Громадськість у гніві: навіщо Верховна Рада приховує засідання від суспільства?

Реальність політичної “темряви”: занадто багато питань, занадто мало відповідей

Емоціям не знайдено меж: ще вчора, 27 липня 2025 року, українці впевнено вмикали телеканал “Рада” чи сторінки офіційних трансляцій парламенту, стежачи за гарячими пленарними сесіями у прямому ефірі. Сьогодні ж – екрани темніють, а громадянське суспільство опиняється ніби в решітці інформаційної блокади: “Чому засідання Верховної Ради зникли з ефіру? Що відбувається за зачиненими дверима парламенту?” – питання, які буквально розривають інформаційний простір.
Ще гучніше – і колективним голосом – звучить вимога лідерів громадських організацій, журналістів, редакторів національних та регіональних видань: “Відновіть трансляції просто зараз!”
У всьому цьому є не просто заклик – це гучний “SOS” про прозорість, права людини і саму довіру до влади.

Хронологія вимоги: як і коли громадськість сказала “Досить!”

Вранці 28 липня стало відомо про спільну заяву, підписану понад 50 впливовими громадськими організаціями, журналістськими колективами та керівниками медіапроєктів, які об’єднались навколо єдиного меседжу: повернути пленарні засідання у форматі відкритої прямої трансляції на телеканалі “Рада” та платформах парламенту вже із наступного засідання, призначеного на 31 липня, де планується обговорення майбутнього антикорупційної реформи й незалежності НАБУ та САП[1][4][13].
Вимога сформульована гранично чітко: негайно відновити режим реального часу, щоб українці знов отримали гарантований і рівний доступ до всіх без винятку парламентських обговорень та голосувань[6][11][14].

Кому й навіщо це потрібно: хто підписав звернення та що саме вони вимагають?

Список підписантів охоплює весь “діапазон” українського громадянського сектора: Рух ЧЕСНО, Transparency International Ukraine, Інститут масової інформації, “Детектор медіа”, Центр прав людини ZMINA, антикорупційні рухи, аналітичні центри з різних регіонів, профільні журналістські спільноти, місцеві медіагрупи, а також десятки впливових незалежних видань: Bihus.Info, “Українська правда”, Суспільне, “Главком”, LB.ua, NGL.media та інші[9].
Заява містить низку чітких пунктів:

• відновити онлайн-трансляцію пленарних засідань у повному обсязі;
• оприлюднювати порядок денний пленарних засідань заздалегідь;
• гарантувати рівний доступ журналістам до зали парламенту та комітетів;
• забезпечити всіх зацікавлених (громадян, експертів, міжнародних партнерів) можливість слідкувати за ходом обговорення проектів і голосуваннями депутатів у режимі реального часу.

Понад 70 організацій підтримали звернення, серед них — асоціації місцевого самоврядування, правозахисні мережі та профільні об’єднання. Формат та зміст вимог підкреслюють надзвичайну увагу до теми відкритості парламенту у критичний для майбутнього країни момент[6][9][18].

Чому трансляції були заблоковані? Офіційні й неофіційні причини

Починаючи з 2022 року, частина сесій парламенту перестала транслюватися у прямому ефірі під приводом міркувань національної безпеки і воєнного стану. У більшості випадків рішення аргументували ризиками повідомлення ворогові оперативної інформації, а також необхідністю захистити державні інтереси.
Однак із плином часу ця тимчасова заборона перетворилася, на думку експертів, на фактичне закриття частини надзвичайно важливих процедур для громадськості. Більше того, низка депутатів зазначала: навіть у найгарячіші фази воєнних дій в інших країнах дистанційні або закриті сесії обліковувалися лише як виняток, а не як щоденна практика демократичної держави[11][13][20].

Ризики “темної Ради”: що втрачає суспільство без відкритості?

