Хто насправді програв у Саксонії та Тюрінгії?

Ексклюзив. Минуло 10 днів із дня земельних виборів у Саксонії та Тюрінгії, які так сколихнули європейську бюрократичну жижу, позбавивши сну рожевих єдинорогів і сніжинок по всьому світу: адже над Ерфуртом та Дрезденом, кутаючись у сіру шинель, на мить ніби постала похмура тінь фюрера. Однак, крім істерик із канцелярії бундесканцлера, гора народила мишу, а бюрократична тина видала лише байдужий пук.

Для формування більшості в Саксонії необхідно 61 місце у ландтазі. ХДС взяв 41 місце, СДПН – 10, 7 місць – Зелені. Тобто 58 місць до більшості не вистачає 3 мандатів. «Альтернатива для Німеччини» – 40 місць, ультраліві «Ліві» – 6, ультра-ультралівий «Блок Сари Вагенкнехт « (який вивалився з «Лівих») – 15 місць. 1 мандат – у «Вільних виборців». Іншими словами, якщо ультраправі хочуть, вони, звичайно, можуть сформувати більшість в один мандат із комуністами та ультракомуністами . Тільки це навряд.

Сара готова вступати будь-куди, аби виконати наказ Путіна, оскільки її умова участі в коаліції, це «припинення постачання зброї Україні». Та тільки це не в компетенції земельних урядів.

Що важливіше – і не в компетенції центральних комітетів федеральних партій.

ХДС в особі Фрідріха Мерца заборонила крайовим партіям вступати в шлюбні союзи з АдН, оскільки це нішовий конкурент, здатний у такій комбінації поступово пожерти конкурентів, як це зробила MAGA з Республіканською партією в США або фронтовики Ле Пен у Франції з республіканцями-голістами .

А от розважитись із Сарою – це на розсуд земельних лідерів, бо заплямують такі коаліції саме BSW, що в тій же Німеччині продемонстровано на прикладі СДПН, яку буквально до останнього циклу роз’їдала компроміси з правим центром та правими лібералами. Адже це Сарі доведеться знімати найдурніші вимоги, скандалити у пошуках успіху і, зрештою, повзти на дострокові вибори, бо вже видно, що нічого з цих комбінацій не вийде. Хіба кілька депутатів комусь вдасться банально перекупити, але, на відміну від Італії, Німеччина такою практикою не славиться.

Так, а що там, за результатом, у Тюрінгії (з якої, до речі, колись розпочалася переможна хода НСДАП)? Чи вже поставлений над Kurmainzische Statthalterei чорний імперський орел? Чи вже пошив собі власник «Ниви» Бйорн Хекке довге шкіряне пальто? Ні, все якось несвятково.

Для більшості потрібно 45 місць. Три позасистемні партії, а це АдН (отримала 32 місця), блок Вагенкнехт – 15, та «Ліві» – 12, поруч знову-таки сідати не хочуть.

Представники правлячої коаліції – СДПН, вільні демократи та Зелені на трьох отримали 18 місць, а опозиційна на федеральному рівні ХДС – 23. Тобто партіям істеблішменту не вистачає 4 мандати до більшості. А «націонал-соціалісти», якби вони були цілісною коаліцією, завоювали б 59 місць.

Ні в Саксонії, ні в Тюрінгії пасьянс не складається – без чиєїсь зради, або, скажімо, прямого наказу Путіна своїм агентам у всіх чотирьох партіях, що йому симпатизують, у Тюрінгії наплювати на репутацію і виборців.

Що буде далі?

Довгі, виснажливі переговори. Гра у спробах виставити іншу сторону неконструктивною . Загравання з Сарою та з її в минулому материнською партією – «Лівими», у спробах визначити, хто з них більш податливий і прийнятний. Технічні уряди. Кабінети меншин. Переманювання багнетів. Хиткі коаліції та, швидше за все, дострокові вибори. Вибори, на яких виборець або злякається справи рук своїх, або продовжить впиратися в єресі.

А за туманом емоцій, що розсіюється, постає головна проблема – і стає ясно, чия саме це проблема.

На обох землях безліч голосів на користь блоку Вагенкнехт втратили саме соціал-демократи Олафа Шольця .

Федеральні вибори – через рік та два тижні . Незрозуміло, що сьогодні може зупинити лідера ХДС Фрідріха Мерца на шляху до посади канцлера . Посту, який у нього в сиві нульові роки з-під носа відвела Ангела Меркель , після чого Мерц надовго пішов із політики.

Тому що наступні земельні вибори – ще в одній східній землі, Бранденбург, відбудуться 22 вересня і там есдеки теж відстають від Альтернативи.

А другого березня наступного року – вибори у вотчині « рожевих « (і на батьківщині Шольца ), у Гамбурзі. І там есдеки та зелені впевнено лідирують…

Але за опитуваннями піврічної давності.

Тож проблема, мабуть, не в німецькому виборці. А в малозрозумілій політиці лівого уряду та невпевненому лідерстві Олафа Шольця.

Максим Михайленко, головний редактор Newssky