Гроші знецінюються, крипта стає “рятівним кругом”: уроки шести країн з високою інфляцією

Офіційні графіки показують сповільнення глобальної інфляції, але це статистика, яка мало втішає тих, чиї гривні, болівіано чи ліри тануть швидше, ніж надходить зарплата. У низці країн фіатні валюти за кілька років перетворилися на щось між лотерейним квитком і папером для побутових потреб. На цьому тлі криптовалюти — насамперед стейблкоїни, але не лише вони — стали для мільйонів людей не “спекуляцією”, а інструментом виживання. Новий звіт Chainalysis та кейси від Болівії до Нігерії показують: що гірше працює національна валюта й банківська система, то активніше населення вчиться жити в паралельному фінансовому світі.

Глобальний фон: інфляція пригальмувала, але не для всіх

Після шоку початку 2020‑х — ковідних стимулів, розривів ланцюгів постачання, стрибка цін на енергоносії через війну Росії проти України — більшість розвинених економік змогли притиснути інфляцію жорстким підняттям ставок і стабілізацією логістики¹. Однак у десятках країн Азії, Африки та Латинської Америки ситуація інша: там інфляція або вперто тримається на двозначних рівнях, або знову вибухає.

Саме в цих державах, за даними Chainalysis, спостерігається найбільш послідовне зростання реального використання криптовалют — не як спекулятивного активу, а як засобу заощаджень, платежів та переказу грошей за кордон¹. У фокусі — Болівія, Венесуела, Аргентина, Туреччина, Іран і Нігерія.

Болівія: цінники в USDT замість болівіано

Інфляція в Болівії в жовтні 2025 року становила 22,23% у річному вимірі¹. Це менше, ніж літні піки, але все одно в кілька разів вище комфортного рівня. Країна входить у затяжну стагнацію: використані валютні резерви впали з $15 млрд у 2014‑му до менш ніж $2 млрд наприкінці 2024 року, що відповідає трохи більш як трьом місяцям імпорту¹.

За даними Chainalysis, з червня 2024‑го по червень 2025‑го обсяг криптотранзакцій у Болівії сягнув $14,8 млрд¹. Улітку магазини почали виводити цінники одразу в Tether USDT: біля полиць з’явилися оголошення, що “ціни вказані в USDT — стабільній криптовалюті, курс якої щоденно публікує Центробанк Болівії за даними Binance”¹.

Влада також змінила риторику: міністр економіки Хосе Габріель Еспіноса оголосив, що банкам дозволять надавати послуги з кастодіального зберігання криптоактивів, а крипта зможе використовуватися як законний інструмент для ощадних рахунків і кредитних продуктів¹. Держава фактично визнає: без стейблкоїнів фінансова система тріщить швидше.

Венесуела: “долари Binance” як паралельна економіка

Венесуела вже давно стала синонімом гіперінфляції. У квітні 2025‑го офіційний показник перетнув 170%, а МВФ оцінює річну інфляцію на рівні близько 270% із прогнозом до 600% у 2026‑му¹. На цьому тлі крипта перестає бути “андеграундом”: за даними Chainalysis, із липня 2024‑го до червня 2025‑го венесуельці отримали $44,6 млрд у криптоактивах, посівши четверте місце в Латинській Америці за обсягом криптовалютної вартості, що надходить¹.

The New York Times пише, що президент Ніколас Мадуро фактично “перепрошив” економіку на стейблкоїни, а багато громадян називають такі активи “доларами Binance”¹. Колишня кандидатка в президенти Марія Коріна Мачадо, яка отримала Нобелівську премію миру за опір режиму Мадуро, публічно підтримує використання Bitcoin, що додає крипті символічної ваги в політичному дискурсі¹.

Аргентина: жорстка економія з бензопилою та крипта без держпарасольки

Аргентина пережила пікову інфляцію майже в 300% у квітні 2024‑го; коли до влади прийшов Хав’єр Мілей, показник ще становив близько 200%¹. Новий президент, використовуючи образ бензопили як символ урізання державних витрат, різко скоротив субсидії, зупинив емісію песо для покриття дефіциту й провів жорстку програму “затягування пасків”.