Експерти вказують, що за відсутності трансляцій парламент ризикує втратити довіру суспільства. Підозри у непрозорості лише посилюються, народжуються міфи про тіньові “договорняки”, а громадяни все сильніше відчувають відмежованість депутатів від реальної країни:

• за дослідженнями Центру ZMINA та Info Sapiens, рівень довіри до парламенту серед українців у липні 2025 не перевищує 29%[7];
• понад 50% українців вважають відкритість Ради базовою умовою демократії, а головним індикатором публічності — не тільки присутність журналістів, а саме пряму трансляцію засідань[7][12];
• активна частина суспільства схильна вважати “закритий парламент” проявом відсталості, а не модерності.

Таким чином, на карту поставлено не лише авторитет окремих політиків, а й легітимність законодавчих змін.

Міжнародний вимір та євроінтеграційна площина: “Прозорість — умова довіри”

Навіть Європейський Союз та міжнародні антикорупційні організації вже неодноразово надсилали сигнали на Банкову й Грушевського щодо обов’язковості повернення відкритих трансляцій. Антикорупційна реформа, незалежність НАБУ і САП, а також прозорість рішень парламенту визначені у якості “червоних ліній” для подальших хвиль фіндопомоги та політичної підтримки з боку західних партнерів[5][14].
Останній звіт делегації Ради Європи прямо вказує: “Тільки безбар’єрний доступ до сесій українського парламенту забезпечить відновлення демократичного контролю й довіри у суспільстві, а також служитиме неодмінною умовою подальших євроінтеграційних кроків.”

Аргументи влади та контраргументи громадськості

Чиновники оперують ризиками воєнного стану й “стратегічною тишею”, проте експерти і юристи громадських організацій зазначають: сучасні засоби зв’язку дозволяють запровадити формат “затриманої трансляції” (із затримкою у 10-15 хвилин), щоб нівелювати загрози, але при цьому повернути громадську контрольованість. Крім того, наголошують: практика закритих сесій повинна стосуватися лише досить вузького кола питань оборони, а не бюджетних, соціальних чи реформаційних ініціатив[1][8][19].

“Голос депутата у прямому ефірі”: позиція народних обранців

Серед депутатів нарізко розділені думки. Деякі із них — як-от Олексій Гончаренко та Ірина Геращенко з “Європейської Солідарності” — відкрито наполягають на негайному поверненні до демократичної практики. Гончаренко вже два роки транслює частину засідань власноруч на відкритих платформах і вимагає: “Досить балагану!”[11]
Його однодумці наполягають — сьогодні саме прозорість, а не залаштунковість є “золотим стандартом політичної культури”.

Що думає вулиця: соціологія, реакція виборців, флешмоби

З початку липня під Радою і регіональними відділеннями партій розгорнулася серія флешмобів, під час яких учасники ставили символічні “екрани” і влаштовували “відкриті сесії”, імітуючи прозорість. Соціологічні опитування свідчать: 72% активних онлайн-користувачів вимагають негайного повернення трансляцій, а 43% готові підтримати громадські кампанії з тиску на депутатів.

Викриті ризики закритості: скандали, підозри та дезінформація

Тим часом інформаційну “порожнечу” заповнюють чутки про підкилимні домовленості. Уже було кілька скандалів навколо “раптового” ухвалення поправок, які навіть експерти не змогли вчасно відстежити. Такі приклади лише підсилюють протест настроїв і роблять офіційну позицію Ради дедалі більш вразливою у внутрішньому й зовнішньому рейтингах довіри[16][19].

Порівняння з іншими країнами: скільки прозорості у світі?

У Польщі, Чехії, Німеччині навіть під час надзвичайних подій трансляції не припинялися повністю – і громадяни могли контролювати роботу своїх обранців. У США Конгрес транслюється постійно, із закриттям лише визначених оборонних засідань. Навіть у часи війни Ізраїльський Кнесет підтримував прямий ефір для ключових парламентських обговорень[18].

Наступний крок: чи зрушить парламент під суспільним тиском?

Станом на вечір 28 липня 2025 року, відповіді на звернення організацій ще не надійшло. Однак лідери громадянського суспільства налаштовані рішуче: якщо реакції не буде до ранку 31 липня, обіцяють розширити інформаційну кампанію, включаючи міжнародне звернення до Європарламенту й ОБСЄ. Активні обговорення точаться і на місцевому рівні – від Києва до Балти й Миколаєва[8][13].

