Харків під шквалом російських ударів: трагедія багатоповерхівок і доля міста на межі виживання

Камені й вікна пам’ятають — але не забувають. Чому немовля після обстрілу ще плакало, а місто — мовчить?

Гарячі уламки летять у нічному небі, перерізаючи густу тишу, як скальпель без жалю. Хто доплачував за це вікнами своєї квартири — чи піврічним життям дитини? Страждаєш і не вірив би, що в країні, яка прагне майбутнього, у місті, що пишається прогресом, головним ворогом цивільних став не хаос, а технологічно підготовлений терор з неба. Харків, з його бетонними фортецями, вдруге стає полем бою, де немає фронту — лише адреси людей, котрі одного дня прокидаються від вибухів і вже ніколи не повернуться «додому» в старому сенсі.

Хроніка обстрілів: що трапилося в багатоповерхівці

Останній масований удар по багатоповерхівці в Харкові став ще одним актом абсолютно цілеспрямованого терору. Серед постраждалих — п’ятимісячне немовля, чиє життя лише починалося. Росіяни знову застосували безпілотник “Молнія”, влучивши у житлове середовище, а не у військову ціль. Число поранених швидко зростало: дитина, жінка та інші мешканці стали жертвами абсолютно неселекційної атаки[1][14][15][18].

“Ворожий БпЛА вдарив поблизу багатоквартирного будинку в Київському районі Харкова”, — підтвердив Ігор Терехов, міський голова.

Життя під прицілом: як російські атаки змінили місто влітку 2025 року

Не лише поодинокими ракетами чи дронами: лише в червні по місту зафіксовано рекордну кількість атак з використанням різних видів озброєння. 15 людей загинули, ще 157 отримали поранення, з них — 25 дітей. Наймасштабнішим став комбінований обстріл 7 червня, коли кількагодинна пожежа на підприємстві забрала шість життів, а рятувальники гасили її 12 діб. Повітряна тривога майже не стихає, сирени стали фоновим звуком міста[7][8][9][12][19].

Постраждалі діти: психологічний і фізичний вимір

Наслідки атак — не лише руйнація стін, а й десятки понівечених життів, де особливо вразливі діти. Під час удару 1 серпня серед травмованих була дитина, яка отримала ушкодження та гостру реакцію на стрес. У червні-маленькі діти й підлітки складали помітну частку щомісячної статистики поранених і загиблих. Багатогодинні рятувальні операції та регулярне артилерійське «очищення» цивільної інфраструктури формують покоління, для якого безпека асоціюється з підвалом, а не зі спальнею[13][14][15][16].

“Троє дітей — хлопці восьми і 17 років та 10-річна дівчинка — мали гостру реакцію на стрес”, — із зведень Харківської ОВА.

Аналіз тактики Росії: чому б’ють по багатоповерхівках?

Ракетно-дронові удари стають маркерами стратегії залякування, щоб психологічно зламати оборону міст, змусити людей покинути домівки, створити гуманітарну кризу. Віднедавна найбільше уражень завдають саме житловим районах Харкова, який для російської армії перетворився на символ спротиву: жодного військового сенсу, максимум болю звичайним харків’янам. Цей цинічний підхід означає, що невинні сім’ї, діти, немовлята і літні люди перетворюються на мішені, — і навіть найвідчайдушніші спроби “не піддаватися паніці” дедалі частіше стикаються з потужним відчуттям дежавю масової втрати[7][8][9][11][12][13].

Місяць антирекордів: статистика, від якої холоне кров

За шість місяців 2025 року Харків зазнав 421 удар, 25 загиблих лише з початку року, з них — одна дитина. У місті постраждали 581 людина (це лише офіційні дані, громадські організації вказують на більшу цифру), серед яких 61 дитина. Найбільше атак зафіксовано у червні (142 удари), маємо також квітневий “антирекорд” — 136 обстрілів[7][8][9].

Глибока руйнація інфраструктури: будинки, школи, лікарні

У лютому місто втратило 163 будинки внаслідок обстрілів різними типами безпілотників. Зруйновано дах, ліфтова шахта, вибито 2,259 вікон — одвічна робота комунальників лише намагається “залатати” четверту хвилю воєнних руйнувань за два роки[10][5].

Масовані атаки: динаміка останніх місяців

Лише за ніч з 10 на 11 червня російські дрони “шахед” завдали удару по двох районах Харкова, знищивши житлові будинки, депо, дитячі майданчики та інфраструктуру транспорту. Троє загиблих і ще 65 поранених, з яких — 9 дітей. У місті досі не оговталися від найбільшої повітряної атаки, що тривала 40 хвилин і охопила значну частину міста. Своєрідна географія атак — по Слобідському, Київському, Шевченківському та Холодногірському районах — доводить, що ціллю є максимальна дестабілізація міста[11][12][13][19][21].

Масштаб гуманітарної кризи: звіт з середини батальйонного міста

Усього, під час атак у червні-липні було пошкоджено понад 60% середніх і малих багатоповерхівок у центральних і східних районах Харкова. Їх мешканці були змушені покинути домівки, багато хто залишився жити у підвалах або евакуювався на Захід України. Вологість, антисанітарія, труднощі доступу до води та електрики перетворили багатоповерхівки на напівзруйновані пастки для виживших. Використання цивільних будинків як “живого щита” — давня тактика, за яку Росія несе відповідальність згідно міжнародного права[3][4][6][12].

