розпалювання ненависті.

EDL стала частиною ширшого європейського контр-джихадистського руху, а Робінсон — її харизматичним лідером, якого називали «рок-зіркою» ультраправих. У 2013 році Робінсон несподівано покинув EDL, пояснюючи це «надмірним екстремізмом» у лавах організації. Проте його антиісламська діяльність не припинилася. Він почав позиціонувати себе як «громадянин-журналіст», знімаючи репортажі про мусульманські громади та судові процеси, пов’язані з так званими «грумінг-згвалтуваннями». Його риторика часто межувала з теоріями змови, звинувачуючи еліти у приховуванні «правди про іслам». У цей період він також співпрацював із проізраїльськими та антимусульманськими організаціями, як-от Middle East Forum, і публікував книги, зокрема «Enemy of the State» (2015) і «Muhammad’s Koran» (2017), які критикували іслам.

Судові проблеми та суспільний резонанс

Діяльність Робінсона неодноразово приводила його до конфліктів із законом. У 2017–2018 роках він отримав три місяці в’язниці за неповагу до суду через фільмування учасників судового процесу. У 2019 році його засудили до дев’яти місяців за подібне порушення, коли він транслював деталі судового розгляду щодо сексуальних злочинів у Гаддерсфілді. Найгучніший випадок стався у 2024 році, коли Робінсон отримав 18 місяців ув’язнення за поширення брехливих звинувачень проти сирійського біженця та порушення судових заборон.

У серпні того ж року він утік до Кіпру, уникаючи правосуддя, але зрештою повернувся до Великобританії. Його дії також пов’язують із насильницькими протестами. У 2024 році після вбивства трьох дівчат у Саутпорті Робінсон поширював дезінформацію про «мусульманського» вбивцю, що спровокувало антимігрантські заворушення.

У вересні 2025 року мітинг «Unite the Kingdom» у Лондоні, організований за його участі, зібрав близько 110 000 осіб і переріс у насильство, залишивши 26 поранених поліцейських. Ці події підкреслили його здатність мобілізувати маси, але водночас посилили звинувачення у розпалюванні ненависті.

Фінансовий стан активіста викликає інтерес: за оцінками, він заробив мільйони фунтів завдяки донатам і продажам книг, хоча точні дані залишаються непублічними. Незважаючи на бани в соціальних мережах, таких як Facebook і Twitter/X, він продовжує спілкуватися з аудиторією через YouTube, Telegram і публічні виступи.

Робінсон залишається поляризуючою постаттю. Для прихильників він — борець за свободу слова і захисник «британських цінностей». Для критиків — провокатор, чиї дії загрожують соціальній згуртованості. Його підтримка з боку американських правих фігур, таких як Дональд Трамп-молодший і Стів Беннон, підкреслює його міжнародний вплив, але також посилює асоціації з екстремізмом.

Томмі Робінсон — це приклад того, як харизма, медійність і радикальні погляди можуть формувати суспільний дискурс. Його діяльність підіймає важливі питання про межі свободи слова, боротьбу з екстремізмом і вплив дезінформації. У той час як одні бачать у ньому героя, який кидає виклик «політичній коректності», інші вбачають загрозу для мультикультурного суспільства. Його історія є відображенням глибоких соціальних розколів, які продовжують формувати сучасну Великобританію та Європу загалом.

У 42 роки Робінсон залишається активним, і його вплив, ймовірно, ще довго буде предметом дебатів. Вочевидь, Робінсон належить до тих політиків, яких веде до влади в Великій Британії лідер ультраправої «Партії Реформ» Найджел Фаррадж.

Михайло Коваль, Newssky