Прогноз: що зміниться, якщо трансляції не повернуться?

Фахівці з комунікацій попереджають: якщо вимоги суспільства і медіа залишаться без відповіді, парламент втратить 40–60% своєї довіри навіть серед традиційно лояльних виборців. Це може відобразитися і на темпах реформ, і на майбутніх рейтингах влади у контексті фінансування, співпраці з міжнародними донорами та подальшого прогресу на шляху до ЄС[12][14].

Висновки: прозорість як гарантія виживання демократії

Відкритий парламент — питання не формального контролю, а довіри, безпеки, європейськості й, зрештою, майбутнього самої політичної системи.
Тому звернення громадянського суспільства до влади виглядає не ультиматумом, а запитом суспільства на майбутнє, де кожен українець бачить шлях країни “у режимі реального часу”.
Якщо демократія — це діалог, то сьогодні останнє слово, безумовно, за суспільством і відповідальними політиками.

Джерела

1. https://www.dw.com/uk/desatki-go-i-zmi-zaklikaut-radu-vidnoviti-translacii-zasidan/a-73442503
2. https://texty.org.ua/fragments/115569/hromadskist-zaklykaye-kerivnyctvo-verhovnoyi-rady-vidnovyty-pryami-translyaciyi-zasidan/
3. https://cs.detector.media/community/texts/186539/2025-07-28-zaklykaiemo-kerivnytstvo-verkhovnoi-rady-vidnovyty-pryami-translyatsii-zasidan-parlamentu/
4. https://www.pravda.com.ua/news/2025/07/28/7523729/
5. https://auc.org.ua/novyna/vidnovyty-pryami-translyaciyi-zasidan-parlamentu
6. https://www.prostir.ua/?news=hromadski-orhanizatsiji-zaklykayut-kerivnytstvo-verhovnoji-rady-vidnovyty-pryami-translyatsiji-zasidan-parlamentu
7. https://zmina.info/news/gromadski-organizacziyi-ta-media-zaklykaly-parlament-vidnovyty-pryami-translyacziyi-zasidan/
8. https://rubryka.com/2025/07/28/vidnovyty-onlajn-translyatsiyi/
9. https://zmina.ua/statements/gromadski-organizacziyi-ta-media-zaklykayut-verhovnu-radu-vidnovyty-pryami-translyacziyi-zasidan/
10. https://zahidfront.com.ua/news/50-gromadskix-organizacij-ta-media-zalikayutvidnoviti-pryami-translyaciyi-zasidan-VRU.html
11. https://suspilne.media/1077205-gromadski-organizacii-ta-media-zaklikaut-radu-vidnoviti-onlajn-translacii-plenarnih-zasidan/
12. https://www.obozrevatel.com/ukr/politics-news/tse-bazova-umova-prozorosti-ponad-50-gromadskih-organizatsij-ta-media-zaklikali-radu-vidnoviti-translyatsii-zasidan.htm
13. https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/4019566-gromadskist-zaklikae-radu-vidnoviti-prami-translacii-zasidan.html
14. https://interfax.com.ua/news/telecom/1091194.html
15. https://hromadske.ua/suspilstvo/248745-hromadski-orhanizatsiyi-ta-media-vymahaiut-vidnovyty-transliatsiyi-zasidan-verkhovnoyi-rady
16. https://perets.media/2025/07/28/gromadski-organizacziyi-ta-media-vymagayut-vidnovyty-pryami-translyacziyi-zasidan-rady/
17. https://babel.ua/news/120075-gromadskist-ta-media-zaklikayut-verhovnu-radu-vidnoviti-onlayn-translyaciji-zasidan
18. https://nsju.org/novini/nszhu-zaklykaye-parlament-vidnovyty-pryami-translyacziyi-zasidan/
19. https://unn.ua/news/hromadski-orhanizatsii-ta-media-zaklykaly-vr-vidnovyty-onlain-transliatsii-zasidan
20. https://lb.ua/news/2025/07/28/688664_gromadski_organizatsii_i_media.html