Порівняння з іншими регіонами: Харків у фокусі терору

Обстріли Київської, Дніпропетровської, Чернігівської та Запорізької областей демонструють: Харків залишається унікально “гарячою” точкою. За інтенсивністю атак місто обходить навіть ті регіони, які перебувають на передньому краї фронту. Цей факт свідчить: російське керівництво прагне залишити Харків символом поразки, не допустити “острівка незламності” у прицільній зоні[7][8][20][21].

Міжнародна та локальна реакція: голоси солідарності, інерція механізмів

Світові ЗМІ, включаючи DW, BBC, The Guardian, щотижнево фіксують атаки на Харків як приклади серйозного порушення міжнародного гуманітарного права та конвенції про захист цивільного населення. Місцеві очільники, включно з мером Ігорем Тереховим, регулярно звертаються до ООН і ЄС із проханням про додаткову військову, технічну та гуманітарну підтримку[9][21].

Технологічний аспект: чому Харків особливо вразливий до дронів і ракет

Наявність великих житлових масивів, промислових зон та близькість до російського кордону робить місто легкою ціллю для дронових і ракетних атак. Технологія застосування БПЛА “Молнія” і “Шахед”, модифікованих під точкові удари (фугасні, осколкові, термобаричні), призводить до повторної атаки по тих самих цілях — за добу, тиждень, місяць[4][5][6][13].

Особисті історії: як змінюється життя після ударів

Люди, які пережили обстріли, говорять про втрату почуття безпеки назавжди. Вікторія, мати пораненої дитини, згадує, як уламок влетів у ліжко її сина, і тільки дивом він вижив — тепер їх сім’я ночує виключно у ванній кімнаті. Евакуйовані родини з Салтівського району виїжджають вже втретє, бо попередні місця проживання теж були обстріляні[16][18].

Етичний аспект: хто відповідальний за страждання немовлят та цивільних?

Міжнародні правозахисні організації кваліфікують удари по житлових районах Харкова як воєнні злочини, відсутність вибору цілей — як ознаку політики залякування. Українські та світові аналітики вимагають створення спеціальних трибуналів за фактами розслідувань ударів по місту, де серед поранених — беззахисні діти, вагітні жінки, літні люди[9][12][17][21].

Чому світ не перестає дивуватись стійкості Харкова?

Не лише через масштаб руйнувань і системність обстрілів. Харків формує унікальний “міський імунітет”, коли мешканці переоблаштовують підвали під школи, лікарні влаштовують тимчасові операційні у бомбосховищах, а волонтери за добу збирають кошти на “реактивне” відновлення вікон. Попри драму війни, місто живе і формує нову оновлену ідентичність через трагедію й взаємодопомогу[7][8][10][13].

Тривога майбутнього: як захистити місто в умовах постійного ризику?

Модернізація систем ППО — найгарячіший суспільний запит. Більшість експертів вважає, що захист Харкова неможливий без активної оборони на значній відстані від міста. Питання мобільних бомбосховищ, евакуації дітей, забезпечення психосоціальної підтримки постраждалим сім’ям — на порядку денному. Урок для Європи: розвинуте місто стає жертвою не своєї відсталості, а цілеспрямованої політики державного тероризму[7][11][17].

Харків — місто, що страждає, але не здається

Попри докази багаторівневої війни проти цивільного населення, з кожною новою атакою народжується ще більше історій про рятівників, добровольців, і просто сусідів, які витягували під завалами дітей і немовлят. Кожен вибитий під’їзд — це не тільки фізична руїна, а місце, де кристалізується пам’ять і нова сила.

Джерела

1. uatv.ua: РФ ударила по багатоповерхівці в Харкові, серед постраждалих 5-місячний малюк
2. 24tv.ua: Авіаудар по Харкову: кадри з місця удару поблизу багатоповерхівки
3. Суспільне: “Молнія” влучила у багатоповерхівку у Харкові
4. Слово і Діло: Росіяни вдарили по житловому будинку в Харкові, серед постраждалих діти
5. Суспільне: “Шахед” ударив по багатоповерхівці у Салтівському районі Харкова
6. ТСН: РФ скинула КАБи на Харків: в багатоповерхівці – наскрізна діра, кілька поверхів склалися
7. gwaramedia.com: За перші пів року 2025 Росія атакувала Харків майже 500 разів
8. zmina.info: У червні російські військові обстрілами вбили 15 людей у Харкові
9. uatv.ua: У червні Харків пережив максимальну кількість російських повітряних атак
10. Суспільне: Обстріли Харкова у лютому-2025: Терехов підбив підсумки збитків
11. newssky.com.ua: Масована атака Росії на Харків: три загиблих і понад шістдесят поранених
12. Главком: Найпотужніша атака на Харків за час війни. Є влучання у будинки, постраждалі та загиблий
13. Главком: Атака на Харків: російські дрони поцілили у багатоповерхівки, є постраждалі
14. LB.ua: Росіяни атакували Харків безпілотником, серед поранених — дитина
15. Радіо Свобода: У Харкові через удар російського дрона постраждали п’ятеро людей
16. gwaramedia.com: Російські БпЛА влучили у багатоповерхівки Слобідського району Харкова, постраждали 18 людей
17. newssky.com.ua: Ракетний удар по Чугуєву: як Росія продовжує терор цивільних на Харківщині
18. uazmi.org: Удар російського дрона по Харкову: кількість постраждалих зростає
19. Суспільне: Наслідки наймасованішої повітряної атаки на Харків
20. РБК-Україна: З’явилися перші кадри наслідків цинічного удару росіян по Харкову
21. DW: Нічний удар РФ дронами і балістикою: 9 влучань — основними напрямками атаки стали Харківщина, Дніпропетровщина та Донеччина