Габор Хорват: Щодо Росії Захід сприймав бажане за дійсне
12.09.2024
Габор Хорват
Неготовність західних суспільств до жорстокої російської військової агресії в Європі може бути пояснена сумішшю сприйняття бажаного як дійсного та відсутністю розуміння історичного підходу Росії до розв’язання проблем.
Як ми побачили, російська агресія заскочила глобальний Захід неочікувано. Чому західне суспільство було таким непідготовленим до війни з агресивним союзом диктатур? Габор Хорват, заступник головного редактора угорської газети Nepzsava, спробував розтлумачити це кореспондентці Newssky.
Які на вашу думку амбіції Росії у сьогоднішніх конфліктах?
Історики давно знають, що поява нових імперій часто спричиняла нові збройні конфлікти з тими, що вже існували. У наші часи “природний” конфлікт вибухне між Китаєм, що дедалі зростає, та західними державами, але є суттєві паузи: Китай і Захід пов’язані торговими та фінансовими інтересами, також Китай не є антагоністом Сполучених Штатів та його союзників у військовому сенсі.
Зараз Росія — це інший випадок, оскільки вона не виявляє ознак посилення можливостей впливати на тенденції у всьому світі, лише має амбіції відновити свою колишню імперію та з нею свій важіль впливу у міжнародних справах. Про союз між Китаєм та Росією багато розмов, але вони насправді є традиційними конкурентами та випадковими ворогами, тож їхня нинішня співпраця може бути не такою глибокою та стратегічною, як здається. Навіть якби це так було, навряд чи було б несподіванкою: Генрі Кіссінджер вже 50 років тому побачив небезпеку у тому, щоб штовхати цих двох в обійми один одного.
Чому все ж таки Захід проспав спалах російської агресії?
Неготовність західних суспільств до жорстокої російської військової агресії в Європі може бути пояснена сумішшю сприйняття бажаного за дійсне та відсутністю розуміння історичного підходу Росії до розв’язання проблем. Природно люди вважають за краще уникати “непотрібних” витрат на оборону, насолоджуючись тривалими періодами миру. Але політичні стратеги повинні були знати краще, а не довіряти своїм спроможностям розмовляти з Москвою.
На що можна сподіватися у контексті завершення українсько-російської війни?
Не має сумнівів, що комбінована економічна та військова сила Заходу повинна бути достатня, щоб утримати Україну на плаву і навіть переконатися, що вона переможе в цій війні за незалежність. Але є застереження: деякі на Заході все ще сподіваються на перемовини про відступ російських сил з деяких окупованих українських територій, тим самим відкривши дорогу до мирних переговорів з Путіним.
Стосовно військових лідерів та експертів, підтримка оборонних зусиль України все ще є сильна, але деякі політики вагаються, аби не щоб не вступити у війну. На їхню думку, витрати занадто високі і їх не переконує аргумент, що навіть значна військова та економічна допомога в Україні — це низька ціна, яку потрібно сплатити за безпеку власної країни. Але зараз, після двох з половиною років важких боїв, очевидно, що це довга і дорога війна, що залишає мало місця для ідеалістичних картинок швидкого повернення до старих часів дешевого миру.
Марина Ковальчук, заступниця головного редактора (Центральна Європа та Канада) та керівниця проєкту V5 Media.