Унаслідок цього інфляція сповільнилася до приблизно 31,3% у жовтні 2025‑го, але залишається однією з найвищих у світі¹. За даними Chainalysis, Аргентина — друга в Латинській Америці за обсягом отриманої криптовалюти: за рік до червня 2025‑го тут зафіксовано $93,9 млрд транзакційної вартості¹.

Аргентинці активно користуються криптою й стейблкоїнами для збереження заощаджень, однак на рівні уряду це майже не відображається: попри криптофрендлі риторику Мілея, держава поки що не перейшла до системного впровадження цифрових активів у публічні фінанси¹.

Туреччина: від експериментів зі ставками до криптобуму

Турецька інфляція досягла піку в 85% у жовтні 2022‑го після “експерименту” президента Реджепа Таїпа Ердогана, який наполягав, що високі ставки спричиняють інфляцію — і, відповідно, агресивно знижував їх на тлі вже зростаючих цін та витрат бізнесу¹. Повернення до класичної монетарної політики дозволило зменшити інфляцію до приблизно 32% у жовтні 2025‑го, але країна все ще в списку антирекордсменів.

Турецькі домогосподарства масово звернулися до крипти: за даними Chainalysis, Туреччина лідирує в регіоні Близького Сходу та Північної Африки, отримавши близько $200 млрд у криптовалютних транзакціях за період із липня 2024‑го по червень 2025‑го¹. Якщо раніше переважали стейблкоїни як замінник долара, то зі зниженням інфляції зросла частка спекулятивної торгівлі альткоїнами — приклад того, як зменшення “екзистенційного” тиску з боку фіату швидко повертає частину ринку до ризикових стратегій.

Іран: санкції, реденомінація ріала і крипта під тиском тарифів

В Ірані інфляція знову розкрутилася: у червні 2025‑го вона перевищила 40%, а у вересні сягнула 45,3%¹. Країна роками живе під жорсткими санкціями, які обмежують імпорт, доступ до міжнародних платіжних систем і кредитних ринків. Водночас уряд збільшує витрати, а вартість життя для середнього іранця невпинно зростає.

Влада планує реденомінацію ріала, оскільки розрахунки готівкою стали громіздкими¹. Іран рано побачив у крипті інструмент обходу санкцій: ще 2019‑го було легалізовано майнінг, а біржі стали популярні серед роздрібних інвесторів. Утім, сектор жорстко регулюється, а високі енерготарифи, пов’язані з енергетичною кризою, змусили значну частину майнерів піти “в тінь”¹.

Попри це, за даними Chainalysis, обсяг криптоінфлоу до Ірану зростає й має всі шанси перевищити показники 2023–2024 років¹. Це означає, що навіть у гібриді санкцій і внутрішньої регуляторної жорсткості крипта залишається для іранців одним із небагатьох каналів доступу до зовнішнього світу.

Нігерія: зниження інфляції, але крипта тримає позиції

У Нігерії за рік інфляція впала більш ніж удвічі: з понад 30% до 16% у жовтні 2025‑го, що стало найнижчим рівнем за три роки¹. За даними Trading Economics та Reuters, вирішальну роль відіграло поліпшення ситуації з постачаннями, насамперед продовольства: інфляція на продукти знизилася з 21,87% у серпні до 16,87% у вересні¹. Президент Бола Тінубу провів низку реформ — від скасування паливних субсидій до уніфікації валютного курсу, а Центробанк уперше за три роки знизив ключову ставку.

Водночас за даними Chainalysis, Нігерія залишається лідером субсахарської Африки за обсягами криптотранзакцій: із липня 2024‑го по червень 2025‑го країна отримала $92,1 млрд криптовалютної вартості¹. Аналітики пояснюють це поєднанням молодої технологічно підкованої демографії, хронічних проблем із доступом до іноземної валюти та пережитком періоду високої інфляції, коли стейблкоїни стали привабливою альтернативою місцевому фіату.

