Хто і скільки заплатить за приватизацію Харківського авіазаводу

Щонайменше п’ять мільярдів гривень повинен скерувати новий власник у розвиток Харківського авіаційного заводу, якщо плани щодо приватизації цього державного підприємства стануть реальністю. У парламенті готують саме такий сценарій. Але відмовчуються, хто ж саме прийде з таким потужним гаманцем рятувати вітчизняний авіапром, пише defence-ua.com.

Доля Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (ХДАВП) стане лакмусовим папірцем щодо спроможності усіх гілок влади — і законодавчої, і виконавчої, — вирішувати реальні проблеми авіаційної промисловості.

Бо, з одного боку, гучно ухвалюються довгострокові програми розвитку, а і з іншого — самі підприємства перебувають у затяжному штопорі, втрачають профільні компетенції і можливості.

Про ХДАВП «піклувалися» керівники «Укроборонпрому», привселюдно обіцяючи вивести завод у стабільний політ, призначали нових керівників і все залишалося по старому. Потім були розмови про державне-приватне партнерство.

Потім — вже і навіть Указ Президента, який визначав конкретні завдання з порятунку харківського заводу. Це теж не спрацювало.

На черзі — останній важіль. Це приватизація Харківського державного авіаційного виробничого підприємства. Але на яких умовах?

Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку на засіданні 20 жовтня 2021 року вже розглянув проект Закону України «Про особливості приватизації єдиного майнового комплексу Харківського державного авіаційного виробничого підприємства» (реєстр. № 5799).

Ініціатором та розробником цього Законпроєкту був член Комітету ВР України з питань національної безпеки, оборони та розвідки народний депутат Ігор Копитін.

Проте керівництвом парламенту документ переданий саме на розгляд «економістів», бо законопроект стосується саме процедур приватизації.

За результатами обговорення народні депутати дійшли консолідованого висновку що Законопроект з приватизації ХДАВП забезпечить збереження, відновлення та активізацію роботи заводу, що має стратегічне значення для авіабудівної галузі, економіки і оборони України. Також ухвалили рішення внести даний законопроект на розгляд парламенту та рекомендувати за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу (детальніше із законопроєктом можна ознайомитися за посиланням).

Про що саме йдеться і що очікується редакції Defense Express розповів розробник Законопроекту народний депутат Ігор Копитін.

— У чому суть проблеми навколо Харківського державного авіазаводу ?

— У катастрофічній ситуації, яка склалася на одному з серійних заводів нашої авіаційної промисловості, що призначений для виготовлення літаків сімейства «Антонов». Таких, як Ан-74 та Ан-140.

З 2014 року ХДАВП втратило спроможність серійного випуску літаків. Це стало однією з основних причин суттєвого погіршення його фінансового становища.

У 2015 року розпочалася процедура банкрутства ХДАВП. При цьому план санації ХДАВП так і не був затверджений у зв’язку з відсутністю реальної можливості погашення існуючих боргів. З кожним роком криза поглиблюється, борги зростають.

Станом на січень 2021 року прострочена кредиторська заборгованість ХДАВП складала 3,9 млрд грн, з яких 234 млн грн — заборгованість із заробітної плати.

На засіданні Комітету ВРУ 20 жовтня керівник Концерну Укроборонпром повідомив, що на даний час загальна сума боргів ХДАВП сягнула 4,5 млрд грн. Основним кредитором ХДАВП виступає Державна фіскальна служба у зв’язку з виконанням державою гарантійних зобов’язань з погашення раніше випущених облігацій підприємства. На даний час сума заборгованості становить 2,137 млрд грн.

— Чи вживались заходи концерном «Укроборонпром» та керівництвом заводу знайти рішення цих проблем. Бо з самого початку обіцялось і покрити борги, і знайти вихід з кризи?

— Усі обіцянки так і залишились словами. У вересні первинна організація профспілки авіабудівників та машинобудівників України на авіазаводі проводила страйк, а ще раніше навіть перекривали вулиці міста Харків через невиплату заробітної плати.

Підставою для виступів працівників є відсутність дієвих заходів як керівництва підприємства, так і органу його управління, із відновлення роботи підприємства та відродження серійного виробництва літаків.

Загалом, на підприємстві продовжує спостерігатись вкрай сумна ситуація — і це факт, який приховати неможливо. В діях керівництва ХДАВП простежується відсутність будь-якої моделі виходу авіабудівного підприємства з затяжного штопору. Але ці проблеми — власне проблеми вже державного масштабу.

— Що пропонується робити зараз, з огляду на появу законопроекту конкретно «під ХДАВП»?

— Йдеться про рішення на законодавчому рівні створити умови для рятування заводу. У Законопроекті визначено умови для проведення чесного та прозорого інвестиційного конкурсу, результати якого мають дійсно вирішити проблеми заводу.

Це погашення заборгованості ХДАВП перед його трудовим колективом, поліпшення фінансово-економічного стану підприємства, модернізації виробництва та розробки нових технологій, впровадження механізмів, які сприятимуть зниженню соціальної напруженості, збереженню існуючих робочих місць тощо.

Більше того, зазначений законопроект допоможе залучити інвестиції для розвитку не тільки ХДАВП, а й багатьох суміжних підприємств авіабудівної галузі України.

Відновлення серійного виробництва літаків можливе лише після фінансового оздоровлення (вливання, або списання, близько 4 млрд. грн), виконання програми заміни російських комплектуючих, вартість якої оцінюється від 2,2 до 4 млрд грн.

— Як саме це відбуватиметься і скільки все це коштуватиме потенційному новому власнику?