Спільні риси: коли крипта стає “антиінфляційною інфраструктурою”

Попри різний ступінь ліберальності режимів, у кейсах усіх шести країн простежуються спільні лінії:

• хронічна недовіра до фіату — від гіперінфляції у Венесуелі до повторних хвиль знецінення в Туреччині та Ірані;
• обмежений доступ до “твердих” валют (долара, євро) через капітальні обмеження, дефіцит готівки або санкції;
• слабкі банківські системи, де депозити не сприймаються як безпечні, а валютні обмеження змушують населення шукати обхідні канали;
• технологічний “шорткат”: завдяки смартфонам та стабільним стейблкоїнам навіть мешканець віддаленого села отримує умовну “доларову кишеню” в телефоні.

У результаті крипта виконує роль тіньової, але дедалі більш масової антиінфляційної інфраструктури — з усіма ризиками й перевагами, які це тягне.

Ризики: регуляторний прес, технічні бар’єри й нерівність доступу

Cointelegraph і Chainalysis паралельно нагадують, що така “крипто‑дедоларизація фіату” має високу ціну¹:

• регуляторні рамки в багатьох країнах або сірі, або репресивні: від фактичних заборон до вибіркового переслідування бірж і користувачів;
• ризики бірж, стейблкоїнів і зломів лягають саме на домогосподарства, для яких така втрата може бути катастрофічною;
• доступ до крипти часто нерівномірний: виграють ті, хто має смартфон, стабільний інтернет, базову фінансову грамотність.

У Туреччині, наприклад, нинішній сплеск інтересу до альткоїнів Chainalysis описує як “відчайдушну поведінку в пошуках прибутковості” на тлі падіння купівельної спроможності й посилення регулювання¹. Тобто частина користувачів іде в ризикові спекуляції не від надлишку, а від безвиході.

Уроки для України: де наші ризики й можливості

Україна формально не входить до згаданих кейсів, але багато трендів нам добре знайомі:

• інфляція нижча, ніж у Болівії чи Туреччині, але війна, обмеження руху капіталу, девальваційні хвилі та висока ставка НБУ створюють попит на альтернативні інструменти збереження заощаджень;
• значна частина економіки де‑факто доларизована, а крипта — зручний “доларовий сурогат” у періоди, коли готівка або депозити працюють гірше;
• інституційний рівень (держбанки, податкова, НБУ) уже не може ігнорувати крипту, але одночасно має вчитися працювати з AML/CFT‑ризиками, щоб не повторити крайнощі Болівії чи Венесуели.

Досвід згаданих країн показує: повна заборона не зупиняє крипту, а лише штовхає її в тінь і до сірих бірж. Проте й “дикий Захід” із легалізацією без регуляторної рамки швидко перетворює стейблкоїни на паралельну монетарну систему, з якою держава вже не може нічого вдіяти.

Підсумок: коли інфляція — аргумент на користь блокчейна

Головний висновок із глобальної карти інфляції та криптоадаптації простий: чим гірше працює національна валюта й традиційна банківська система, тим переконливішим стає практичний, а не ідеологічний аргумент на користь крипти. Для когось це можливість спекуляції, для когось — захист пенсій чи щомісячної зарплати від чергової девальвації. Попри сповільнення інфляції на Заході, у країнах, де “фіат” залишився ненадійним, криптовалюти вже стали частиною фінансової повсякденності — і навряд чи зникнуть із неї, навіть якщо національні центробанки колись повернуть довіру до своїх грошей.

Джерела

1. Cointelegraph: Fiat inflation drives crypto adoption across the globe, 2025
2. Chainalysis: The 2025 Geography of Cryptocurrency Report, 2025
3. IMF, Trading Economics, Reuters: офіційні дані про інфляцію у Венесуелі, Аргентині, Туреччині, Ірані, Болівії та Нігерії, 2024–2025