— У цьому процесі визначено декілька ключових етапів, які стосуються як держави, так і потенційного нового власника та інвестора — від визначення зобов’язань до остаточного результатів приватизації та особливості договору купівлі-продажу об’єкту приватизації. При цьому об’єктом приватизації є єдиний майновий комплекс ХДАВП.

Приватизація ХДАВП буде здійснюватися виключно на електронних аукціонах, що проводяться у порядку, встановленому статтею 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Відповідно до проекту Закону стартова ціна аукціону з продажу єдиного майнового комплексу ХДАВП має дорівнювати балансовій вартості підприємства. На сьогодні це близько 2,2 млрд грн).

В процесі підготовки до приватизації пропонується списання публічної заборгованості, яка становить 2,685 млрд грн.

Далі проектом Закону передбачено зобов’язання покупця з погашення інших видів простроченої кредиторської заборгованості, у т.ч. — з оплати праці, а також збереження основних видів діяльності державного підприємства.

Тож переможець відкритого аукціону буде зобов’язаний погасити понад 1,2 млрд грн. заборгованості та інвестувати орієнтовно до 4 млрд. грн. у модернізацію виробництва, авіаційних технологій, виробничих процесів та обладнання, а також нести витрати на утримання об’єкту приватизації до моменту її завершення протягом 5 років. Хоча також є пропозиції подовжити цей термін.

— Є твердження, що списання низки боргів перед державою суперечить Бюджетному кодексу України та іншим нормативним вимогам.

— Якщо бути відвертим, то подібні обмеження неодноразово ігнорувались при запровадженні заходів із реструктуризації гарантованих державою боргів ДП «Антонов», Укравтодору, ДП «КБ «Південне» тощо.

Законопроект не змінює дохідну частину державного бюджету наступного року, оскільки фінансовий стан ХДАВП не дозволяє забезпечити у найближчі роки самостійне погашення заборгованості перед державою.

Введений судом щодо ХДАВП мораторій на погашення боргів у зв’язку з провадженням справи про банкрутство може бути скасований лише внаслідок запровадження санаційної або ліквідаційної процедур. А план санації ХДАВП, як вже казав, не затверджений внаслідок відсутності реальних перспектив відновлення платоспроможності.

З цих же підстав неможливою є і приватизація підприємства на загальних підставах. При цьому мораторій на примусове стягнення боргів також збережеться при включенні ХДАВП у перелік об’єктів для приватизації.

Тож вихід полягає саме в ухваленні окремого Закону про долю ХДАВП, що власне і пропонується. А з метою списання фіскальних боргів ХДАВП розроблений законопроект № 5800, який знаходиться на розгляді профільного Комітету ВРУ.

— Чи є розуміння, хто саме чи які фінансові об’єднання будуть претендувати на цей об’єкт приватизації? «Мотор Січ», група Ярославського, канадці чи американці з «Оріел групп»?

— Поки про це не можу говорити однозначно. Але інтерес до збереження Харківського авіазаводу як виробника саме авіаційної техніки з боку вітчизняних приватних фінансово-промислових дійсно є.

Також є інтерес і у закордонних учасників, який був висловлений у попередні роки і зберігається до сьогодні. Вони зможуть долучитись до розвитку Харківського авіакластеру у форматі спільних проектів.

— А якщо переможуть закамуфльовані інтереси девелоперів?

— Ну, тоді їм треба буде все-таки навчитися збирати літаки. Бо Закон передбачає збереження і профілю, і майнового комплексу ХДАВП.

— Що буде зі злітною смугою, вона теж буде приватизована?

— Ні, йтиметься прогарантовану передачу злітно-посадкової смуги та інших об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації, в оренду покупцю. Бо це є частиною технологічних процесів з серійного випуску літаків.

У свою чергу, можливість оренди державних аеродромів та аеродромних об’єктів приватним інвестором передбачена Повітряним кодексом України — без зміни цільового призначення об’єктів аеродрому, що забезпечують його основну виробничу діяльність.

— Чи є розуміння щодо проектів, які можуть підняти на крило ХАЗ?

— Харківське державне авіаційне виробниче підприємство — це сертифіковане державне унітарне підприємство з серійного виробництва літаків сімейства Антонов. Це, як я вже казав, Ан-74 та Ан-140. Особливої уваги заслуговує саме український Ан-74. Це найоптимальніший перевірений варіант для роботи в арктичному кліматі.

США, Канада та північні країни НАТО і ЄС зацікавлені у посиленні своїх позицій в Арктиці й вирішенні логістичних проблем з перекиданням вантажів і людей в умовах північних широт. Враховуючи розгортання боротьби провідних держав довкола Арктики, Україна може скористатись цією ситуацією.

Тому треба рішуче виходити на світовий ринок з конкретними пропозиціями та рішеннями.

— Коли можна очікувати винесення Законопроекту для розгляду у парламенті і ухвалення його у першому читанні?

— За оптимістичними розрахунками впродовж трьох тижнів.

— А якщо у ході розгляду його не буде підтримано і ситуація у порівнянні з поточною кардинально не зміниться?

— Мораторій на ліквідацію ХДАВП за процедурою банкрутства спливає у жовтні 2022 року. І тоді підприємство почнуть розпродавати частинами. Без жодних обмежень щодо збереження профілю підприємства. Це буде кінець.

Тож зараз українській владі варто не зволікати, а грамотно й ефективно провести приватизацію авіапідприємства та залучити інвестиції для розвитку ХДАВП. Тим самим — надати йому друге життя.